Рішення № 100769011, 01.11.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/1699/21

Справа №235/5017/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ заочне/

01 листопада 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого – судді Величко О.В.

при секретарі - Грековій Ю.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровської районної ради у м. Донецьку про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кіровської районної ради у м. Донецьку про надання додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вона має статус внутрішньо-переміщеної особи і лише в квітні 2021 року вона виїхала на підконтрольну українській владі території. Позивачка просить визначити їй додатковий строк – 3 місяця для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка в судове засідання не з`явилась, просила справу слухати у її відсутність ( а. с. 50).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. ( а. с. 36,47,54).

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення по справі, оскільки відповідач двічі не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки, не надав відзив на позовну заяву, а позивачка не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 ( а. с. 8-10).

Позивачка ОСОБА_1 має статус внутрішньо-переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 12.04.2021 року № 1442-5000352865. ( а. с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка зверталася в усній формі до

приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Коніченко Н.М., яка знаходиться в м. Слов`янськ, з приводу оформлення спадкових прав та їй нотаріусом було роз`яснено про пропуск нею строку для подання заяви і , у зв`язку з цим, подальші її дії. ( а. с. 27).

Згідно з даними Спадкового реєстру відсутня інформація заведення спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а. с. 28-29).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України онуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» .

Відповідно до п. 24 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереробними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

З правового висновку Верховного Суду України, прийнятого Судовою палатою у цивільних справах при розгляді справи №6-85 цс 12 від 26.09.2012 року, вбачається , що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Окрім, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення позовних вимог.

Аналогічні положення викладені в правовій позиції ВС /КЦС № 681/203/17ц від 17.10.2018 року.

Судом встановлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 сплинув 04.10.2020 року, у 2020 році діяльність нотаріальних органів була припинена у зв`язку із застосування профілактичних заходів щодо поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, отримала статус внутрішньо- переміщеної особи 12.04.2021 року.

За таких підстав, причини, з яких позивачка своєчасно не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини суд визнає поважними.

Разом з тим, зазначає наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 9-1 Закону України « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи , місцем проживання спадкодавця є м. Донецьк, тобто територія, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Подання заяви про прийняття спадщини регламентовано Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами, зареєстровано в МЮ 22.02.2012 р. за № 282/20595.

Відповідно до п. 3.3 Порядку заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.11. Заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів.

Від того, до якої нотаріальної контори звернулась позивачка саме з письмовою заявою про прийняття спадщини залежить правова визначеність суб`єктного складу її учасників, зокрема відповідача по справі.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо першого звернення із письмовою заявою позивачки до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини.

Як вбачається з матералів справи, позивачка з приводу оформлення спадкових прав усно зверталась до Краматорського районного нотаріального округу.

В даному випадку, позов пред`явлений до особи Кіровської районної ради м. Донецька, яка, при вищезазначених обставинах, не може бути стороною у правовідношенні спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, оскільки відмова в задоволенні позову з вказаної підстави не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з вказаною позовною вимогою, пред`явивши позов до належного відповідача – за місцем подання першої письмової заяви про прийняття спадщини.

За таких підстав, незважаючи на наявність поважних причин пропуску позивачкою строку, необхідного для прийняття спадщини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки заявлені до неналежного відповідача по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1268, 1270, 1272 ч.3 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кіровської районної ради у м. Донецьку про надання додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1

Відповідач: Кіровська районна у м. Донецьку рада Донецької області, ІПН 26482444, 84333 м. Краматорськ, вул. Транспортна, 2

Суддя: