Рішення № 100755847, 02.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4894/20

Провадження № 2/522/2912/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» 26.03.2020 року звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 04 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, укладено Кредитний договір № 014/0054/74/72696, за яким кредитор надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 328 553,00 доларів США на строк 240 місяців з 04.04.2007 по 04.04.2027 року. Також, з метою забезпечення виконання основного зобов`язання, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0014/0054/74/72696/1 від 04.04.2007 року, за яким Поручитель взяла на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору № 014/0054/74/72696. У подальшому, у зв`язку із порушенням Позичальником вимог кредитного договору, зокрема щодо погашення заборгованості, кредитор – ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» скористався правом, передбаченим умовами кредитного договору щодо дострокового повернення кредиту в повному обсязі. Так, Банком Позичальнику була направлено лист № 15-54/18-1057 від 28.07.2009 року - Вимога про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 014/0054/74/72696 від 04.04.2007 року. Зазначеним листом Банк, керуючись положеннями пункту 6.5 Кредитного договору, вимагав протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги, а саме: до 28 серпня 2009 року, здійснити дострокове погашення Кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені відповідно до умов Кредитного договору у розмірі 347 455,73 доларів США, з них: 302 072,55 дол. США – заборгованість по сумі кредиту; 29 927,84 дол. США – несплачені проценти; 15 455,34 дол. США – нарахована пеня. Зазначена вимога Банку не була виконана.

29 листопада 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Акціонерним товариством «Оксі Банк» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким банк відступив АТ «Оксі Банк» право грошової вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0054/74/72696 від 04.04.2007 року та договорами забезпечення, позичальником за яким є ОСОБА_3 , а поручитель – ОСОБА_2 .. У подальшому, 29.11.2019 року, відповідний договір про відступлення права вимоги був укладений між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Консалт Солюшенс», за яким товариство набуло статус кредитора по відношенню до позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2 ..

Позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь грошові кошти в розмірі 3% річних від суми прострочення зобов`язання за період з 23.03.2017 по 23.03.2020 р., а саме 29 929,39 доларів США (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять доларів США 39 центів).

Ухвалою суду від 31.03.2020 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 20.05.2020 року.

Представником ОСОБА_1 - адв. ОСОБА_4 01.06.2020 року (а.с.90-93) до суду було подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається що відповідач не погоджується з позовними вимогами, вказує на пропуск строку позовної давності та зазначає, що між позивачем та нею існують натуральні зобов`язання, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому), а в натуральних зобов`язанням кредитор не має права на нарахування 3% річних.

Ухвалою суду від 06.07.2020 підготовче засідання по цивільній справі закрито, та призначено до судового розгляду по суті на 27 жовтня 2020 року.

Позивач 14.07.2020 року до суду надав відповідь на відзив (а.с.113-117), згідно якої заперечували щодо пропуску строків давності та наполягали на задоволенні позовних вимог. Заперечував проти того, що дане зобов`язання є натуральним.

Ухвалою суду від 01.09.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі було відмовлено.

Сторона позивача 20.10.2021 року подала до суду заяву, згідно якої відмовились від частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошової суми в розмірі 2 819, 95 дол. США.

Ухвалою суду, повний текст якої складено 27.10.2021 року, відмова позивача від частини позовних вимог було прийнято та провадження у справі в цій частині позову було закрито.

У судове засідання призначене на 27.10.2021 сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутності, позовну заяву, з урахуванням відмови від частини позовних вимог, просив задовольнити.

Відповідачі про час, дату та місце судового засідання сповіщались належним чином, однак до суду не з`явились без поважних причин, поважність причин неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності суду не надавали.

Згідно з п.п.6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності до вимог ст. 268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення суду є 02.11.2021 року.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2007 року, між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої, укладено Кредитний договір № 014/0054/74/72696, за яким кредитор надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 328 553,00 доларів США на строк 240 місяців з 04.04.2007 по 04.04.2027 року.

Із метою забезпечення виконання основного зобов`язання, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0014/0054/74/72696/1 від 04.04.2007 року, за яким остання взяла на себе зобов`язання перед Кредитором відповідати по зобов`язанням ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору № 014/0054/74/72696.

У подальшому, у зв`язку із порушенням Позичальником вимог кредитного договору, зокрема щодо погашення заборгованості, кредитор – ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» скористався правом, передбаченим умовами кредитного договору щодо дострокового повернення кредиту в повному обсязі.

Так, Банком Позичальнику була направлено лист № 15-54/18-1057 від 28.07.2009 року - Вимога про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 014/0054/74/72696 від 04.04.2007 року.

Зазначеним листом Банк, керуючись положеннями пункту 6.5 Кредитного договору, вимагав протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги, а саме: до 28 серпня 2009 року, здійснити дострокове погашення Кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені відповідно до умов Кредитного договору у розмірі 347 455,73 доларів США, з них:

302 072,55 дол. США – заборгованість по сумі кредиту;

29 927,84 дол. США – несплачені проценти;

15 455,34 дол. США – нарахована пеня.

Зазначена вимога Банку не були виконана Позичальником, та Банк був вимушений звернутись до суду із відповідною позовною заявою.

За результатами судового розгляду справи № 2/1519/7111/11 05 квітня 2012 року Малиновським районним судом м. Одеси винесено заочне рішення, яким задоволено позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»: судом вирішено стягнути на користь позивача у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № 0014/0054/74/72696 від 04.04.2007 року р. у розмірі 687 192, 36 доларів США.

У рішенні Малиновського районного суду м.Одеси від 05.04.2012 року по справі №2/1519/7111/11 розмір заборгованості визначено станом на 29.08.2011 року

Так, заборгованість за кредитним договором № 014/0054/74/72696 від 04.04.2007 року, станом 29.08.2011 року складає: заборгованість за кредитом 302 072, 55 доларів США; заборгованість за відсотками 109 977, 06 доларів США; пеня за прострочення відсотків по кредиту 275 142,75 доларів США.

