Ухвала суду № 100764369, 01.11.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5990/15-ц

Провадження № 6/442/155/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого – судді Нагірної О.Б.

за участю секретаря – Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ТзОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження,

в с т а н о в и в :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулась до суду із заявою про заміну сторони у цивільній справі.

У заяві вказує на те, що Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 243-021/ФКВ-08 від 10.09.2008 у розмірі 887618,32 грн.

02.09.2020 між ПАТ «Дельта-Банк» та ТзОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір №2303/К/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрованого у реєстрі №1609, згідно умов якого Новий кредитор ТОВ «Діджи Фінанс» набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку 1 до Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Враховуючи, що ТОВ «Діджи Фінанс» є правонаступником ПАТ «Дельта Банк», представник заявника просить замінити особу стягувача у виконавчому листі 442/5990/15-ц.

Сторони, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, що, відповідно до положень ч.3 ст.442 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, заслухавши представника боржника, суд прийшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.11.2015 у справі № 442/5990/15-ц задоволено позов АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та вирішено стягнути з останньої користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 243-021/ФКВ-08 від 10.09.2008 у розмірі 887618,32 грн. та судові витрати. Вказане рішення вступило в законну силу.

02.09.2020 між ПАТ «Дельта-Банк» та ТзОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір №2303/К/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. зареєстрованого у реєстрі №1609, згідно умов якого Новий кредитор ТОВ «Діджи Фінанс» набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку 1 до Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. За цим Договором новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №2 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сум, передбачених ст.625 ЦК України.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Порядок заміни сторони виконавчого провадження визначено статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно частини першої статті 55 ЦПК України (процесуальне правонаступництво) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництвом у виконавчому проваджені є заміна кредитора з переходом до нього права вимоги до боржника, і такий кредитор у силу ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» має право звернутися про заміну сторони виконавчого провадження.

Так, відповідно до ч. 1ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Тлумачення частини першої статті 512ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок договору: купівлі-продажу чи міни (частина тертя статті 656 ЦК України; дарування (частина друга статті 718 ЦК України; факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно частини п`ятої статті 15Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив..

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Аналогічна позиція міститься іу постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190), у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).

З наведеного слідує, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям право попередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Таким чином, вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 352-354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ТзОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження задоволити.

Замінити у виконавчому листі № 442/5990/15-ц у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 243-021/ФКВ-08 від 10.09.2008 у розмірі 887618,32 грн. стягувача з Акціонерного товариства «Дельта банк» на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси» (ЄДРПОУ 42649746).

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Нагірна О.Б.