Вирок № 100753487, 01.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження 1-кп/760/816/21

Справа 760/5643/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Агафонова С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Коваленка А.О.

прокурора Жовтого С.О.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої Штіфанова П.С.

захисника та представника

цивільного відповідача Гаврилюка М.Д.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100000001195 від 17.11.2017 року щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гвіздів Рівненської області, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, працює водієм в ДП «Альтфатер Київ», раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 , 16.11.2017 приблизно о 23 години 45 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Bens Econik 2628», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ДП «Фірма Альтфатер Київ» рухався заднім ходом по прибудинковій території будинку № 20/1 по просп. Повітрофлотському у м. Києві, зі сторони вул. Ніщинського в напрямку вул. Фучика.

Рухаючись у вказаному напрямку водій ОСОБА_2 біля будинку № 20/1 по просп. Повітрофлотському здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який перебував позаду вказаного автомобіля.

Під час руху ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б» та 10.9 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 10.9: під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_2 виявились в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Bens Econik 2628», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вищезазначеній проїзній частині, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб, для забезпечення безпеки дорожнього руху, внаслідок чого навпроти буд. № 20/1 по просп. Повітрофлотському у м. Києві здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та загинув на місці пригоди.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , 1973 року народження були виявлені тілесні ушкодження, які об`єднані одним механізмом травми (автомобільною травмою), виникли в короткий проміжок часу та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 .

Дані тілесні ушкодження виникли при автомобільній травмі - зіткнення рухомого автомобіля з пішоходом. Під час цього потерпілий знаходився у вертикальному чи наближеному до нього положенні, в стані статики і був повернутий задньою поверхнею тіла до виступаючих частин автомобіля. Після зіткнення відбулось відкидання на дорожнє покриття, переїзд відбувся у напрямку зверху вниз і зліва на право через ділянку живота, тазу і ніг. Під час переїзду потерпілий знаходився в горизонтальному положенні на спині, і був звернутий передньою поверхнею тіла до коліс автомобіля. Смерть ОСОБА_3 , 1973 р.н., настала від множинних переломів кісток скелету, з ушкодженням внутрішніх органів та крупних судин, крововтратою та шоком. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_3 , виявлено етиловий спирт в концентрації - 3.30 проміле. Між подіями транспортної травми від 16.11.2017 та отриманням тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до загибелі ОСОБА_3 є прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Обвинувачений ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину та цивільний позов не визнав, суду пояснив, що 16 листопада 2017 року виїхав на маршрут. Заїжджаючи у двір будинку із вулиці Ніщинського заднім ходом о 23.45 переїхав потерпілого. Вказав, що потерпілого не бачив, у дворі нікого не було. Коли він здавав назад, побачив легковий автомобіль, що виїжджав із двору. Даний автомобіль мигнув фарами та поїхав. Разом із ним були вантажники, але вантажники заходили із сторони вул. Фучика та йшли йому назустріч. Між ними та автомобілем було приблизно тридцять метрів. Даний маршрут для нього знайомий, він їздить ним з 2006 р. та зажди заїжджає з вул. Фучика, але в той момент там було перекопано, а тому він заїжджав з вул. Ніщинського.

Разом з тим, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується наданими і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, показаннями потерпілої, свідка та експерта.

Так, потерпіла ОСОБА_1 , що є матір`ю загиблого ОСОБА_3 суду показала, що в той день її син пішов на роботу. Близько 0.30 їй зателефонував поліцейський та повідомив, що син попав в ДТП.

Представник потерпілої заявив цивільний позов до ДП «Фірма Альтфатер Київ», до якого пізніше вніс уточнення. В даному позові представник потерпілої просив стягнути з ДП «Фірма Алтфатер Київ» на її користь 1872874,02 грн., з яких 372874,02 грн. матеріальної шкоди та 1500000,00 грн. моральної.

Свідок ОСОБА_4 , що є колегою обвинуваченого по роботі, пояснив, що в той день був вантажником разом із ОСОБА_5 . Вони під`їхали до будинку з вул. Фучика, однак дорога там була перекопана, тому водій їх висадив та поїхав навколо, щоб заїхати з іншого боку. Вони йшли йому назустріч, а він заїжджав задом. На дорозі по ходу руху автомобіля ніхто не лежав. Водій їх бачив в дзеркала та знав, що вони слідкують, однак вони нічого не бачили. Після того, як автомобіль зупинився, вони підійшли до нього, а він пояснив їм, що на когось наїхав.

