Рішення № 100755219, 25.10.2021, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/2607/18

Провадження № 2/505/380/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2021 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Івінського О.О.

секретаря судового засідання - Черчел Ю.В.,

за участі:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – адвоката Кузьонного О.І.

представника Органу опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Бочарової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області, Котовська місцева прокуратура Одеської області та Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася 20.08.2018 в суд з цим позовом до ОСОБА_2 , та просила ухвалити рішення суду, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з №652 від 21.01.2015, вчинений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції), відмітку про позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 .

Підставою цьому зазначала те, що з 21 червня 2014 по 01 грудня 2016 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області. При цьому, батько дитини ОСОБА_2 не приймає участі у виховані свого малолітнього сина, взагалі не спілкується з дитиною, не цікавиться життям та здоров`ям дитини, не виконує своїх обов`язків батька, не надає ніякої матеріальної допомоги на його утримання та виховання. Вказала, що син не знає свого батька в лице, не знає як він виглядає та не має до нього ніяких родинних почуттів. Дитина повністю перебуває на утриманні позивача, її батьків. Відтак, відповідач усунувся від будь-якого спілкування з малолітнім сином, його виховання та утримання.

Позивачка та її представник – адвокат Кузьонний О.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Проте, 29.12.2018 на адресу суду надіслав відзив в якому вказав, що з даною позовною заявою він не згоден, про те, що в нього є дитина він пам`ятає, на даний час влаштовує своє життя и влаштовується на роботу. Вказав, що в даній справі немає письмових доказів про урегулювання спору мирним шляхом. Тому вважає, що немає правових підстав для позбавлення його батьківських прав.

Представник Органу опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Бочарова І.О. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Представник Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився. Надали заяву, згідно якої проти задоволення заяви не заперечували та просили розглянути справу у відсутність представника.

Представник Котовської місцевої прокуратури Одеської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, його представника та третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення цього позову, виходячи з такого.

Відповідно до п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної ради України №789-Х11 від 27.02.1991 року, «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини».

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, що їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний розумовий та духовний розвиток, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї виданою старостою Борщівського старостинського округу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 31.05.2018.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 31.05.2018 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 проживає з сином та батьками в будинку, який знаходиться на території сільської ради, та належить на праві власності матері позивача, ОСОБА_4 . Житлово-побутові умови проживання задовільні, дитина проживає в зразкових умовах, створені всі умови для повноцінного розвитку дитини.

Згідно довідки-характеристики на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеною старостою Борщівського старостинського округу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 31.05.2018 №729, позивач зарекомендувала себе як зразкова громадянка, підтримує добрі стосунки як у сім`ї так із сусідами, виховує сина одна, так як батько дитини участі у йго виховані не приймає.

Згідно довідки-характеристики на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеною старостою Борщівського старостинського округу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 31.05.2018 № 730, хлопчик здоровий, доброзичливий, відкритий, проживає разом з матр`ю, виховується в неповній сім`ї, так як його батько з дитиною не проживає та не спілкується з ним.

Довідкою складеною старостою Борщівського старостинського округу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 31.05.2018 № 727, підтверджується, що на утриманні ОСОБА_5 знаходиться її малолітній син ОСОБА_3 , батько дитини по теперішній час матеріально дитину не підтримує, в вихованні сина участі не приймає, його життям не цікавиться та з дитиною не спілкується.

Відповідно до висновку психолога відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що хлопчик реагує на вітчима (майбутнього чоловіка матері) позитивно, називає його татом та почуває себе з ним комфортно.

Згідно висновку Органу опіки і піклування Подільської міської ради Одеської області №01-25/536 від 27.06.2019, відповідача ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав стосовно його малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок ОСОБА_6 вказав, що добре знає сім`ю. Мати з позивача добра, дитина завжди доглянута. Про батька нічого не відомо, ніхто його не бачив, про спроби з його сторони побачити дитину не чув, та про те, що б він звертався до сім`ї зі спілкуванням з дитиною не відомо.

Свідок ОСОБА_7 , яка є тіткою позивачки підтвердила, що батька дитини ніхто не бачив та нічого про нього не чув, так як з 2015 позивачка приїхала з дитиною до батьків, і з цього часу ніякої матеріальної допомоги чи зацікавленості в житті дитини зі сторони батька не було.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.156 СК України).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до частин 2 та 3 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що мала місце винна поведінка відповідача ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина, що виразилась у його нехтуванні обов`язками батька по забезпеченню дитини необхідним харчуванням, медичним доглядом, одягом, створенням належних умов для проживання, а також спілкування з дитиною в необхідному обсязі.

Доказів які б свідчили про поважні причини не виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків стосовно дитини судом не встановлено.

Враховуючи, що матеріалами справи доведено неналежне виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків, оскільки він до цього часу так і не намагався найти зустрічей з сином та налагодити відносини з ним, не створює належних умов для утримання дитини, не піклується про його здоров`я, фізичний та моральний розвиток, суд вважає, що він ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що негативно впливає на розвиток дитини, та несе загрозу здоров`ю та життю дитини, а також враховуючи характер його поведінки, відношення до виконання своїх батьківських обов`язків, яке не змінилося і після пред`явлення даного позову, суд вважає, що він повинен бути позбавлений батьківських прав.

Зважаючи на те, що актовий запис про народження малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №652 від 21.01.2015 був вчинений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, то необхідно зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмітку про позбавлення батьківських прав його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При таких обставинах, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області, Котовська місцева прокуратура Одеської області та Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця м. Одеси, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 батьківських прав стосовно його малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а/з №652 від 21.01.2015, вчинений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції), відмітку про позбавлення батьківських прав його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця м. Одеси, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.О. Івінський

Повне судове рішення складено 01 листопада 2021 року.