Ухвала суду № 100768894, 28.10.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14493/21

Провадження № 1-кс/234/6692/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

28 жовтня 2021 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., секретар судового засідання Максимова В.В.,

за участю прокурора Сергєєва А.В.,

слідчого П`ятницина В.Л.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Басан Ю.П.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську П`ятницина В.Л., яке погоджено прокурором відділу Донецької обласної прокуратури Сергєєвим А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, який має на утриманні неповнолітню дитину, 2012 року народження, працює молодшим інспектором другої категорії відділу режиму і охорони державної установи “Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)”, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2021 року слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську П`ятницин В.Л. звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури Сергєєвим А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 26.10.2021 року о 08.05 годині затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

27.10.2021 року ОСОБА_1 було письмово повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник отримали копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання – 28.10.2021 року о 10 годині 50 хвилині, підтвердженням вручення є: розписка.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Краматорську проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за яким ОСОБА_1 , про те, що він підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту, незаконному збуті наркотичного засобуу місця позбавлення волі, предметом якого був особливо небезпечний наркотичний засіб, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочині, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , будучи засудженим вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 21.04.2021 до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі та утримуючись у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» за адресою: вул. Ціолковського, 4, м. Бахмут, Донецька область, діючи умисно, будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем, маючи на меті отримання незаконного прибутку, у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше травня 2020 року, вирішив організувати на території вказаного місця позбавлення волі незаконний збут наркотичних засобів.

Усвідомлюючи, що реалізація розробленого ним злочинного плану можлива лише за умови залучення інших осіб, об`єднання та спрямування їх зусиль на вчинення злочину, детальному розподілі між ними обов`язків при його вчиненні, забезпеченні взаємозв`язку між діями усіх учасників злочину, а також при координації їх поведінки, ОСОБА_2 вирішив створити та очолити групу, у склад якої, в якості виконавців, повинні були увійти особи, що користувалися його довірою, а також здатні зберігати таємницю.

Усвідомлюючи, що діяльність створеної ним групи буде нести протиправний характер, ОСОБА_2 наприкінці 2020 року, більш точної дати не встановлено, утримуючись під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» за адресою: вул. Ціолковського, 4, м. Бахмут, Донецька область підшукав у якості співвиконавців вчинення злочину свого знайомого ОСОБА_3 з яким утримувався у камері № 242, а також працівника вказаної установи – ОСОБА_1 , якого відповідно до наказу в.о. начальника ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» від 19.04.2017 №39/о/с-17 призначено на посаду молодшого інспектора другої категорії відділу режиму та охорони, якого знав тривалий час, підтримував товариські відносини, до відома яких довів розроблений ним план злочинної діяльності та запропонував прийняти активну участь в його реалізації, зацікавивши вказаних осіб можливістю збагачення.

Тоді ж, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ,, перебуваючи на території вказаної установи виконання покарань, діючи умисно, з корисливих мотивів, надали добровільну згоду на пропозицію ОСОБА_2 прийняти активну участь у вчиненні тяжких злочинів, пов`язаних із незаконним збутом наркотичних засобів у складі групи осіб, таким чином увійшли до її складу визнавши лідерство ОСОБА_2 .

У подальшому, учасники групи виконували конкретні функції та вказівки ОСОБА_2 , діяли умисно, протиправно, згідно розробленого плану злочинної діяльності, спрямованого на досягнення загального результату.

Злочинний план ОСОБА_2 , одноголосно схвалений у подальшому усіма учасниками групи передбачав наступне: збір замовлень на придбання наркотичних засобів від осіб, які утримуються під вартою, отримання від них грошових коштів, одержання наркотичних засобів за межами установи позбавлення волі, доставлення наркотичних засобів на територію установи, збут наркотичних засобів, розподіл грошових коштів між членами групи.

У створеній групі ОСОБА_2 , як організатором, розподілені ролі кожного з учасників групи. Так, ОСОБА_2 , як організатор та співвиконавець згідно із заздалегідь розподілених ним ролей та функцій групи: керував діями групи, даючи кожному учаснику вказівки та розподіляв між ними функції; незаконно та систематично займався придбанням, зберіганням з метою збуту, збутом наркотичних засобів; використовував засоби мобільного зв`язку з метою координації та контролю дій учасників групи та безпосереднього зв`язку з постачальниками наркотичного засобу; розподіляв між членами групи кошти, виручені від продажу наркотичних засобів залежно від ролі і участі кожного з учасників.

ОСОБА_3 згідно відведеної йому ролі незаконно та систематично займався придбанням, зберіганням з метою збуту, збутом наркотичних засобів за що отримував грошові кошти.

ОСОБА_1 згідно відведеної йому ролі отримував у визначеному ОСОБА_2 місці наркотичні засоби, які у подальшому з прихованням від контролю заносив на територію державної установи та передавав останньому у місці та спосіб на яке він вкаже, за що отримував грошові кошти.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, у порушення вимог ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», знаючи про порядок обігу та відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України підозрюються у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на незаконний збут наркотичних засобів, у невстановленому слідством місці та невстановлений час придбав невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу (але не менше 0,112 г у перерахунку на суху речовину), обіг якого заборонено та невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено — метадон (але не менше 0,0143 г) та незаконно зберігав до 26.08.2021 з метою подальшого збуту.