Крім показань потерпілої та свідка, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується також дослідженими в ході судового засідання доказами:

1. Даними витягу із ЄРДР, згідно яких 16.11.2017 приблизно о 23 годині 45 хвилин водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи автомобілем «Mercedes-Bens Econsk 2628», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ДП Альфатер Київ», рухаючись заднім ходом на прибудинковій території будинку № 20 по г Повітрофлотському у м Києві, зі сторони вул. Онищенка в напрямку вул. Фучика, здійснив на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та загинув на місті пригоди. (Т.1, а.с. 168);

2. Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.11.2017 р. із фото таблицею та схемою ДТП, в якому зафіксовані наслідки ДТП, зокрема автомобіль, яким керував обвинувачений із слідами речовини бурого кольору на колесах та труп ОСОБА_3 (Т. 1, а.с. 169-181);

3. Висновком експерта № 3472 від 17.11.2017 - 11.01.2018 після проведення судово-медичної експертизи, виходячи із змісту якого у трупа ОСОБА_3 виявлено наступні тілесні ушкодження:

а) травма грудей: переломи 1-12 ребер зліва по лопатковій лінії із зміщенням відламків плевральну порожнину; 1-9 ребер зліва по середньо ключичній лінії; 2-10 ребер справа по лопатковій лінії; розрив міжхребцевого диску між 8-м та 9-м грудними хребцями (зі зміщенням нижнього фрагмента хребта до передньої поверхні) з ушкодженням спинного мозку та його оболонок; забої (крововиливи з нечіткими, розпливчастими межами, товщиною до 3,5 см) обох легень з ушкодженнями від уламків ребер на задній поверхні нижньої частки лівої легені; множинні смугасті та плямисті крововиливи на між часткових борознах і між часткових поверхнях усіх часток обох легень, а також в ділянці їх коренів (ознака струсу тіла), розрив навколосерцевої сорочки, розрив лівого шлуночка серця,

б) травма живота, статевих органів, таза, ніг: крововилив в підшкірно-жировій клітковині та м`язах в поперековій ділянці по хребтовій лінії на висоті 109 см. Від підошовної поверхні стоп; синець в лівій клубовій ділянці; забійно-рвана рана (з нерівними краями, звивистими краями, з утворенням клаптів, місцями із саднами та синцями по краям) рана яка охоплює надлобкову (з відкриттям черевної порожнини), ліву та праву клубові ділянки, гомілки до середньої третини, а також передню і частково бічні поверхні правого стегна до середньої третини; крововиливи, ділянки розмічення, відшарування (на передній та бічних поверхнях) підшкірно-жирової клітковини (в проекції рани, більше зліва) з накладанням бруду та сухого листя (в м`язах лівого стегна); рвана (з відносно рівними неосадненими краями, гострими кінцями, що з`єднані тканинними перетинками в дні, та нерівними горбистими стінками) рана на правій нозі від внутрішньої поверхні коліна з переходом на зовнішню та задню поверхню гомілки до середньої третини; синці на передній поверхні правої гомілки в нижній третині, з переходом на тильну поверхню стопи; на передній та внутрішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу, з переходом на тильну поверхню стопи; множинні розриви, з розміщенням та фрагментацією обох куполів діафрагми, жирових капсул нирок, тканини печінки (фрагмент якої виявлений на нижньому одязі), селезінки, правої нирки та наднирників, повний відрив лівої нирки, із зміщенням її в черевну порожнину; множинні розриви шлунка, кишечника та брижі в усіх відділах (з утворенням фрагменту кишечника, який проходить через підшкірно-жирову клітковину та вистоїть з рани на правій гомілці); розрив аорти в черевній порожнині; множинні крововиливи в зв`язках органів черевної порожнини; розриви: лівого (повний) та правого (неповний) крижово-клубових зчленувань, з розривом зв`язок; лонного симфізу; переломи: тіла лонної та частково клубової кісток зліва; обох гілок лівої та правої лонних кісток, правої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третини; правого наколінника.

в) травма лівої руки: багато уламковий перелом верхнього епіфіза лівої ліктьової кістки.

