Рішення № 100768154, 25.10.2021, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1037/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2021 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 01.10.2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕАО № 4779970 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 16.09.2021 року інспектором відділу поліцейської діяльності № 3 (м. Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області молодшим лейтенантом поліції Пуговицею О.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, згідно якої до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., та закрити дану справу про адміністративне правопорушення.

Позов мотивовано тим, що зазначеною постановою його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст.35 Закону України «Про дорожній рух» щодо керування транспортним засобом без акту технічного контролю, оскільки 16.09.2021 року він дійсно керував транспортним засобом, що був ввезений на митну територію України з Республіки Польща, яка є стороною Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990 року, ратифікованої Україною, а тому вимоги ст.35 Закону України «Про дорожній рух» на транспортні засоби на іноземній реєстрації.

ОСОБА_1 вказує, що на вимогу поліцейського він пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Республіки Польща, яке відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в котрому виконані або про дубльовані літерами латинського алфавіту, де також зазначено, що технічний огляд транспортного засобу проведений 11.08.2021 року, а наступне проведення – 11.02.2022 року.

На думку позивача, факт порушення ним вимог Закону України «Про дорожній рух» ґрунтується на припущеннях поліцейського, який всупереч вимог ст.251 КУпАП не складав протокол про адміністративне правопорушення, а отже доказів скоєння ним проступку зібрано не було. Під час зупинки транспортного засобу поліцейський також не повідомив про підставу перевірки документів, так як він, позивач, жодного умислу чи необережності спрямованої на вчинення адміністративного правопорушення не мав.

За таких підстав, просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі закрити через відсутність складу проступку.

Відповідач, у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження від 05.10.2021 року строк, подав суду відзив на позовну заяву, де проти позову заперечив з наступних мотивів.

Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області вважає правомірним винесення постанови щодо ОСОБА_1 , а його твердження про надання поліцейському для перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Республікою Польща, такими, що не відповідають дійсності, оскільки на відеозаписі фіксації процедури розгляду справи, водій повідомив, що всі документи на транспортний засіб знаходяться у його керівника. Також відповідач зауважив, що транспортний засіб, яким керував позивач та здійснював пасажирські перевезення, не відноситься до транспортних засобів, зазначених у ч.2 ст.35 Закону України «Про дорожній рух», а відтак підпадає під загальне правило встановлене ч.1 ст.35 названого Закону про обов`язковість проходження технічного контролю.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 16.09.2021 року інспектором відділу поліцейської діяльності № 3 (м. Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області молодшим лейтенантом поліції Пуговицею О.І. винесено постанову серії ЕАО № 4779970 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно цієї постанови ОСОБА_1 16.09.2021 року о 13:13 годині в м. Полонне по вул. Юзькова, 36, керував автобусом марки JELCS номерний знак НОМЕР_1 без акту технічного контролю наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги ст.35 Закону України «Про дорожній рух».

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 названого Кодексу).

За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Частиною 3 статті 121 КУпАП встановлено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Законом України «Про дорожній рух» покладено обов`язок на водія своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов`язковому технічному контролю, на такий контроль (ч.2 ст.16 Закону).

Стаття 35 зазначеного Закону регламентує наступне: транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби – незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них – із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світло пропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації встановлено двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі – транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації визначає «Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137.

Відповідно до п.16 названого Порядку обов`язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 15 лютого 2012 р. № 106, і Вимогами до перевірки.

Згідно п.18 Порядку у разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу.

Пунктом 31.3. «б» Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

За даними ксерокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого уповноваженим органом Республіки Польща на автобус марки JELCS номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, міститься відмітка про проходження технічного огляду 11.08.2021 року, та визначено дату наступного огляду – 11.02.2022 року.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України «Про дорожній рух» тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

З огляду на те, що у суду відсутні дані про те, що вказаний автобус з іноземною реєстрацією ввезено на митну територію України ОСОБА_1 для особистих потреб, при цьому судом встановлено, що позивач експлуатує даний транспортний засіб саме для перевезення пасажирів, а отже на нього, як на водія, поширюється дія національних нормативно-правових актів та відповідно він повинен нести відповідальність за порушення їх вимог.

Із доданого до відзиву запису фіксації правопорушення з нагрудного відео реєстратора вбачається, що водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів автобусом, очевидно з ціллю отримання доходів, та на вимогу працівника поліції ним не було надано для перевірки ні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ні протоколу перевірки технічного стану автобуса складеного згідно вимог Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137.

Цим ж відеозаписом спростовується твердження позивача про надання поліцейському для перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з відміткою про проходження техогляду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ст.222 КУпАП органам Національної поліції надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені частинами перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області доведено правомірність дій інспектора ВПД № 3 (м. Полонне) Шепетівського РУП Пуговиці О.І., а позивачем обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, належними та допустимими доказами не доведені. Сама незгода ОСОБА_1 щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача ґрунтується на вимогах закону, тому підстав для задоволення позову суд не знаходить.

Керуючись наведеним, ст.ст. 77, 242, ч.3 ст.243, ст.ст.244-246, 255, 286, 293, 295 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

На рішення суду може бути подана учасниками справи апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Полонський районний суд протягом десяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено - 29.10.2021 року.

Позивач – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824, що знаходиться: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, поштовий індекс 29017.

Головуючий