26.08.2021 ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на незаконний збут наркотичних засобів, у не встановлений час, але не пізніше 18 год. 22 хв., на першому поверсі будівлі інженерного корпусу ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», а саме біля відра для сміття, що знаходиться в приміщенні туалету, за адресою: вул. Ціолковського, 4, м. Бахмут, Донецька область, залишив згорток білого кольору, який обмотаний в прозору поліетиленову стрічку, в якому знаходяться два згортки, які також загорнуті в поліетиленову стрічку, із невстановленою кількістю особливо небезпечного наркотичного засобу – канабіс (але не менше 0,112 г у перерахунку на суху речовину), обіг якого заборонено, та три згортки кулькової форми виконаних з поліетиленової стрічки чорного кольору з невстановленою кількістю наркотичного засобу, обіг якого обмежено — метадон (але не менше 0,0143 г), який в подальшому було передано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в камеру №242, які, в свою чергу збули «оперативному покупцю» ОСОБА_4 вказані наркотичні засоби за грошові кошти, в сумі 890 гривень, надані працівниками УСР.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті наркотичного засобу у місця позбавлення волі, предметом якого був особливо небезпечний наркотичний засіб, тобто злочині, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на незаконний збут наркотичних засобів, у невстановленому слідством місці та невстановлений час придбав невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено — метадон (але не менше 0,0188 г) та незаконно зберігав до 07.10.2021 з метою подальшого збуту.

07.10.2021 ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на незаконний збут наркотичних засобів, у не встановлений час, але не пізніше 16 год. 29 хв., на першому поверсі будівлі інженерного корпусу ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», а саме біля відра для сміття, що знаходиться в приміщенні туалету, за адресою: вул. Ціолковського, 4, м. Бахмут, Донецька область, залишив невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено — метадон. (але не менше 0,0188 г), який в подальшому було передано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в камеру №242, які, в свою чергу збули «оперативному покупцю» ОСОБА_4 вказані наркотичні засоби за грошові кошти, в сумі 900 гривень, надані працівниками УСР.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті наркотичного засобу у місця позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, тобто злочині, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на незаконний збут наркотичних засобів, у невстановленому слідством місці та невстановлений час придбав паперовий згорток, обмотаний прозорою плівкою, невеликого розміру, в середині якого знаходяться три поліетиленові згортки синього кольору, в середині кожного з яких міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено — метадон. Маса метадону в наданих речовинах становить 0,1309г, 0,1863г, та 0,1173г, який ОСОБА_1 незаконно зберігав до 26.10.2021 з метою подальшого збуту.

26.10.2021 в ході проведення обшуку на першому поверсі будівлі інженерного корпусу ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», за адресою: вул. Ціолковського, 4, м. Бахмут, Донецька область, у ОСОБА_1 виявлено та вилучено паперовий згорток, обмотаний прозорою плівкою, невеликого розміру, в середині якого знаходяться три поліетиленові згортки синього кольору, в середині кожного з яких міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено — метадон. Маса метадону в наданих речовинах становить 0,1309г, 0,1863г, та 0,1173г, який ОСОБА_1 незаконно зберігав з метою подальшого збуту.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів у місця позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, тобто злочині, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України.

26.10.2021 ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується наступними зібраними доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколами огляду, висновками експертів, протоколами обшуку.

На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкриміновані злочини, а також наявність ризиків визначених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України, а саме: ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків.

Так, зокрема, підозрюваний може впливати на свідків, які утримуються в ДУ “Бахмутська установа виконання покарань (№6)”, оскільки займає посаду молодшого інспектора другої категорії відділу режиму і охорони вказаної установи, та інших осіб, які були присутні під час проведення слідчих дій на території ДУ “Бахмутська установа виконання покарань (№6)” 26.10.2021, в якості понятих.

З приводу ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, то на думку сторони обвинувачення тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за найтяжчий злочин (позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна) у разі визнання його винним підтверджують доводи сторони обвинувачення про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Досудовим слідством встановлено, що підозрюваний не одружений, має на утриманні малолітню доньку, проте, згідно з показаннями свідка ОСОБА_6 , яка є сусідкою ОСОБА_1 , останній постійно знаходиться в наркотичному або алкогольному сп`янінні, вихованням доньки не займається, оскільки донька постійно проживає з мамою ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки, що у сукупності з обґрунтованістю підозри дає підстави вважити, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним під час досудового розслідування.

Здобуті у ході досудового розслідування дані про характер дій, у скоєнні яких підозрюваному оголошено про підозру (тяжкий злочин), дані про особу підозрюваного, який є працівником правоохоронного органу, який обізнаний про форми та методи проведення досудового розслідування,а також, що вчинення злочину службовою особою правоохоронних органів створює в очах громадян негативне враження безладдя, наслідком чого є підрив авторитету органів державної влади, беручи до уваги суспільно-політичну ситуацію в державі, її курс на боротьбу зі злочинами, вчиненими у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, дає підстави вважати виключними, такими, що свідчать, що встановлення розміру застави у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а відтак застосування більш м`яких запобіжних заходів є недоцільним.

