Рішення № 100754687, 28.10.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5264/20

Провадження № 2/946/1331/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Федорук Ю.О.

за участю:

адвоката Денисенко В.І.

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

ОСОБА_2

до

приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство»

про

стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач пояснила, що за наказом № 78 від 25 травня 2020 року вона була звільнена з посади провідного економіста з фінансової роботи приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» по п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням посади. Разом із тим на день звільнення розрахунок з позивачем не проведено та остаточний розрахунок проведено 03 серпня 2021 року. З урахуванням вказаного просить з урахуванням середньоденного заробітку в розмірі 598,65 грн. стягнути середній заробіток за час затримки до 03 серпня 2021 року в розмірі 158253,48. Окрім вказаного просить з урахуванням моральних страждань, які відбувались за вказаний період через відсутність коштів, стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 грн. Також представник позивача заявив клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 33000 грн. з урахуванням 5000 грн., які сплачені позивачем першому адвокату Рубцову В.Г., який приймав участь у справі та помер до прийняття рішення по суті спору. Свої розрахунки розміру витрат на правничу допомогу не надав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує та пояснила, що з урахуванням скороченого робочого періоду середньоденний заробіток позивача складає 464,52 грн., з урахуванням чого розмір заборгованості, який складає 111949,32 грн. не співмірний з розміром невиплаченого розрахунку 48491,74 грн. і з урахуванням постанови Верховного суду у сурові за № 761/9584/15-ц від 26 червня 2021 року розмір стягнення може бути зменшено до 48496,43 грн. Також вважає відсутніми докази в частині спричинення моральної шкоди, та просить спів мірно до розміру заборгованості визначити розмір стягнення за правничу допомогу.

Вислухавши пояснення, думку захисту, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.

Долученою до матеріалів справи документацією доведено, що за наказом № 78 від 25 травня 2020 року вона була звільнена з посади провідного економіста з фінансової роботи приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» по п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням посади.

Суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов`язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов`язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.

У відповідності до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Разом із тим на день звільнення розрахунок з позивачем не проведено та остаточний розрахунок проведено 03 серпня 2021 року.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Розмір середньої заробітної плати визначається у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України за № 100 від 08 лютого 1995 року з наступними змінами « Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», у відповідності до п.2 розділу II якого обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану

відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватись виходячи з виплат за 12 календарних місяців.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів

законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням

виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Вказані обставини визначають безпідставність посилання представника відповідача про зменшення розміру середньої заробітної плати, що у свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог з рахуванням середньоденної заробітної плати в розмірі 532,84 грн.

Матеріалами справи підтверджено та представником позивача визнано доведеним те, що остаточний розрахунок з позивачем здійснено 03 серпня 2021 року.

З урахуванням вказаного заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні, складає 158253,48 грн.

Висновком у справі № 127/16375/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду визначив, що компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне значення.

порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

З урахуванням вказаного суд визначає розмір моральної шкоди, який у відповідності до роз`яснень постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року з наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, у зв`язку із чим визначає його в розмірі 5000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати, до яких за вимогами ст. 133 ЦПК України належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України ч.1-6 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За угодою № 517 з адвокатом Рубцовим В.Г., що підтверджено ордером від 01 серпня 2020 року, за квитанцією « 8 від 01 серпня 2020 року позивачем сплачено 5000 грн. За долученим розрахунком оплата не передбачала участь в судових засіданнях. в судових засіданнях представництво позивача здійснює адвокат Денисенко В.І.

З часу здійснення повноважень у даному складі суду проведено чотири судових засідання., за результатами яких прийнято рішення по суті спору.

Адвокат не долучив докази розрахунку витрат на правничу допомогу, з урахуванням чого суд, зважаючи на обставини, що пов`язані зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, вважає співмірним розмір послуг в розмірі 1500 грн.

З урахуванням вказаного загальна сума, що підлягає стягненню за правничу допомогу, складає 6500 грн.

Керуючись ст. 263-267 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» код ЄДРПОУ 01125821 на користь ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 заборгованість по затримку розрахунку при звільненні 158253,48 грн. (сто п`ятдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят три грн. 48 коп.).

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» код ЄДРПОУ 01125821 на користь ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 моральну шкоду 5000 грн. (п`ять тисяч грн.).

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство» код ЄДРПОУ 01125821 на користь ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу 6500 грн. (шість тисяч п`ятсот грн.).

Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.

Суддя: С.М.Жигулін