Ухвала суду № 100766078, 01.11.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1955/20

Номер провадження 4-с/220/8/21

УХВАЛА

Іменем України

01 листопада 2021 року смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Дурач О.А.

за участю секретаря Демішева А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області скаргу ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа стягувач АТ «Банк Форвард», приватний виконавець Павелків Тетяна Леонідівна, на дії приватного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

Вказана справа надійшла до суду 15.09.2021р. Ухвалою суду від 16.09.2021, залучено третю особу - стягувача по виконавчому провадженню, визнано поважними причини пропуску строку звернення заявника до суду та справу призначено до судового розгляду на 21.09.2021 р.. У звёязку з неявкою учансиків справи та відсутністю відомостей про отримання стягувачем копій матеріалів справи розгляд справи було відкладено на 01.11.2021 р.

Стислий зміст скарги

Заявник обгрунтовує подану ним скаргу наступним. На виконанні приватного виконавця Павелків Т.Л. перебуває виконавче провадження № 65940551, у якому боржником є заявник. Постановою приватного виконавця було накладено арешт на рахунки заявника, у тому числі й на той, на який йому надходить допомога по безробіттю, яка є його єдиним джерелом існування та на яку проводиться стягнення у 100% розмірі. Вказане вважає незаконним та просить суд визнати неправомірною відмову Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Павелків Тетяни Леонідівни від 29.07.2021 року про зняття арешту з карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 . визнати неправомірною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Павелків Тетяни Леонідівни від 01.07.2021 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 65940551 в частині накладення арешту на кошти на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 . Зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва - Павелків Тетяну Леонідівну зняти арешт з коштів на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 .

Позиція стягувача

Стягувач не надав відзиву на скаргу.

Позиція приватного виконавця

01.11.2021 р. приватним виконавцем було надано пояснення на скаргу (електроною поштою), у якому він просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки порушень Закону України «Про виконавче провадження» з його боку не було. Арешт накладено на рахунки, які є звичайними рахунками, що дає підстави для висновку про відсутність обмежень для накладення арешту на них. Просив врахувати правову позицію ВСУ від 24.06.2015 р. у справі № 6-535цс15. Приватний виконавець визначив банківським установам порядок виконання рішень з урахуванням обмежень. Від банку жодних документів з повідомленням про те, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення від банківської установи на адресу приватного виконавця не надходило.

Процедура судового розгляду

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник позивача надав відповідну заяву, у якій просить справу розглядати за його відсутністю. Судом ухвалено проводити розгляд вказаного провадження за відсутністю заявника та його представника, зважаючи на подану заяву, а також за відсутністю заінтересованих осіб, зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, неявка вказаних осіб у судове засідання є повторною, докази поважності причин неявки відсутні. У матеріалах справі достатньо даних про права та взаємовідносини її учасників, що дає підстави для прийняття обгрунтованого рішення за їх відсутності.

Оскільки учасники справи не зёяились у судове засідання, фіксація процессу технічними засобами не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом та мотиви прийняття рішення, з посиланням на процесуальні норми

Дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом "Про виконавче провадження". Указаний Закон є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої статті 18 Закону "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону "Про виконавче провадження" встановлено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктами 6, 15, 22 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

01.07.2021 р. приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 220/1955/20, виданного 21.04.2021 р. (а.с. 22-23). Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Місцем реєстрації боржника є АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до м. Києва, натомість постанова про відкриття вказаного провадження сторонами не оскаржувалася та наведене не впливає на висновки суду по вказаній справі, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження не є предметом розгляду скарги.

01.07.2021 р. приватним виконавчем було прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику (а.с. 24-25).

Матеріалами справи доведено, що на рахунок НОМЕР_1 ТВБВ № 10004/0443 ДОУ АТ «Ощадбанк», належний ОСОБА_1 та на який накладено арешт, перераховується допомога по безробіттю (а.с. 18,19-21).

Вирішуючи питання щодо законності вказаної постанови, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.

Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.

ТВБВ АТ «Ощадбанк», на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунки ОСОБА_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За таких обставин, рахунок № НОМЕР_1 ТВБВ № 10004/0443 ДОУ АТ «Ощадбанк», належний ОСОБА_1 , не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20). Вказане також узгорджується й з іншими рішеннями ВС, а саме Постановою ВС від 03.02.2021 р. по справі № 756/1927/16-ц, від 24.02.2021 р,. справа № 756/1927/15-ц.

Висновки суду за результатами розгляду скарги.

На підставі викладеного, суд вважає, що виконавець діяв у відповідності до положень ст. 48, 56 ЗУ «Про виконавче провадження». Доводи заявника не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому відсутні підстави для скасування постанови приватного виконавця від 01.07.2021 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 65940551 на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , відмова виконавця про зняття арешту з данного карткового рахунку є законною та обгрунтованою, підстави для зобов`язання приватного виконавця зняти арешт з рахунку відсутні. У задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа стягувач АТ «Банк Форвард», приватний виконавець Павелків Тетяна Леонідівна, на дії приватного виконавця відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду безпосередньо або через Великоновосілківський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали.

Суддя: О.А. Дурач