Ухвала суду № 100764634, 01.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

01.11.2021 Справа №607/19221/21

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Техно-Трейд», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання права порушеним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подав до суду позов до відповідачів Приватного підприємства «Техно-Трейд», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання його права споживача порушеним, оскільки відповідачі перешкоджають можливості отримувати безперешкодно послуги та не усувають спричинені ними істотні недоліки – відкриття електричних замків набором цифрових кодових комбінацій в будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язання відповідачів налаштувати електричні замки з домофоном для їх відкривання набором цифрових кодових комбінацій в будинку АДРЕСА_1 ; внести коди в інструкцію про застосування біля кожного електричного замка.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що даний позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не сплатив суму судового збору, однак, у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору, покликаючись на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Крім того, позов подано ним, як споживачем, та пов`язаний з порушенням прав споживача.

Відповідно до вимог п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В силу вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Зз наданих суду матеріалів позову не вбачається, що позивач є споживачем послуг, які надаються відповідачем, та дана справа пов`язана із захистом прав споживача. Самі по собі доводи позивача про те, що предметом позову є захист прав споживача не є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, позивачем не долучено до позовної заяви достатніх доказів, на підставі яких суд міг би звільнити його від сплати судового збору на підставі вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Зокрема доказів про те, що:

- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний (2020) рік. Зокрема, такими доказами є довідки про доходи податкових, пенсійних органів за 2020 рік тощо;

- позивач є військовослужбовцем;

- позивач є батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю та, що інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

- позивач є одиноким батьком, якмй має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

- позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

- позивач є особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Пільгові категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору в усіх судових інстанціях визначені вимогами ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім цього, позивачем не зазначено та не надано доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та про наявність пільг встановлених ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналіз норм ст. 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Надані позивачем відомості з Державного реєстру - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.

Доказів відсутності інших джерел доходів за попередній рік та, відповідно, скрутного майнового стану, що зумовили неможливість сплати судового збору, в матеріалах позовної заяви немає, що свідчить про необґрунтованість клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. При цьому, суд повинен враховувати майновий стан сторони в цілому, а не лише відсутність окремих джерел доходу.

Так, Верховний Суд в ухвалі від 23.04.2020 року у справі № 640/22415/18 зазначив, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Слід зазначити, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 грн.).

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У вказаному позові позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, зокрема: 1) визнання права порушеним; 2) зобов`язання відповідачів налаштувати електричні замки з домофоном для їх відкривання набором цифрових кодових комбінацій в будинку АДРЕСА_1 ; 3) зобов`язання відповідачів внести коди в інструкцію про застосування біля кожного електричного замка.

За вказаних обставин позивачу слід сплатити суму судового збору у розмірі 2724 гривень (908 гривень х 3 немайнові вимоги).

У відповідності до частини 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.

Судовий збір сплатити за реквізитами рахунку, розміщеними на офіційному веб-сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області: отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, банк отримувача - казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача - UA968999980313101206000019751, код класифікації доходів бюджету – 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа) та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Техно-Трейд», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання права порушеним та зобов`язання вчинити дії – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка