Ухвала суду № 100755658, 27.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

27.10.2021

Справа № 522/15159/21

Провадження № 2/522/7881/21

УХВАЛА

про залишення без руху зустрічної позовної заяви

27 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Шеян І.В.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартири до спільного розгляду з цивільною справою за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою суду від 27 серпня 2021 року прийнято вказану справу до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 27 жовтня 2021 року.

У судове засідання 27 жовтня 2021 року з`явились представник позивача ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісною позовною заявою. Представник позивача заперечував проти прийняття зустрічної позовної заяви, посилаючись на те, що відповідач не сплатив розмір судового збору у повному обсязі та не надав достатніх доказів для зменшення розміру судового збору.

Суд, дослідивши матеріали справи, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності приходить до висновку про доцільність залишення зустрічної позовної заяви без руху, на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною 1 ст. 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – є вартістю майна.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви позивачем зазначено ціну позову у розмірі 955 530 грн.

У Законі України "Про судовий збір" зазначено, що у разі подання позову майнового характеру судовий збір розраховується у відсотках від ціни позову. Ціна позову - це грошове вираження майнових вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до суду позовної зави майнового характеру, яка подана фізичною особою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 заявлені вимоги майнового характеру, по яким він визначив ціну позову у розмірі 955 530 грн., за якою він має сплатити судовий збір у розмірі 9555,30 грн.

В матеріалах справи міститься копія квитанції про оплату судового збору у розмірі 2000,00грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2305859887 від 18 жовтня 2021 року.

ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві, окрім іншого, просить зменшити розмір судового збору, що підлягає сплаті за подачу зустрічного позову до 2000 грн, посилаючись при цьому на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу, на підтвердження чого надав довідки про доходи (отримання пенсії) від 13 жовтня 2021 року, видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за 2015-2021 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст. 12,81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі N 0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20) зазначила, що як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі N 338/158/19 (провадження N 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Як на підставу зменшення розміру судового збору ОСОБА_1 посилається, на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу, на підтвердження чого надав довідки про доходи (отримання пенсії), видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за 2015-2021 рік, що перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Разом з тим, вказані довідки самі по собі не свідчать про відсутність інших доходів у заявника.

ОСОБА_1 на час звернення до суду з заявою не надав копії трудової книжки, належних та достатніх доказів того, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі, що визначено в ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а надані ним документи не відображають його майновий стан та неможливість сплати судового забору.

Будь-яких інших доказів на підтвердження незадовільного майнового стану (розміру реального доходу, прибутку, рухомого/нерухомого майна тощо), що могли б слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, заявником не надано.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд не вбачає обґрунтованих та переконливих підстав для зменшення розміру судового збору ОСОБА_1 за звернення до суду із заявою про прийняття зустрічної позовної заяви, а тому приходить до виновку, що заявник, має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем при подачі до суду зустрічної позовної заяви не дотримано вимог ст. 177 ЦПК України, то суд приходить до висновку про залишення без руху зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартири.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-153, 260-261 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартири – залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме надання доказів про відсутність інших доходів або надати підтвердження про оплату різниці судового збору, у розмірі 7555,30 грн. за вимогу немайнового характеру.

Отримувач коштівГУК в Од.обл./Приморський р-н/ 22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526Банк отримувачаКазначейство України (ел.адм.подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA268999980313111206000015758 Код класифікації доходів бюджету22030101

Копію ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк зустрічна позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Свячена Ю.Б.