Ухвала суду № 100776352, 01.11.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/6284/12

(6/199/286/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого – судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання – Мажарі К.Р.,

за участю представника позивача – Коробкова С.М.,

представника відповідача – Бразалук С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа суду, виданого на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2013 року по цивільній справі №401/6284/12 (провадження №2/199/413/13) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся заявник із вищевказаною заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа суду, в обґрунтування якої послався на те, що Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 10 квітня 2013 року було винесено рішення за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Виконавчий лист на вказане рішення суду було видано судом лише 30 липня 2020 року, тобто вже після закінчення строку на пред`явлення такого виконавчого листа до виконання, а тому представник заявника вважає означений строк пропущеним з поважної причини. За викладених обставин заявник просив суд задовольнити його заяву в повному обсязі.

В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав, наполягав на задоволенні заяви в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечувала, посилаючись на відсутність поважних причини для пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, наголосивши на цьому і в своїх письмових поясненнях.

Представник заявника також надіслав до суду заперечення, в яких фактично повторив зміст заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа суду.

Вислухавши учасників розгляду заяви та дослідивши матеріали заяви і цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, 10 квітня 2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за наслідками розгляду по суті цивільної справи №401/6284/12 (провадження №2/199/413/13) за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Дане рішення за наслідками апеляційного перегляду від 26 липня 2013 року змінено в частині способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

30 липня 2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська на вищевказане заочне рішення суду з урахуванням на рішення апеляційного суду видано два виконавчі листи. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання – три роки, які спливли на момент видачі означених виконавчих листів.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2020 року відмовлено ПАТ КБ «ПриватБанк» у поновленні строку для пред`явлення вказаних вище виконавчих листів за заявою банку від 25 серпня 2020 року.

Правовідносини щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа суду до виконання врегульовані нормами ЦПК України (в редакції на момент ухвалення заочного рішення суду першої інстанції та рішення апеляційної інстанції, а також на момент розгляду даної заяви), Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV.

Положеннями ст.368 ЦПК України (в редакції на момент ухвалення заочного рішення суду першої інстанції та рішення апеляційної інстанції у 2013 році) за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до ст.431 ЦПК України (чинна редакція) виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист суду є виконавчим документом.

Нормою ст.12 ч.6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, чинного на даний час, визначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.433 ЦПК України (чинна редакція) у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Положеннями ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV передбачено річний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.

За змістом ст.ст.3, 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавчий лист суду, як виконавчий документ, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років. Зазначений строк обчислюється з наступного дня після набрання законної сили рішенням суду, на яке видано такий виконавчий лист.

Пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом (до 05 жовтня 2016 року), пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Аналізуючи встановлені на підставі наявних у справі та поданих сторонами доказів в контексті наведених вище положень законодавства, яке регулює питання строків пред`явлення виконавчих листів суду, як виконавчих документів, до примусового виконання, та поновлення цих строків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа суду до виконання. Правова позиція суду, покладена в основу такого результату розгляду заяви, ґрунтується на тому, що єдиною правовою підставою для поновлення означеного процесуального строку судом є його пропуск з поважних причин, наявність яких має довести суду заявник належними та допустимими доказами. Заявник, в свою чергу, мотивуючи дану заяву, в якості єдиної поважної причини посилається на видачу виконавчого листа судом вже після спливу строку пред`явлення такого виконавчого листа до виконання. Разом з тим, судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідно до чинного на момент ухвалення рішень суду першої та апеляційної інстанції цивільного процесуального законодавства видача виконавчого листа здійснювалась виключно за заявою осіб, на користь яких таке рішення ухвалено. Про ухвалення рішення суду першої інстанції від 10 квітня 2013 року та рішення суду апеляційної інстанції від 26 липня 2013 року заявнику (банку) було відомо достеменно ще у 2013 році, разом з тим з означеного часу представник АТ КБ «ПриватБанк» до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська задля видачі відповідного виконавчого листа до спливу строку пред`явлення його до виконання не звертався, підстави такого зволікання, тим більше поважні, представник заявника в судовому засіданні навести не зміг. Саме бездіяльність заявника і зумовила видачу судом лише 30 липня 2020 року виконавчого листа, що за таких обставин не може бути оцінено судом як поважна причина пропуску строку пред`явлення такого виконавчого листа до виконання, а отже і як достатня підстава для задоволення даної заяви АТ КБ «ПриватБанк».

На підставі викладеного та керуючись ст.3, п.5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, ст.ст.2, 7, 8, 10, 13, 17, 258-261, 263, 268, 272, 353, 354, 355, 431, 433 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа суду, виданого на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2013 року по цивільній справі №401/6284/12 (провадження №2/199/413/13) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 01 листопада 2021 року.

Суддя А.М. Авраменко