Ухвала суду № 100757859, 11.10.2021, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1074/21

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 жовтня 2021 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання – Рябчук О.А.,

ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про визначення способу участі батька у вихованні дитини, посилаючись на те, що з відповідачкою по справі перебували у шлюбі, але шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За спільною домовленістю сторін відповідачка 01 травня 2018 року разом з дитиною проживала в іншому місці до завершення ремонтних робіт у квартирі, де вони разом проживали. Починаючи з липня 2018 року, відповідачка стала перешкоджати у спілкуванні з дитиною та обмежувала участь позивача у вихованні дитини. 07 грудня 2018 року відповідачка самостійно змінила місце проживання малолітньої дитини, без згоди батька та вивезла дитину за межі м. Миколаєва та Миколаївської області. Позивач зазначає, що йому невідома точна адреса проживання доньки, в нього відсутня можливість спілкуватися з донькою, вільно бачитися та брати участь у її вихованні, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ознайомившись з позовною заявою, поданою позивачем, та документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитинизгідно ст. 19 СК України участь органу опіки та піклування є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Позивачем, при визначенні суб`єктного складу у порушення ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, не враховано, що при розгляді судом спорів щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення способу участі у їх вихованні обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Так, позивачем не залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідний орган опіки та піклування.

У відповідності до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частини перша, друга статті 159 СК України).

Тобто, саме орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. І лише після того, коли один із батьків ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду.

Таким чином, СК України передбачено порядок заходів досудового врегулювання спору, які є обов`язковими, тому позивачу до позову необхідно додати рішення органу опіки та піклування про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак позивачем в порушення зазначених норм права не зазначено: доказів розірвання шлюбу (рішення суду); відомостей щодо звернення позивача до органу опіки та піклування для встановлення порядку його участі у спілкуванні та вихованні дитини, звернення до відповідачки з проханням з питання участі у спілкуванні з дитиною та у її вихованні та відмови відповідачки у наданні такої згоди, тобто, що відповідачка порушила його право, яке він просить поновити у судовому порядку.

Правовий висновок щодо обов`язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17 січня 2019 року по справі № 638/18531/16-ц.

Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачки, яка як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнана з тим, які вимоги до неї заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно зі ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 160/7887/18 в постанові від 08 травня 2019 року.

Суддею встановлено, що до позовної заяви додані документи, які не засвідчені з дотриманням вищенаведених вимог, тому позивачу необхідно надати копії документів належним чином засвідчені.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вважаю за необхідне звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого судом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї.

Також, вважаю за необхідне роз`яснити позивачу, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, –

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі батька у вихованні дитини – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:/court.gov.ua/fair/sud1502/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.