Рішення № 100762386, 01.11.2021, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1068/21

Провадження № 2/483/8/2021

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 листопада 2021 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря – Данилової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна та державний виконавець Очаківського міськрайонного відділу Скриль Ольга Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

05 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, предметом якого є: визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., зареєстрованого в реєстрі за №50496 за вимогою ТОВ «ВЕЛЛФІН» про стягнення з позивача 20 668 грн 20 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що нотаріусом не дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості, а тому вважає виконавчий напис таким, що вчинений з порушенням встановленого законом порядку.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2021 року цивільний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за №50496.

До ухвалення рішення у справі представником позивача подано заяву в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, про розмір витрат на правничу допомогу, які складають 6 000 грн, та підлягають стягненню з відповідача.

21 жовтня 2021 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про стягнення з ТОВ «Веллфін» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн з наданням доказів щодо їх розміру.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності та відсутності позивача.

Представник ТОВ «Веллфін» в судове засіданні не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

За правилами п. 1 ч. 2, ч. 12 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, крім судового збору, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача, у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3-6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2021 року представником ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано до суду позовну заяву, а також заяву про забезпечення позову, та представником відповідно до ст. 134 ЦПК України зазначено про витрати на професійну правничу допомогу, що складають 6 000 грн.

В позовній заяві представником заявлено про розподіл судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн, а також зазначено, що докази, які обґрунтовують судові витрати, будуть ним подані у порядку п. 2 ст. 270 ЦПК України .

З матеріалів справи вбачається, що 22 червня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатським бюро Андрія Гайдаржи «Гроно» укладено договір про надання правової допомоги на представництво інтересів позивача в судах України.

За умовами договору, адвокат бере на себе зобов`язання здійснювати представництво клієнта та надавати йому інші види професійної правничої допомоги щодо представництва у спорі про визнання виконавчого напису № 50496 від 24 травня 2021 року таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, угодою визначено, що гонорар адвоката становить 6 000 грн., який виплачується в такому порядку: 2 000 грн у день підписання договору, а 4 000 грн - у строк до 20 липня 2021 року.

На підтвердження витрат на правничу допомогу надано квитанції від 22 червня 2021 року на суму 2 000 грн та від 20 липня 2021 року на суму 4 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що представником підготовлено позовну заяву та заяву про забезпечення позову, а також направлено один адвокатський запит. В судових засіданнях представник участі не приймав.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу з ціною позову, виходячи з предмета спору, складності справи, суті правовідносин та об`єму виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу на їх надання, враховуючи реальний об`єм наданих адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд вважає можливим задовольнити заяву частково та стягнути з ТОВ «Веллфін» в рахунок витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи в сумі 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна та державний виконавець Очаківського міськрайонного відділу Скриль Ольга Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: