Рішення № 100761998, 28.09.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/5500/20

Провадження №2/487/601/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого – судді Кузьменка В.В., за участю секретаря судового засідання – Боженко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" про визнання безпідставною нарахування заборгованості за електропостачання та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія", в якій просила визнати безпідставною інформацію про заборгованість 5212,14 гривень перед ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" до ОСОБА_1 та такою, що порушує права громадянки ОСОБА_1 , яка добросовісно виконувала умови договору про сплату електропослуг. Стягнути з ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь ОСОБА_2 ІНН НОМЕР_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 15000,00 гривень.

Позовні вимоги мотивувала тим, що є власником 1/4 приватизованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За договором від 01.01.2019 року між нею та ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" є споживачем електричної енергії за особовим рахунком НОМЕР_2 . Відповідно до розрахунків-повідомлень щомісячно регулярно та своєчасно сплачує нараховану суму електропостачання. В серпні 2020 року отримала рахунок-повідомлення за липень 2020 року, де вказана сума до сплати за послуги електропостачання була 5212,14 грн. Інформацію про заборгованість підтвердилась на сайті ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія". За неправомірну інформацію про нарахування заборгованості за електропостачання було перенесено моральні страждання. Посилаючись на викладене позивач просила суд позовні вимоги задовольнити.

Від представника відповідача ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" 15.12.2020 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову виходячи з того, що відсутній сам факт порушення, невизнання або оспорювання законних прав позивачів, вважають вимоги викладені у позові необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до руху спожитої енергії по особовому рахунку № НОМЕР_2 : станом на 04.08.2020 року о 03:10:10 обсяг спожитої електричної енергії в липні місяці становить 35 кВт, відповідно нарахування по діючому тарифу становить - 31,50 грн.; станом на 04.08.2020 року о 03:27:56 обсяг спожитої електричної енергії становить - 5076,24 грн.; станом на 18.08.2020 року о 03:27:37 обсяг спожитої електричної енергії в липні місяці становить 68кВт, відповідно нарахування по діючому тарифу становить - 61,20 грн. Таким чином станом на 18.08.2020 року обсяги спожитої електричної енергії в липні 2020 було відкориговано АТ "Миколаївобленерго", що стало підставою для здійснення перерахунку суми. Позивач не зазначає з чого саме складається розмір моральної шкоди, з яких міркувань вони виходили при її нарахуванні, яким чином визначений розмір шкоди, не надали відповідний розрахунок та обґрунтування такої шкоди, не доведено порушення з боку АТ "Миколаївобленерго" чинного законодавства, за відсутності вини відповідача, відсутні правові підстави для стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 29.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 04.12.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/4 приватизованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 23.05.2002 року №5228 управлінням майна комунальної власності Миколаївської міської ради.

Надання послуг з постачання (продажу) електроенергії для побутових споживачів (населення) з 01.01.2019 покладено на Постачальника універсальних послуг - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія».

Взаємовідносини, що виникають між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 за № 312.

Відповідно до 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку. Діяльність з розподілу/передачі електричної енергії здійснює AT «Миколаївобленерго». як оператор системи розподілу (ОСР).

За змістом п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до п. 6. 1 Глави 6 Розділу ХІІІ ККОЕЕ (далі - Кодекс) обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць.

Разом із тим, відповідно до п. 3.3. Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (додаток до ПРРЕЕ) споживач, що є побутовим, зобов`язаний щомісяця знімати фактичні показання лічильника електричної енергії та надавати їх Оператору системи розподілу (постачальнику послуг комерційного обліку) в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті Оператора системи розподілу; 2) за телефоном; 3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку Оператора системи розподілу; 4) на електронну адресу.

Зчитані (зняті) та передані дані з засобів комерційного обліку в будь-який інший день календарного місяця є вихідними даними для визначення даних комерційного обліку на перше число розрахункового періоду (календарного місяця).

У разі неотримання до початку четвертого робочого дня місяця, що настає за розрахунковим, показів лічильника та за умови, що лічильник електричної енергії не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний обсяг розподілу та споживання електричної енергії по Споживачу за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Якщо за підсумками наступного місяця Споживач надасть покази лічильника електричної енергії, визначення фактичного обсягу розподілу та споживання електричної енергії за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показів та показів, на які споживачем здійснено розрахунки.

Тобто, такий спосіб передачі показань лічильника електричної енергії та надання їх оператору системи розподілу, як зазначення показань у сплаченому рахунку, передбачено Договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком до ПРРЕЕ.

Таким чином, "ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" отримує дані щодо обсягу спожитої електричної енергії споживачами за розрахунковий періодвід АТ "Миколаївобленерго", який в сою чергу формується виходячи: з даних переданих споживачами самостійно або за даними контрольних оглядів приладів обліку або розрахунковим шляхом.

Як вбачається з доданих до відзиву історичних карток по особовому рахунку № НОМЕР_2 : станом на 04.08.2020 року о 03:10:10 обсяг спожитої електричної енергії в липні місяці становить 35 кВт, відповідно нарахування по діючому тарифу становить - 31,50 грн.; станом на 04.08.2020 року о 03:27:56 обсяг спожитої електричної енергії становить - 5076,24 грн.; станом на 18.08.2020 року о 03:27:37 обсяг спожитої електричної енергії в липні місяці становить 68кВт, відповідно нарахування по діючому тарифу становить - 61,20 грн. Отже, станом на 18.08.2020 року обсяги спожитої електричної енергії в липні 2020 року було відкориговано, що стало підставою для здійснення перерахунку суми, що підтверджується рахунком повідомленням за серпень 2020 року та листом від 07.09.2020 року №03/02-952, в якому зазначається, що заборгованість складає 54,70 грн.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи вище перелічені правові норми в розрізі наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як станом на дату звернення з позовною заявою до суду були відстуні підстави для звернення до суду. Крім того заборгованість за спожиту електричну енергію визначається не рахунками, а згідно фактичних спожитих кіловат, що встановлюються фактичними зніманнями показів лічильника.

Частина 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Окрім того, відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З аналізу положень статей 22, 23 ЦК України можна дійти висновку, що підставою для відшкодування особі моральної шкоди є факт завдання такої шкоди внаслідок порушення прав цієї особи.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, мають значення для вирішення спору.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлених обставин, наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 недоведеність доводів позивачки належними та допустимими доказами, та відсутності підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 13, 76-81, 141, 211, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" про визнання безпідставною нарахування заборгованості за електропостачання та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя В.В. Кузьменко