Рішення № 100778296, 03.11.2021, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1683/21

Провадження № 2/715/539/21

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого судді Цуренка В.А.

секретяря судового засідання Майщук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Глибоцької селищної ради Чернівецької області про усунення перешкод у вихованні дітей та визначення участі батька у їх вихованні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 15 серпня 2009 року між сторонами був укладений шлюб.

Від їхнього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_4 .

23 квітня 2013 року рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області шлюб між сторонами розірвано.

25 лютого 2011 року рішенням Глибоцького районного суду стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі 350 грн., щомісячно, починаючи з 14 лютого 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивач вказує, що своєчасно сплачує аліменти на дитину і за ним немає заборгованості по сплаті аліментів.

В 2012 році ОСОБА_1 надав колишній дружині ОСОБА_2 дозвіл на тимчасовий виїзд, терміном на 1 місяць, для оздоровлення за кордон в Бельгію з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з умовою, що вона забезпечить її повернення в Україну.

27 липня 2017 року ОСОБА_1 надав колишній дружині ОСОБА_2 дозвіл на тимчасові поїздки в період з 27 липня 2017 року по 27 липня 2018 року, терміном що не перевищує 1 місяць, за межі України до Румінії, Бельгії, Польщі, країн Шенгенської угоди з неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з умовою, що вона забезпечить його повернення в Україну.

Проте, ОСОБА_2 до цього часу перебуває з донькою та сином за кордоном в Бельгії, однак наскільки позивачу стало відомо найближчим часом вона планує повернутися в Україну, так як телефонувала позивачу з проханням надати їй в кінці липня 2021 року повторний дозвіл на виїзд з дітьми за межі України.

Позивач вказує, що не заперечує проти того, щоб ОСОБА_2 періодично виїжджала з дітьми за кордон, про те він хоче мати можливість приймати участь у вихованні дітей, а ОСОБА_2 не надає йому можливості зустрічатися з донькою та сином і не надає змоги навіть спілкуватися з ними в телефонному режимі, так як заблокувала його номери в телефоні дітей і останній раз він спілкувався з дітьми більше року назад.

На даний час він офіційно не працює, однак підробляє на сезонних будівельних роботах, а також періодично виїжджає за кордон до Німеччини на заробітки.

Позивач вважає, що ОСОБА_2 свідомо чинить йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з його малолітніми дітьми, налаштовує їх проти нього та погрожує їм, щоб вони уникали зустрічі з ним.

Такими діями колишня дружина, ОСОБА_2 , наносить психо-емоційні невідворотні травми їхнім малолітнім дітям, що прирівнюється до психічного насилля, позбавляючи дітей права на нормальне і щасливе дитинство, виховання та розвиток, що прямо порушує права дитини, які охороняються чиним законодавством.

Тому просить суд, постановити рішення, згідно якого зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у вихованні позивачем, ОСОБА_1 доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 і визначити способи за допомогою яких він - ОСОБА_1 зможе приймати участь у вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 визначивши їй право забирати дітей по місцю свого проживання в перший та третій тиждень місяця по суботам з 12.00 год. до 17.00 год. та другий та четвертий тиждень місяця по неділям з 12.00 год. до 17.00 год.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надав суду заяву у які вказує, що вимоги позову підтримує повністю та просить суд справу розглянути у його відсутності та не заперечує, щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник служби у справах дітей Глибоцької селищної ради Заіць Міхаела Михайлівна в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву у якій вказує, що вимоги позову підтримує частково згідно висновку та не заперечує, щодо заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 15 вересня 2009 року по 23 квітня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 квітня 2013 року шлюб між ними розірвано.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Дитина проживає з матір`ю.

Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Дитина проживає з матір`ю.

Згідно рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 25.02.2011 року №2-229/11 з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4 .

Як вбачається з характеристики виданої виконавчим комітетом Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 28.05.2021 року №296, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрований та проживає в с. Тереблече. ОСОБА_1 , характеризується з позитивного боку. Зауважень з боку сільської ради до нього немає та скарг на нього не надходило. До адміністративної відповідальності не притягувався.

Відповідно висновку органу опіки та піклування Глибоцької селищної ради від 08.07.2021 року №6/101 та Рішення виконавчого комітету Глибоцької селищної ради від 08.07.2021 року №6/101, він вважає можливим та необхідним спілкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця с. Тереблече у порядку побачення з малолітніми: донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 : перший та третій місяць по суботам з 12:00 до 17:00 години; другий та четвертий тиждень місяця по неділям з 12:00 до 17:00.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно зі ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною 2 ст. 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Положеннями ст. 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

При вирішенні спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За нормою ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 170 цього Кодексу.

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Під час розгляду справи судом не було здобуто доказів, що спілкування дитини з батьком може завдати будь - якої шкоди інтересам дитини, чи буде заважати її безпечному та спокійному розвитку. Що також підтверджується наявним в матеріалах справи висновком органу опіки та піклування.

Зі змісту вимог позовної заяви судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо способів участі позивача у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування. Така відмова не може бути самостійною підставою для відмови у позові.

Тому вказаний спір підлягає вирішенню у судовому порядку відповідно до норми ч. 2 ст. 159 СК України.

Крім того, відповідно до правил ст. 19 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

З урахуванням зазначених обставин слід визначити позивачу способи участі у спілкуванні та у вихованні дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступним чином:

надати ОСОБА_1 право забирати дітей по місцю свого проживання в перший та третій тиждень місяця по суботам з 12.00 год. до 17.00 год. та другий і четвертий тиждень місяця по неділям з 12.00 год. до 17.00 год.

Отже, позовні вимоги про визначення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 способи участі у спілкуванні та у вихованні дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступним чином:

надати ОСОБА_1 право забирати дітей по місцю свого проживання в перший та третій тиждень місяця по суботам з 12.00 год. до 17.00 год. та другий і четвертий тиждень місяця по неділям з 12.00 год. до 17.00 год.

Повний текст судового рішення виготовлено 03 листопада 2021 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: