Рішення № 100769228, 28.10.2021, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №936/368/21

Провадження № 2/936/148/2021

28.10.2021 смт Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі судді Софілканич О.А., за участі секретаря судового засідання Іванової Н.Я., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі судових засідань в смт Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньоворітської сільської ради, третя особа Воловецька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що батько позивача ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із житлового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами за адресою в АДРЕСА_1 . Власником даного спадкового майна був прадід позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який оформив право власності на зазначене майно в 1974 році, а помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя прадід заповітного розпорядження щодо житлового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами не залишив. Разом з тим на момент його смерті був зареєстрований та продовжував проживати у зазначеному житловому будинку його внук ОСОБА_2 (батько позивача), який прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володінням спадковим майном. За життя батько позивача своїх спадкових прав не оформив. Позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом на спадщину, інші спадкоємці відсутні, від прийняття спадщини позивач не відмовлявся. У 2020 році позивач звернувся до суду з метою поновлення терміну прийняття спадщини після смерті батька. Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області у справі № 936/852/20 було визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини до Воловецької державної нотаріальної контори. Так, з метою оформлення спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок немає можливості, оскільки не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві ОСОБА_2 . За таких обставин позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за в АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник в судове засідання не зявилися, проте від представника позивача адвоката Волошин Л.Я., яка діє на підставі ордеру серії АО № 1031794, надійшла заява до суду про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Нижньоворітської сільської ради в особі голови Грига І., в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій позов визнає повністю, просив розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З`ясувавши і перевіривши вимоги позивача, визнання позову відповідачем та обставини, викладені в заявах сторін по суті, дослідивши наявні в матеріалах справи докази і надавши їм оцінку кожному окремо та в сукупності суд дійшов таких висновків.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що прадід позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був власником житлового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами за адресою в АДРЕСА_1 .

Так, у відповідності до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 17.12.1974 року, видане на підставі рішення виконкому Нижньоворітської селищної ради депутатів трудящих № 20 від 10.09.1974 року, встановлено, що домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2 дійсно належить ОСОБА_3 на праві особистої власності. (а.с.29).

Із листа Державного виробничого підприємства технічної інвентаризації по Воловецькому району Закарпатської області вих. №45 від 15.09.2020 р., встановлено, що за адресою АДРЕСА_3 зареєстровано право особистої власності на домоволодіння (житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами) від 17.12.1974 року, за ОСОБА_3 , та записано 17.12.1974 р., в реєстровій книзі №1, під реєстровим № 13, стор. № 13. (а.с.26).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла дружина прадіда - ОСОБА_4 (прабаба позивача) згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого повторно 24.12.2020 р., та зареєстрованого Виконкомом Нижньоворітської сільської ради Воловецького району Закарпатської області.(а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер прадід позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого повторно 17.12.2020 р., та зареєстрованого Виконавчим комітетом Нижньоворітської сільської ради Воловецького району Закарпатської області.(а.с.12). Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з прилеглими обслуговуючими господарськими будівлями та спорудами за адресою в АДРЕСА_1 . За життя прадід заповітного розпорядження щодо зазначеного спадкового майна не залишив.

У відповідності з довідкою Нижньоворітської сільської ради № 1259 від 07.12.2020 року, встановлено, що останнє місце реєстрації ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є адреса АДРЕСА_1 .(а.с.23).

Відповідно до норм статей 529, 549 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин), спадщину після смерті прадіда ОСОБА_3 прийняв, його внук ОСОБА_2 (батько позивача), оскільки фактично вступив в управління та володінням спадковим майном, так як продовжував проживати у спадковому будинку, інших спадкоємців, які б бажали оформити спадщину не було, так як бабуся позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на момент смерті ОСОБА_3 проживала в іншому будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_8 батько позивача ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого від 01.09.2016 р. та зареєстрованого Виконкомом Нижньоворітської сільської ради Воловецького району Закарпатської області, відповідний актовий запис № 20.( а.с.19).

У зв`язку з чим, відповідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України, за ним відкрилась спадщина, до складу якої ввійшов зазначений житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . Однак, за життя батько позивача своїх спадкових прав не оформив.

Згідно довідки Нижньоворітської сільської ради № 1268 від 07.12.2020 року, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , до дня смерті був зареєстрований та проживав один за адресою АДРЕСА_1 (а.с.21).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповіт ом або за законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки - ст.1261 ЦК України.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим 13 квітня 1994 року та зареєстрованим Нижньоворітською селищною радою Воловецького району Закарпатської області, підтверджується споріднення позивача ОСОБА_1 з його батьком ОСОБА_2 . (а.с.20).

