Ухвала суду № 100762614, 01.11.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/1879/21

Провадження № 2/220/540/21

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2021 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту освіти на науки Донецької обласної державної адміністрації про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди,

BСТАНОВИВ:

29.10.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації, в якій позивач просить:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації №330/165-21к від 28.10.2021 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Великоновосілківського професійного ліцею.

2. Поновити ОСОБА_1 з 28.10.2021 року на посаді директора Великоновосілківського професійного ліцею.

3. Стягнути з Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 29.10.2021 року по дату винесення судового рішення.

4. Стягнути з Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

5. Стягнути з Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з розглядом даної справи в суді.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю її такою, що підлягає залишенню без руху для усунення її недоліків, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Посилаючись на звільнення від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги випливають з трудового спору, позивачем судовий збір сплачено не було.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2021 р. по дату винесення судового рішення.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в статті 115 КЗпП України.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу є іншим видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції від 22 травня 2015 року, яка набрала чинності 1 вересня 2015 року, судовий збір не сплачується.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Верховний Суд також зазначає, що стягнення з роботодавця (власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця. Водночас середній заробіток за час вимушеного прогулу за правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Отже, позивач в даному випадку не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 п.1 п.п.1 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270,00 грн.

Мінімальна сума судового збору, що підлягає сплаті за дану вимогу складає 908,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку в сумі 908,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу майнового характеру: про стягнення з Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації на його користь моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

Стосовно стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що вимога щодо відшкодування моральної шкоди не є за своєю суттю вимогою про стягнення заробітної плати або поновлення на роботі, а також не є іншою вимогою, яка діючим законодавством звільнена від сплати судового збору.

Суд зауважує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц роз`яснив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

У зв`язку з наведеним, за вимогу про відшкодування моральної шкоди позивачу також необхідно сплати судовий збір, як за вимогу майнового характеру, тобто 908,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно заплатити по 908,00 грн. за дві вимоги майнового характеру, а загалом 1816 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів Донецьке ГУК/Великоновос. СТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA268999980313181206000005662

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Суддя О.М. Якішина