Вирок № 100765353, 02.11.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа №712/2997/21

Провадження №1-кп/712/486/21

02 листопада 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Рябухи Ю.В.

при секретарі - Маламуж Н.В.

з участю:

прокурора - Коломійця В.В.

захисника - Руденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження , яке здійснюється у порядку спеціального судового провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження, уродженець м. Черкаси, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта середня, безробітній, розлучений, раніше в силу ст. 89 не судимий, тел. НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , у період з 2014 року по 19 березня 2021, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Макіївка та Донецької області, яка підконтрольна представникам терористичної організації «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), утвореної в квітні 2014 року у м. Донецьку, і яка, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною організацією, будучи бійцем незаконних збройних формувань «ДНР», бере участь у терористичній організації та сприяє її діяльності.

Завідомо для ОСОБА_1 учасники терористичної організації «ДНР» на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також вчиненням інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміни меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР».

ОСОБА_1 усвідомлює, що вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно, з єдиним планом спільних злочинних дій.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.

При цьому на керівників та учасників силового блоку покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу представники політичного блоку організовують збір та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їхньої діяльності, чим також забезпечують існування вказаної терористичної організації.

Терористична організація «ДНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:

- створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням «ДНР» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:

- систематична організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

- організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;

- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- скоєння терористичних актів та диверсій на території України;

- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;

- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

13.04.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/9 від 07.10.2014 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей. До проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

Так, з 2014 року по 19 березня 2021 ОСОБА_1 , діючи умисно, достеменно усвідомлюючи незаконність діяльності терористичної організації «ДНР», яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України, діючи з корисливих мотивів, приймає участь у діяльності одного з незаконних збройних формувань «ДНР», а саме проходить «військову службу» на посаді «командира взводу» в «11 ОМСП (окремому мотострілковому підрозділі) (в/ч 08818)», що входить до складу «1 армійського корпусу» так званої «ДНР». На даний час до його обов`язків входить командування підпорядкованим підрозділом та несення чергувань. Вказаними діями він бере участь у терористичній організації «ДНР» та сприяє 'її діяльності на тимчасово окупованій території Донецької області.

У вказаному кримінальному провадженні відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.05.2021, здійснювалося спеціальне судове провадження в рамках кримінального провадження №22020250000000029 від 01.07.2020 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, за відсутності обвинуваченого. Винуватість ОСОБА_1 в інкримінуємому йому кримінальному провадженні підтверджується показами свідка:

- показами свідка ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_1 , проживали в шлюбі з 2003 по 2014, мають спільну доньку. Не одноразово після 2014 спілкувалися з останнім на сайті «Вконтакте», Ватсап. ОСОБА_1 , з його слів проживає в м. Макіївка, Донецької області, служить у військовій частині, має у підпорядкуванні людей. З телефоних розмов, зі слів ОСОБА_1 , останній повідомляв що до України не повернеться, йому туди не можна бо воював. Останній раз спілкувалися рік назад, відносини рівні, вона особисто надала органам досудовго слідства фото колишнього чоловіка ОСОБА_1 у військовій формі зі зброєю, та в судовому засіданні підтвердила голос останнього, який був прослуханий з аудіо- файлу згідно до протоколу огляду від 20.11.2020, де останній підтверджує, що він служить у військовій частині, та що приймав участь у збройних формуваннях з боку «ДНР».

Вина ОСОБА_1 підтверджується також письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- актом огляду від 16.06.2020, згідно якого оглянуто диск, на якому записано зміст розмови та фотоматеріали. Зі змісту розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що останній перебуває в ДНР у військовій частині, виїхати на підконтрольну територію України не може, тому що не виїздний «до першого поста»;

- актом огляду від 15.06.2020, на сайті «Вконтакте» розміщено фотоматеріали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яких останній одягнутий у військову форму із друзями та зброєю. Згідно інформації з сайта «Миротворець» - « ОСОБА_3 , боевик НВФ, Бандформирование: т.н. Казачий Корпус днр, позивной ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_2 »;

- протоколом огляду від 20.11.2020, згідно якого предметом огляду є мобільний термінал, яким володіє та користується ОСОБА_2 марка ZTE, зеленого кольору. ОСОБА_2 показала наявну в її телефоні інформацію про ОСОБА_1 . Також ОСОБА_2 показала переписку з ОСОБА_1 у WhatsApp: розмова на нейтральні теми, ОСОБА_1 повідомляє, що територіально перебуває ближе до Півдня від м.Черкаси;