г) садна в лобній ділянці зліва; з переходом на щоку; на обличчі в проекції тіла нижньої щелепи справа, з переходом на передню поверхню шиї справа до верхньої третини; на передній та лівій бічній поверхнях шиї в середній і нижній третинах.

Смерть ОСОБА_3 , 1973 р.н., настала від множинних переломів кісток скелету, з ушкодженням внутрішніх органів та крупних судин, крововтратою та шоком.

Усі зазначені ушкодження об`єднані одним механізмом травми (автомобільною травмою), виникли в короткий проміжок часу та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 .

Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень, ознаки струсу тіла, які представлені крововиливами у зв`язків апарат внутрішніх органів, а також характер і розташування пошкоджень на одязі, вони виникли від дії тупих предметів по механізму удару, струсу, ковзання, стиснення та тертя, при автомобільній травмі - зіткнення рухомого автомобіля з пішоходом.

Наявність крововиливу в м`яких тканинах поперекової ділянки, переломи ребер (більше по задній поверхні), ознак струсу тіла, ділянки стирання тканин на підошві обох кросівок, вказують на те, що первинний контакт виступаючих частин автомобіля з потерпілим, ймовірніше всього стався на рівні поперекової ділянки. Під час цього потерпілий знаходився у вертикальному чи наближеному до нього положенні, в стані статики і був повернутий задньою поверхнею тіла до виступаючих частин автомобіля. Після зіткнення відбулось відкидання на дорожнє покриття, про що свідчать садна на обличчі та шиї.

Зазначена рана в нижній частині живота і кінцівках, з відшаруванням, ділянками розмічення підлеглої підшкірно-жирової клітковини, розриви та розчавлення підлеглих м`язів. З накладанням бруду та листя, розриви внутрішніх органі з розміченням, фрагментацією та зміщенням частин деяких з них донизу, переломи кісток - вказують на переїзд тіла колесами автомобіля. Переїзд відбувся у напрямку зверху вниз і зліва на право через ділянку живота, тазу і ніг. Під час переїзду потерпілий знаходився в горизонтальному положенні на спині, і був звернутий передньою поверхнею тіла до коліс автомобіля.

При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_3 , виявлено етиловий спирт в концентрації - 3.30 проміле (Т.1, а.с. 182-191);

4. Висновком експерта № 12-1/2743 від 05 грудня 2017 р. після проведення авто-технічної експертизи, виходячи із змісту якого несправностей гальмівної системи та рульового керування автомобіля «Mercedes-Bens Econik 2628», д.н.з. НОМЕР_1 не виявлено (Т.1, а.с. 194-203);

5. Висновком експерта № 12-1/214 від 19 лютого 2018 р. після проведення авто-технічної експертизи, виходячи із змісту якого, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Mercedes-Bens Econik 2628» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пункту 10.9 ПДР України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Mercedes-Bens Econik 2628» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на ОСОБА_3 шляхом виконання п. 10.9 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Mercedes-Bens Econik 2628» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 10.9 ПДР України. З технічної точки зору, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної події є невідповідність дій водія автомобіля «Mercedes-Bens Econik 2628» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вимогам пункту 10.9 Правил дорожнього руху України (Т.1, а.с. 205-211);

6. Даними відповіді на адвокатський запит від ДП «Фірма Альтфатер Київ», виходячи із змісту якої, автомобіль «Mercedes-Bens Econik 2628» д.н.з. НОМЕР_1 обладнаний засобами GPS-навігації та під час руху по прибудинковій території будинку 20/1 по просп. Повітрофлотському його швидкість зменшувалася від 5 до 0 км/год. (Т.1, а.с.217-219);

7. Даними копії карти виїзду лікарів швидкої медичної допомоги, які зафіксували біологічну смерть ОСОБА_3 (Т.1, а.с 225-226);

8. Висновком експерта після проведення комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи від 02.02.2021 р. Згідно даного висновку, зважаючи на механізм виникнення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 внаслідок наїзду автомобіля Marcedes Benz Econic 2628L було спричинені численні ушкодження грудної клітки, органів черевної порожнини, заочеревинного простору, тазу, нижніх та верхніх кінцівок. В момент наїзду ОСОБА_3 перебував у горизонтальному положенні лежачи на спині, а накочування правих коліс, починаючи з задньої вісі, відбулося через ліве плече, грудну клітку, таз, передню поверхню стегон та праву гомілку.

