Ухвала суду № 100761418, 02.11.2021, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1085/21

Провадження № 1-кп/144/77/21

У Х В А Л А

іменем України

02.11.2021 смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Довгалюк Л.В.,

секретаря судового засідання Грушовенко О.В.,

з участю учасників судового провадження:

прокурора Мацика О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Підліснюка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Мацика О.О. про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровськ Луганської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020110000071 від 27.04.2021, -

в с т а н о в и в :

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду із письмовим клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 на строк 60 днів.

В обгрунтування клопотання зазначено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися та не відпали, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 11.11.2021 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу. Захисник обвинуваченого адвокат Підліснюк В.Ю. покладався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ухвали суду від 14.09.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.11.2021 року.

За ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.

Згідно положення ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує суспільну небезпеку кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому, яке відноситься згідно ст. 12 КК України до категорії тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, ймовірну можливість продовження протиправної поведінки у майбутньому ОСОБА_1 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Разом з тим, ОСОБА_1 є переселенцем із м. Кіровськ Луганської області, тому усвідомлюючи тяжкість покарання, може залишити своє місце проживання та переховуватись у Луганській області, перешкоджати судовому провадженню, незаконно впливати на недопитаних свідків та ухилятися від явки до суду.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вказаний запобіжний захід є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у вказаному кримінальному провадженні, обставини, які б свідчили про те, що встановлені раніше ризики зменшились, або ж відпали - відсутні, тому підстав для зміни запобіжного заходу, який обирався з урахуванням тяжкості злочину та особи обвинуваченого, а також наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на більш м`який не вбачається, оскільки не зможе запобігти цим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зважаючи на те, що строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 331 КПК України, стосовно ОСОБА_1 спливає 11.11.2021 року, на даний час судове провадження не закінчено, з огляду на ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, на даний час не відпали і продовжують існувати, тому на час розгляду клопотання суд не вбачає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу та вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 177, 178, 183, 331, 392, 395 КПК України суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів - до 31 грудня 2021 року (включно) без визначення застави.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження для відома та надіслати на адресу Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, обвинуваченим - у цей же строк з моменту отримання копії ухвали суду.

Суддя