Рішення № 100777713, 26.10.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 26.10.2021

ЄУ № 942/796/21

Провадження №2/942/362/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

секретаря судового засідання Войтенко О.А.,

за участю представника позивача Матвєєвої Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Ю.Е.С.АЙ» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 року позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з вказаним вище позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне.

02.10.2020 о 12 год 34 хв в смт Новопсков Луганської області на перехресті вул. Українська-Слобожанська-Айдарська Бутенко Сергій Олександрович, керуючи автомобілем ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог правил ПДД, здійснив наїзд на автомобіль Renault Dokker, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Новопсковського районного суд Луганської області від 19.10.2020 у справі ЄУ №942/1291/20 винувати у вказаному ДТП визнаний ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що внаслідок ДТП йому була завдана майнова шкода у сумі 89 384,00 грн. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_1 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_3 , була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2417645 від 17.01.2020 страховою компанією ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ».

Позивач зазначає, що 03.10.2020 відповідач був повідомлений про ДТП, а 21.10.2020, 18.03.2021 та 12.06.2021 до страхової компанії були подані заяви про виплату страхового відшкодування. На даний час, автомобіль Renault Dokker, державний номер НОМЕР_2 , з 19.10.2020 перебуває в ремонті у ТОВ «СОЛЛІ ПЛЮС», про що відповідачу було повідомлено в заявах про оплату ремонту автомобіля та виплату страхового відшкодування. Згідно рахунку-фактури вартість ремонту автомобіля позивача становить 89 384,00 грн. Однак, відповідач не виплатив позивачу страхового відшкодування, та не прийняв вмотивоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Позивач ОСОБА_2 вказує, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2417645 від 17.01.2020 становить 130 000,00 грн.

Посилаючись на те, що страховиком прострочена виплата страхового відшкодування, позивач просив суд стягнути зТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Ю.Е.С.АЙ» на свою користь страхове відшкодування у сумі 107 844,36 грн., з яких: 89 384,00 грн. - матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП, 8 558,79 грн. - інфляційне збільшення, 1 871,58 грн. - 3% річних, 8 029,99 грн. – пеня, а також судові витрати.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 18.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15.07.2021.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 15.07.2021 підготовче судове засідання відкладено до 18.08.2021, у зв`язку з неявкою позивача та його представника та відсутністю відомостей про вручення повідомлення про дату, час та місце судового засідання.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 18.08.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду на 14.09.2021.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від розгляд справи відкладений до 20.10.2021, у зв`язку з неявкою представника відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення згідно обставин, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом на подання відзиву на позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 17.01.2020 між ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» та ОСОБА_3 був укладений договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2417645, відповідно до умов якого застраховано автомобіль марки ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_3 , 1978 року випуску.

Згідно п. 2 договору – страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

За умовами п. 4 договору страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну складає 130 000,00 грн.

02.10.2020 о 12 год. 34 хв. в смт. Новопсков Луганської області на перехресті вул. Українська-Слобожанська-Айдарська, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_3 , в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху не впевнився в безпечності маневру та здійснив наїзд на автомобіль Renault Dokker державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3 , що підтверджується постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 19.10.2020 у справі ЄУ №942/1291/20.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, наданого 04.02.2021 ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» сума страхового відшкодування складає 33 927,07 грн.

Згідно висновку експерта №21032 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 13.04.2021 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Dokker р.н. НОМЕР_2 у результаті пошкодження при ДТП (02.10.2020) складає 76 528,71 грн.

13.04.2021 між судовим експертом ЛЕТПДДОІВ Власовим О.Ю., та замовником ОСОБА_1 складено акт №21032 здачі-приймання експертного дослідження, з якого вбачається, що загальна вартість експертного дослідження встановлена у розмірі 4118,69 грн.

Відповідно до наряду замовлення №РЕН0041945 від 19.10.2020 ТОВ «Соллі Плюс» на замовлення ОСОБА_1 виконало кузовний ремонт автомобіля Renault Dokker, номерний знак НОМЕР_2 , на загальну суму 89 384,00 грн.