-протоколом огляду від 23.11.2020, сторінки в інтернеті, ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2», на якій наявний список друзів останнього, серед яких наявні фото профілю з особами в воєнній форма та зі зброєю;

- протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженння №22020250000000029 від 08.12.2020, зняття інформації з абонентського номеру НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_2 . За змістом розмови остання телефонує ОСОБА_1 , в розмові він повідомляє, що в Старобешево працює, а живе в Макеєвці, зарплату отримує в рублях, має звання старшого сержанта, у нього в підпорядкування 18-20 осіб. ОСОБА_1 зазначає, що не може повернутися в Україну, бо посадять до в`язниці років на 15;

- висновком експерта від 07.12.2020 № 11/97 та фототаблицями до нього, згідно якого на достовірній фотографії ( особа чоловічої статі) та крайня зліва особа чоловічої статі на зображені у файлі «Фото Міщенко 1» на оптичному диску CD-R 52х 700 МВ 80 МIN марки VIDEХ номер 07041814 зображена, ймовірно, одна й та ж особа;

Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Всі докази, досліджені безпосередньо судом, в даному кримінальному провадженні є належними та допустимими доказами, оскільки були отримані в порядку, передбаченому КПК України і у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, викладених у даному вироку, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість та у сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 , з 2014 року по березень 2021, діючи умисно, достеменно усвідомлюючи незаконність діяльності терористичної організації «ДНР», яка спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України, діючи з корисливих мотивів, приймає участь у діяльності одного з незаконних збройних формувань «ДНР», а саме проходить «військову службу» на посаді «командира взводу» в «11 ОМСП (окремому мотострілковому підрозділі) (в/ч 08818)», що входить до складу «1 армійського корпусу» так званої «ДНР». На даний час до його обов`язків входить командування підпорядкованим підрозділом та несення чергувань. Вказаними діями він бере участь у терористичній організації «ДНР» та сприяє 'її діяльності на тимчасово окупованій території Донецької області.

До такого висновку суд дійшов із того, що поняття терористичної організації визначено в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року, і відповідно до цього Закону, це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції від 28 вересня 2001 року № 1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації з спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Діяльність «ДНР» як терористичної організації підтверджується зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 року № 129-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленої постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 року №145-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подалання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 року №337-VIII, в яких «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.

А згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23.12.2005 року № 13 утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації, то відповідно до п.13 вказаної постанови Пленуму вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.

При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_1 усвідомлював, що «ЛНР» «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичних організацій «ЛНР» «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вищевказаних терористичних організаціях. Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.

Кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, тому, відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_1 сповіщався про день і час слухання справи через засоби масової інформації та шляхом направлення повістки, інтереси ОСОБА_1 захищались адвокатом, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були.

При цьому, суд вважає, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Суд критично оцінює позицію сторони захисту стосовно недопустимості доказів, а саме: фото- ОСОБА_1 , у військовій формі зі зброєю, взятих на інтернет ресурсах «Миротворець» та «ВКонтакте», т.я вказану особу індефікувала в судовому засданні, колишня дружина останнього ОСОБА_2 . Також позицію захисту, в частині показів свідка ОСОБА_2 , їх не додопустимості, оцінює критично, і вважає, що вони були надані свідком добровільно, без тиску на останню, і є правдивими.

Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд прийшов до висновку що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, за обставин, викладених у даному вироку знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 258-3 КК України, як участь у терористичній організації та сприяння її діяльності.

Суд, при призначенні ОСОБА_1 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

На підставі викладеного, призначаючи покарання ОСОБА_1 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд, враховує обставини вчиненного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, який мав місце в умовах складної суспільно-політичної обстановки в Донецькій області та мав суттєвий вплив на охорону державної і громадської безпеки у цих регіонах держави, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, суспільна небезпека яких полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності, безпеки життя, здоров`я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеки інших цінностей суспільства, особу винного, який не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого та приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 1 ст. 258-3КК України без конфіскації майна, оскільки, з урахуванням вказаних обставин, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлений.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України, у зв`язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судової портретної експетизи процесуальні витрати на залучення експертів за проведення експертизи - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 258-3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років без конфіскації майна;

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 2942,10грн.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Головуючий :

ористовуючи YouControl, ви зможете глибоко