Рішення № 100761483, 01.11.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1131/21

Провадження №2/148/533/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.,

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Тульчинська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним вище позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Співвласниками даної квартири, крім нього, в розмірі по 1/3 частці є також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_4 зареєстрований в належній їм квартирі з 2016 року, однак фактично там ніколи не проживав та не проживає по даний час. Він не є членом їх сімї, фактично тривалий час проживає у м. Києві. Позивач та інші власники неодноразово в ході телефонних розмов зверталися до відповідача з проханням добровільно виписатися з належної їм квартири, однак до цього часу він цього так і не зробив. Реєстрація відповідача в квартирі, яка є приватною власністю, змушує позивача та членів його сімї нести додаткові витрати щодо оплати комунальних платежів.

Оскільки вирішити питання в добровільному порядку не вдалось, посилаючись на те, що реєстрація відповідача в належній йому та членам його сімї квартирі перешкоджає в повній мірі здійснювати право користування і розпорядження майном, позивач просить визнати ОСОБА_4 особою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Позивач у судове засідання не з`явився, надіславши суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки в судове засідання відповідача..

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явилися, надіслали суду заяви, в яких просять розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підтримують, просять їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Тульчинської міської ради у судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву, в якій просить розглянути позов у його відсутність за наявними матеріалами справи, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом телефонограми, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також йому за адресою реєстрації місця проживання надсилалась судова повістка, яка повернулась до суду не врученою адресату через його відсутність за вказаною адресою. У встановлений судом строк відповідач відзив не подав.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано по 1/3 частці за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності №1845 від 31.05.1994 (а.с.12).

З відповіді Тульчинської міської ради від 06.07.2021 (а.с. 19) та витягу № 389 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 21.09.2021 Центру надання адміністративних послуг Тульчинської міської ради (а.с. 78) встановлено, що відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

З довідки голови квартального комітету Тульчинської міської ради від 07.06.2021, вбачається, що відповідач ОСОБА_4 з 2016 року зареєстрований, але фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15).

З аналізу викладеного, суд доходить висновку, що житловий будинок, в якому знаходиться належна на праві власності позивачеві та членам його сімї квартира, не має правового статусу державного або громадського житлового фонду, а відноситься до приватного житлового фонду, користування яким регламентується главою 6 ЖК України та відповідними нормами ЦК України.

Норми ЦК України регулюють правовідносини щодо проживання та втрати права на користування житлом, що є власністю громадян лише відносно членів сім`ї власника.

Так, відповідно до частини 2 статті 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Главою 6 ЖК України не передбачено законодавчого врегулювання порядку втрати права користування житловим приміщенням, що є у власності громадянина.

Однак, у відповідності до приписів статей 71,72 ЖК України, наймач або члени його сім`ї можуть бути визнані в судовому порядку втратившими право на житлове приміщення, якщо вони без поважних причин не проживали більше 6 місяців в житловому приміщенні.

Ані норми ЦК України, ані норми ЖК України не регулюють цивільні відносини щодо порядку втрати права користування житловим приміщенням, що є у власності громадянина, особами, які не є членами сім`ї власника.

Згідно приписів статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, враховуючи відсутність правової норми, яка регулює спірні правовідносини, суд застосовує аналогію закону. Суд вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення частини 2 статті 405 ЦК України (як спеціальної норми), оскільки спірна квартира, як установлено, є приватною власністю.

Відповідно до вимог статей 319, 391 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на викладені обставини, враховуючи, що в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження факт непроживання відповідача у спірній квартирі більше одного року без поважних причин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає можливим позов задовольнити.

За змістом ч.1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягнення 908,00 грн. судового збору, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст. 319, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Тульчинська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, – задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: в АДРЕСА_3 , в дохід держави на рахунок UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) судовий збір в розмірі 908.00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.А. Штифурко