06 лютого 2018 року Малиновським районним судом м. Одеси на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.12.2017 р. було винесено ухвалу, якою вирішено заочне рішення по справі № 2/1519/7111/11 від 05.04.2012 р – скасувати, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.

12 вересня 2018 року Малиновським районним судом м. Одеси було винесено повторне заочне рішення по справі № 2/1519/7111/11, яким вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за кредитним договором № 0014/0054/74/72696 від 04.04.2007 року р. у розмірі 687 192, 36 доларів США.

Станом на день винесення рішення в Одеському апеляційному суді слухається справа № 2/1519/7111/11 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на повторне заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12.09.2018 року.

29 листопада 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Акціонерним товариством «Оксі Банк» укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило за плату АТ «Оксі Банк» належні йому права грошової вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, неустойок та інших платежах, визначених Кредитним договором та Договорами забезпечення, а АТ «Оксі Банк» замінило АТ «Райффайзен Банк Аваль» як сторону – кредитора у Кредитному договорі №014/0054/74/72696 від 04 квітня 2007 року, що укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього, а також Договорах забезпечення та прийняло на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором.

При цьому, в розділі 1 Договору відступлення права вимоги передбачено, що договорами забезпечення – є договори, укладені з метою забезпечення виконання зобов`язання боржника за Кредитним договором, а саме:

- Договір поруки №014/0054/74/72696/1 від 04 квітня 2007 року, що укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього.

29 листопада 2019 року між АТ «Оксі Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» відступило за плату Новому кредитору належні йому права грошової вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом, комісії, неустойок та інших платежів за кредитним договором договорі №014/0054/74/72696 від 04 квітня 2007 року, що укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього).

При цьому Новий кредитор набув статус правонаступника Кредитора відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому провадженні, пов`язаному з правом вимоги.

Пунктом 2.6. Договору про відступлення права вимоги-2 передбачено, що в Дату відступлення Прав вимоги Кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав Кредитора щодо Поручителя за Договором поруки №014/0054/74/72696/1 від 04 квітня 2007 року, що укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього.

В пункті 1.1 Договору про відступлення права вимоги-2 передбачено, що датою відступлення Прав Вимог є дата повного виконання Новим кредитором обов`язку сплатити АК «Оксі Банк» вартість Прав Вимоги в розмірі та порядку відповідно до умов цього Договору.

Сторонами у повному обсязі виконані зобов`язання за Договором про відступлення права вимоги від 29.11.2019 року, що підтверджується копією платіжного доручення.

Таким чином, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило Акціонерному товариству «Оксі Банк», а Акціонерне товариство «Оксі Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» права вимоги за Кредитним договором № 014/0054/74/72696 від 04 квітня 2007 року, а отже ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» й АТ «Оксі Банк» вибуло із правовідносин за вказаним договором.

У зв`язку з невиконанням Відповідачами вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 014/0054/74/72696 від 04.04.2007 року № 15-54/18-1057 від 28.07.2009 року, у Позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Отже, Відповідачі мають невиконане грошове зобов`язання перед Позивачем в розмірі 347 455,73 доларів США, з яких:

- 302 072,55 дол. США – заборгованість по сумі кредиту;

- 29 927,84 дол. США – несплачені проценти;

- 15 455,34 дол. США – нарахована пеня.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України у конструкції Цивільного кодексу України розташована у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Кодексу. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а так само й на грошові зобов`язання, що виникли на підставі рішення суду та за своєю правовою природою носять цивільно-правовий характер.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), а також у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/4878/16-ц (провадження № 61-1625св18).

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова ВСУ від 30 березня 2016 р. у справі № 6-2168цс15)

Відповідно до пункту 91 постанови Великої палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно із вимогами статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи обставини справи, у Кредитора за кредитним договором № 014/0054/74/72696 від 04 квітня 2007 року виникло право нараховувати передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України санкції за порушення грошового зобов`язання з моменту спливу 30 календарних днів з дати листа Банку до Позичальника за № 15-54/18-1057 від 28.07.2009 року з вимогою про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 014/0054/74/72696 від 04.04.2007 року.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення грошових коштів передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України з суми заборгованості за тілом та відcотками за період з 23 березня 2017 року по 23 березня 2020 року в розмірі 29 929,39 доларів США (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять доларів США 39 центів).

У подальшому Позивач відмовився від частини позовних вимог та просив остаточно стягнути 3 відсотка річних з наявної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 300 729,11 доларів США за період з 23 березня 2017 року по 23 березня 2020 року в розмірі 27 109,44 дол. США (двадцять сім тисяч сто дев`ять доларів США 44 центи).

З огляду на те, що відповідачами прострочено грошове зобов`язання по поверненню коштів позивачу, суд вбачає, що у останньоuj виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за період 23 березня 2017 року по 23 березня 2020 року (строк позовної давності).

Згідно розрахунку позивача, санкції, передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України за вказаний період (з урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог) становлять розмір 27 109,44 доларів США.

Судом встановлено, що розрахунки 3% річних позивача є обґрунтовані та відповідають дійсності.

Таким чином, з огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 509, 524, 533, 534, 535, 625, 1050 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 43-44, 49, 76 - 81, 82, 83, 89, 90, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» (ЄДРПОУ 42251700) заборгованість в розмірі 27 109,44 дол. США (двадцять сім тисяч сто дев`ять доларів США 44 центи).

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» (ЄДРПОУ 42251700) суму сплаченого судового збору в розмірі 11 187,61 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду складено 02.11.2021 року.

Суддя Домусчі Л.В.