Відповідно до статті ч.1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно даних Спадкового реєстру та Алфавітної книги обліку спадкових справ, за померлим ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 , 08 грудня 2020 року Воловецькою державною нотаріальною конторою, на підставі заяви про прийняття спадщини за законом, яку подав до нотаріальної контори, у визначений рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 03.11.2020 р. (справа № 936/852/20) строк, син спадкодавця ОСОБА_1 , заведена спадкова справа за № 104/2020, що стверджується листом державного нотаріуса від 01.04.2021 р. та витягом № 62794146 про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі (а.с. 8-11).

Положеннями ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Це зобовязання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Згідно із правилами, встановленими п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженими Наказом Мін`юсту від 22.02.2012 року N 296/5, для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Із листа державного нотаріуса Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. від 01.04.2021 року вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що серед необхідних для вчинення цієї нотаріальної дії документів, відсутній правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна ОСОБА_2 (а.с.8-9).

Крім того, із заяви державного нотаріуса Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. від 29.04.2021 р. встановлено, що згідно даних Спадкового реєстру та Алфавітної книги обліку спадкових справ, за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (власником будинку) 25 березня 2003 року Воловецькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за № 15/2003 та видано Свідоцтво про право на спадщину 25 березня 2003 року, номер в реєстрі нотаріальних дій 475.

Дослідивши належним чином завірену копію спадкової справи за №15/2003, яка ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 30.06.2021 р. витребовувалась у якості письмових доказів із Закарпатського обласного державного нотаріального архіву, встановлено, що свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25.03.2003 року, державним нотаріусом Воловецької державної нотаріальної контори Маньо О.Ф., посвідчено, що на підставі ст. 529 ЦК України, спадкоємцем до майна ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_4 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з грошового переказу на суму 66,86 дол. США, що знаходиться на зберіганні у ВАТ «УКРЕКСІМБАНК», м. Ужгород, пл. Шандора Петефі.( а.с.76-81).

Наведеними письмовими доказами, підтверджено, що спадкодавець ОСОБА_3 залишив заповіт щодо грошового переказу коштів, однак відомостей щодо спадкового майна, яке складається із житлового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами за адресою в АДРЕСА_1 , заведена спадкова справа за № 15/2003 не містить.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Із досліджуваних матеріалів справи вбачається, прадід позивача ОСОБА_3 власник житлового будинку заповіту щодо цього спадкового майна не залишив. Батько позивача, який проживав із власником будинку і фактично вступив в спадщину, за життя спадкові права не оформив. Бабуся позивача ОСОБА_5 , померла у 2019 році, за своє життя вона не претендувала щодо оформлення спадкових прав на житловий будинок. Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину також відсутні, строки для подачі заяви про прийняття спадщини якими-небудь іншими спадкоємцями проминули. Таким чином, встановлено, що інших спадкоємців немає, а позивач ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька, та прийняв спадщину у порядку спадкової трансмісії за батьком ОСОБА_2 , який у свою чергу прийняв таку за законом за своїм дідом ОСОБА_3 , оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 цього Кодексу незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

На сьогоднішній день, позивачем ОСОБА_1 як замовником виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 15 вересня 2020 року (а.с. 30-35). До складу домоволодіння, згідно технічного паспорту виготовленого 15.09.2020 року, входить: житловий будинок, сарай, вбиральня, сарай, хвіртка, ворота, огорожа (а.с.31).

В п.3.1 узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 - що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

З урахуванням того, що позивач є сином спадкодавця, інших спадкоємців за законом чи заповітом не встановлено, і в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності майна спадкодавцеві ОСОБА_2 , судом встановлено, що існують обставини, які є підставою для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спадковий житловий будинок в судовому порядку, оскільки іншого способу захисту своїх спадкових прав та свого права власності у позивача немає.

З положень ч.1 ст. 3 ЦПК України, випливає, що правовому захисту особи в порядку передбаченому цим кодексом підлягають порушені, невизнані або оспорювані права свободи чи інтереси.

Враховуючи вищенаведене, згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, з`ясувавши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 328, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, статтями 206, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Нижньоворітської сільської ради, третя особа Воловецька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через суд першої інстанції.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 виданого 06.08.2019 р., мешканця АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

відповідач: Нижньоворітська сільська рада, місцезнаходження: смт. Нижні Ворота, вул. Центральна, буд. 114, Закарпатська область; код ЄДРПОУ 04349432;

третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, місцезнаходження: смт. Воловець, вул. Карпатська, 68, Воловецького району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 02883937.

Повне рішення буде складено 02 листопада 2021 року.

Суддя: Софілканич О.А.