Як вбачається з додатку до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (яка оформлена Европротоколом) від 03.10.2020 ОСОБА_3 повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 02.10.2020 та зазначив, що вину у ДТП визнає, ТЗ потерпілого - Renault Dokker р.н. НОМЕР_2 .

21.10.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» з заявою про страхове відшкодування, а 18.03.2021 та 12.06.2021 направив відповідачу заяви про проведення оплати ремонту разом з рахунком фактурою №РЕН0041945 від 19.10.2020.

Відповідач не виплатив позивачу страхове відшкодування та не прийняв рішення про відмову у таких виплатах.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та главою 82 підрозділу 2 розділу ІІІ ЦК України.

За вимогами статті 3 цього Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 29 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У п. 33.1.4 ст. 33 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 37.1.1, 37.1.4 ст. 37 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що 03.10.2020 ОСОБА_3 повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 02.10.2020, а позивач ОСОБА_1 21.10.2020 подав страховику заяву про страхове відшкодування. 04.02.2021 ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» здійснило розрахунок страхового відшкодування, яке направило на адресу представника позивача.

Таким чином, відповідач визнаючи право позивача на отримання страхового відшкодування не здійснив виплату та отримавши заяву, рахунок фактуру на проведення кузовного ремонту, інші документи не відмовив у її виплаті.

За приписами ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч.2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом (пункт 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування»).

Частинами першою, другою ст. 26 Закону України «Про страхування» встановлено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Аналогічні положення містяться у статті 991 ЦК України.

Частиною 3 статті 20 Закону України «Про страхування», передбачено, що при настанні страхового випадку страховик має здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно ст. 992 Цивільного кодексу України при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

У випадках, пов`язаних із простроченням страховиком строків виплати страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, слід керуватись ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (чи МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 36.5 Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого інфляційне збільшення дорівнює 8 558,79 грн., 3 % річних – 1871,58 грн., а також пеня – 8 029,99 грн., які нараховані за період з 03.10.2020 по 14.06.2021 на основну суму заборгованості – 89 384,00 грн. В свою чергу, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували вказані розрахунки.

Згідно вимог до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповіднодо ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Враховуючи, що відповідач заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надав, а несплата страхового відшкодування суперечить нормам зазначеного вище закону, з відповідача на користь позивача слід стягнути 107 844,36 грн., з яких: матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП - 89 384,00 грн., інфляційне збільшення - 8 558,79 грн., 3 % річних – 1871,58 грн., а також пеня – 8 029,99 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 4, 5, 6, ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги представником позивача адвокатом Матвєєвою Т.С. надано: договір про надання правової допомоги №120 від 26.01.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 14.06.2021 до Договору про надання правової допомоги №120 від 26.01.2021, згідно якого адвокат надав юридичні послуги на загальну суму 6400,00 грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 20.10.2021 до Договору про надання правової допомоги №120 від 26.01.2021, з якого вбачається, що вартість наданих юридичних послуг складає 2600,00 грн., а також розписки позивача про передачу адвокату грошових коштів на загальну суму 9000,00 грн. в рахунок договору про надання правової допомоги №120 від 26.01.2021.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, враховуючи складність даної цивільної справи, те, що позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 9000,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу, вартість проведеного експертного дослідження у розмірі 4118,69 грн., всього на загальну суму 13118,69 грн., а також понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 1078,44 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Ю.Е.С.АЙ» про стягнення страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути зТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Ю.Е.С.АЙ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 107 844 (сто сім тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 36 коп., з них: матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП – 89 384,00 грн., інфляційне збільшення – 8 558,79 грн., 3% річних – 1 871,58 грн., пеня – 8 029,99 грн.,

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Ю.Е.С.АЙ» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1078 (одна тисяча сімдесят вісім) гривень 44 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Ю.Е.С.АЙ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 13118 (тринадцять тисяч сто вісімнадцять) гривень 69 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Матвєєва Тетяна Сергіївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1633 від 21.05.2019 року, адреса: вул. Українська, 216 смт Новопсков, Луганська область.

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Ю.Е.С.АЙ», код ЄДРПОУ 32404600, адреса: проспект Героїв Сталінграда, 4, корп.6-А, м. Київ.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.10.2021.

Головуючий суддя А.В. Чалий