Вирок № 100771073, 03.11.2021, Біловодський районний суд Луганської області

03.11.21

Єдиний унікальний №408/2801/20-к

Провадження № 1-кп/408/190/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області, в складі:

головуючого-судді: Булгакової Г.В.

при секретарі: Ришковій Г.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: Боровкової Л.В., Черних С.О.

потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020130430000263 від 17.08.2020 року відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Станиця-Луганська Станично-Луганського району Луганської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

23.07.2003 року Станично-Луганський районним судом Луганської області за ч.3 ст. 185, ст. 15, ч.4 ст. 185, 69, 70 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

27.12.2006 року Станично-Луганський районним судом Луганської області за ч.1 ст. 115 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі;

14.03.2013 року Станично-Луганський районним судом Луганської області за ч.1 ст. 121, ч. 1 ст. 309, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком від 27.12.2006 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі й остаточно, за сукупністю вироків призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

17 серпня 2020 року приблизно о 10:20 годин у світлий час доби при ясній сонячній погоді, без атмосферних опадів, в умовах необмеженої видимості у напрямку руху водій ОСОБА_2 , не маючи посвідчення тракториста-машиніста на право керування трактором марки ХТЗ-150К-009, маючи навички керування вказаним трактором, перебуваючи в районі соняшникового поля на трав`яному ґрунті, яке розташоване в с. Гарасимівка Станично-Луганського району Луганської області та знаходився за кермом трактора марки ХТЗ-150К-09, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В цей час біля правого переднього колеса вказаного трактора перебував ОСОБА_3 .

Водій ОСОБА_2 , проявивши безпечність та неуважність, маючи об`єктивну можливість на прямій ділянці виявити стоячого біля трактора ОСОБА_3 , не впевнившись в безпеці початку свого руху, що виразилося в не постановці важеля перемикання коробки зміни передач у нейтральне положення трактору ХТЗ-150К-09, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив запуск двигуна трактору, в результаті чого машина автоматично почала свій рух прямо, де в цей час перебував ОСОБА_3 , внаслідок чого відбувся наїзд-переїзд останнього трактором марки ХТЗ-150К-09, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження: сполучена тупа травма грудної клітини, хребта, кісток таза; садна тулуба, множинні переломи ребер справа та зліва з пошкодженням та без пошкодження плеври, розрив аорти, розриви легень, переломи хребта з пошкодженням спинного мозку, перелом кісток таза, крововиливи в м`які тканини сідниць, знаходження великої кількості крові у плевральних порожнинах справа та зліва, синці ока, кінцівок та садна кінцівок.

За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження, а саме: сполучена тупа травма грудної клітини, хребта, кісток таза; садна тулуба, множинні переломи ребер справа та зліва з пошкодженням та без пошкодження плеври, розрив аорти, розриви легень, переломи хребта з пошкодженням спинного мозку, перелом кісток таза, крововиливи в м`які тканини сідниць, знаходження великої кількості крові у плевральних порожнинах справа та зліва, - мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення стосовно живої особи і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого, а тілесні ушкодження у вигляді синців ока, кінцівок та садна кінцівок – легких тілесних ушкоджень і не знаходяться в причинному зв`язку зі смертю. Всі тілесні ушкодження прижиттєві.

Смерть ОСОБА_3 настала від внаслідок сполученої тупої травми грудної клітини, хребта, кісток таза з пошкодженням кісток тулуба та внутрішніх органів, що ускладнилися в своєму перебігу гострою крововтратою.

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_3 метилового, етилового, ізопропілового, пропілового, ізобутилового, бутилового, ізоамілового алкоголів не виявлено.

На момент експертного огляду трактора ХТЗ-150К-09, реєстраційний номер НОМЕР_1 , робоча гальмова система, система рульового керування та ходова частина знаходилися в працездатному стані.

При вказаних обставинах ДТП, водій трактора ХТЗ-150К-09 - ОСОБА_2 порушив пункти 1.5., 2.3. (б) Правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до яких:

п. 1.5. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги в вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: (б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю та підтвердив всі обставини, що викладені у обвинувальному акті. Вказав, що померлого ОСОБА_3 він знає давно, вони товарищували та він йому допомагав по господарчим справам. Дійсно, 17 серпня 2020 року в районі соняшникового поля на трав`яному ґрунті, яке розташоване в с. Гарасимівка Станично-Луганського району Луганської області, знаходячись за кермом трактора марки ХТЗ-150К-09, куди, не маючи посвідчення тракториста-машиніста, сів за вказівкою та за проханням самого померлого ОСОБА_3 та також за його вказівкою запустив двигун трактора, не перевіривши при цьому стан перебування важеля перемикання коробки зміни передач у нейтральному положенні, внаслідок чого трактор різко почав рухатися вперед та переїхав перебуваючого на його шляху ОСОБА_3 . Зазначив, що одразу після наїзду трактором на потерпілого намагався його спасти – почав телефонувати до швидкої допомоги.

У вчиненому щиро кається, вину повністю визнає та розуміє, на сторонніх не перекладає, просить суворо його не наказувати, фактичні обставини не оспорює.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що безпосереднім свідком цієї події не був. 17 серпня 2020 року по телефону дізнався про ДТП, в яке потрапив його батько ОСОБА_3 , внаслідок якого помер.

Оскільки обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, дав свідчення в яких повністю визнав свою провину і сторони не оспорюють фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора, потерпілого, які вважають, що можливо розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого, який не заперечував проти вказаного порядку розгляду справи, а також з`ясувавши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши сторонам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повністю доведена.

З огляду на наведене, оцінюючи всі забрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

При визначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинене кримінальне правопорушення згідно та в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 не отримував посвідчення тракториста-машиніста на право керування трактором, тому суд вважає за неможливе призначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Однак, беручи до уваги усі обставини кримінального правопорушення, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_2 , кримінальне правопорушення, пов`язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, вчинив вперше, без обтяжуючих обставин, посвідчення тракториста-машиніста не отримував, а за кермо трактору сів лише на прохання померлого ОСОБА_3 , за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, беззаперечно визнав себе винуватим та щиро розкаявся в скоєному, оцінюючи його ставлення до вчиненого злочину та його поведінку до, під час та після його скоєння, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання, а тому вважає можливим та доцільним, в порядку виключення, призначити ОСОБА_2 покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає, що при призначенні саме такого покарання ОСОБА_2 , мета покарання, передбачена ст. 50 КК України, буде досягнута, оскільки обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.

Строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 обраний органом досудового слідства у вигляді домашнього арешту на час розгляду справи сплив. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу також не надходило.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відповідно до ст.ст. 124, 126 КПК України суд покладає на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначити покарання у вигляді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 3 /три/ роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт майна – трактора ХТЗ-150К-09, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обраний ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 серпня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення:

- судової автотехнічної експертизи (технічного стану транспортного засобу трактора ХТЗ-150К-09, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) №19/113/10/1-450е від 16 вересня 2020 року в сумі 1961 гривня 40 коп;

-судової авто технічної експертизи №19/113/10/1-451е від 17 вересня 2020 року в сумі 1961 гривня 40 коп;

Речові докази:

- трактор ХТЗ-150К-09, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває на зберіганні за адресою : АДРЕСА_2 , передати за належністю власнику – ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя: Г.В. Булгакова