Враховуючи вищевикладене, слідчий просить застосувати у відношенні ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав, наведених у клопотанні, та просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що він вдівець, проживає один разом з донькою, якій 9 років. Має батьків, які допомагають йому виховувати доньку. У нього невелика заробітна плата, він отримує 7000 грн,, тому розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів буде для нього непомірним. Просив застосувати менш м`який запобіжний захід до нього, оскільки він не збирається переховуватися від слідства.

Захисник Басан Ю.П. у судовому засіданні просив застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки ризики органом досудового розслідування не доведені в судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях. Ризик впливу на свідків можливо запобігти відстороненням від посади підозрюваного та органом досудового розслідування вже таке клопотання вручене підозрюваному та стороні захисту.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також документи надані стороною обвинувачення та захисту, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченні частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000001077 від 03.06.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

26 жовтня 2021 року о 08 год. 05 хв. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу суд враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколами огляду, висновками експертів, протоколами обшуку, іншими матеріалами кримінального правопорушення.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри, слідчий суддя прийшов до висновку, що у розумінні вимог ч. 1 ст. 194 КПК України стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий обґрунтовували наступні ризики:

1)Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2)Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує, що у судовому засіданні прокурором доведено, що існує ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, так, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, він дійсно може переховуватися від поліції та суду, оскільки наслідки та ризик втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватим.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Разом з цим, прокурором не надано доказів на підтвердження заявлених у клопотанні ризиків: ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Даний ризик не доведений прокурором та слідчим у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Виходячи з практики та аналізу обставин, на які посилається прокурор під час доведення ризиків, варто зауважити, що прокурор вказав загальні підстави.

Існування загального переліку ризиків, передбачених ст. 177 КПК, недостатньо. На законодавчому рівні закріплений обов`язок прокурора викласти обставини, що підтверджують наявність ризиків та посилання на матеріали, які підтверджують ці обставини. (п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України).

Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України, суд встановлює, що поняття ризику можна розуміти як прояв використання підозрюваним можливостей та спроб перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. При цьому події повинні бути підтверджені як такі, що вже відбувалися, а також що дії або бездіяльність підозрюваного, або схильність до вчинення останнім протягом досудового розслідування дають підстави прокурору вважати, що існує високий коефіцієнт настання відповідних ризиків, закріплених у ст. 177 КПК України.

Зі змісту п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» вбачається, що суд, оцінюючи докази, керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

В підтвердженні наявності ризиків можуть бути фактичні дані, які свідчать про неналежну поведінку суб`єкта кримінального процесу або можливість такої поведінки. При цьому переконання щодо можливості неналежної поведінки особи повинно ґрунтуватися на даних, які свідчать про реальний намір особи вчинити такі дії. Орган досудового розслідування в судовому засіданні таких даних не надав.

Органом досудового розслідування не надано в судовому засіданні переконливих доказів стосовно ризику впливу на свідків. Даний ризик не доведений прокурором у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Крім того, суд враховує, що свідки не заявляли про вплив на них з боку підозрюваного будь – яким шляхом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Під час розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 вдівець, має на утриманні неповнолітню дитину, працює, має постійне місце проживання та реєстрації в м. Бахмут, позитивно характеризується з місця проживання.

Слідчим суддею враховано, що ОСОБА_1 раніше не судимий, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею оцінено в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 ; вік та стан здоров`я підозрюваного; соціальні зв`язки підозрюваного.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 та недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчим суддею враховані заяви підозрюваного та захисту щодо наявності у ОСОБА_1 на піклуванні малолітньої доньки та наявності постійного місця проживання, однак слідчий суддя зауважує, що дані обставини не завадили йому вчинити ряд тяжких злочинів, у яких він підозрюється, та на думку суду, не зможуть забезпечити його належної процесуальної поведінки в подальшому.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 виховує доньку, яка перебуває у нього на утриманні, заробітна плата підозрюваного становить 7000 грн. на місяць, має у власності житловий будинок у м. Бахмут.

Враховуючи матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що запропонований розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів буде завідомо непомірним для підозрюваного.

Також слідчий суддя враховує, що прокурором та слідчим не доведено у судовому засіданні, що застава у визначених межах ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків. Прокурором та слідчим у судовому засіданні не доведено виключність випадку, у разі якого застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 розмір застави, що складає 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30 х 2270,00 = 68 100 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, не спілкуватися зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську П`ятницина В.Л., яке погоджено прокурором відділу Донецької обласної прокуратури Сергєєвим А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6» підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме: з 26 жовтня 2021 року до 24 грудня 2021 року включно.

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відраховувати з 26.10.2021 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 24 грудня 2021 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; ЄРДПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, не спілкуватися зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 грудня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду А.О. Чернобай