Зважаючи на чисельність та тяжкість спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, як то, розміжчення печінки, селезінки, розриви серця, нирок, аорти його смерть настала відразу після їх спричинення.

При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_3 було виявлено вміст алкоголю 3,3 проміле, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння. В такому стані особа дискоординована, порушується мова, моторика, людина не може втримати рівновагу тіла та самовільно падає.

Таким чином, пішохід ОСОБА_3 , зважаючи на тяжкий ступінь алкогольного сп`яніння, міг самовільно втратити рівновагу та впасти на полотно дороги безпосередньо перед наїздом на нього автомобіля Marcedes Benz Econic 2628L, д.н. НОМЕР_1 .

Наведені в автотехнічній частині висновку обставини фактичних умов, пов`язаних із дорожньою обстановкою та реальними умовами у місці ДТП в темний час доби, наряду з конструктивними особливостями автомобіля (сміттєвоза) Mercedes-Benz-Econic-2628L і наявністю «сліпих зон» з усіх боків (і особливо позаду вантажівки при її русі заднім ходом) у поєднанні з темним кольором одягу потерпілого ОСОБА_3 (особливо якщо він лежав на полотні дороги головою до автомобіля) з технічної точки зору суттєво погіршували можливість виявлення потерпілого ОСОБА_3 з робочого місця водія ОСОБА_2 , що здавав заднім ходом вантажним автомобілем (сміттєвозом) Mercedes-Benz-Econic-2628 у двір будинку №20/1 по Повітрофлотському проспекті (Т.2, а.с. 13).

Дослідивши зазначені письмові докази, суд прийшов до переконання, що всі вони відповідають один одному, інформація, що в них міститься доповнює одна одну і суперечностей у даних доказах не вбачається. Виключення складає експертний висновок від 02.02.2021 р., наданий стороною захисту.

В даному експертному висновку експерт А.М.Біляков не погоджуються із експертом ОСОБА_7 в частині того, чи був струс тіла та в частині кінцевого розташування тіла після ДТП.

Інші письмові документи, що наявні в матеріалах справи та подані органом досудового розслідування та стороною захисту в якості доказу, не підтверджують та не спростовують вину обвинуваченого, а тому суд відкидає їх, оскільки вони не мають доказового значення для даного кримінального провадження.

Суд не погоджується із міркуванням захисника про те, що положення тіла ОСОБА_3 після наїзду на нього автомобіля під керуванням обвинуваченого має суттєве значення для встановлення його вини або невинуватості. Так, експерт ОСОБА_7 під час допиту в суді чітко зазначив, що висота контакту є високою, а це свідчить, що потерпілого збив саме вантажний автомобіль. Експерт А .М. Біляков не зміг встановити місце контакту, а отже, його висновок жодним чином не спростовує висновку експерта ОСОБА_7 .

Крім того, під час судового засідання встановлено, що швидкість автомобіля «Mercedes-Bens Econik 2628» була дуже повільною (від 0 до 5 км/год.), отже після падіння і до наїзду потерпілий, намагаючись врятуватися, міг змінювати положення свого тіла.

Крім того, суд також відкидає аргумент сторони захисту про те, що потерпілий до наїзду вже був мертвий та лежав на землі. Так експерт ОСОБА_7 в суді вказав, що посмертних ушкоджень на трупі не було, а в момент удару потерпілий знаходився у вертикальному стані. Даний факт також підтвердив і свідок ОСОБА_4 , який вказав, що на дорозі по ходу руху автомобіля ніхто не лежав та сам обвинувачений, який також зазначав, що на дворі нікого не було.

Таким чином, враховуючи показання свідка ОСОБА_4 , який однозначно зазначив, що на дорозі ніхто не лежав та показання обвинуваченого, який також зазначив, що у дворі нікого не було, суд приходить до однозначного висновку про те, що керуючи транспортним засобом «Mercedes-Bens Econik 2628», ОСОБА_2 створив небезпеку іншому учаснику руху - потерпілому ОСОБА_3 , а для забезпечення безпеки руху він за допомогою до інших осіб не звернувся, чим порушив п. 10.9 ПДР України, що призвело до наїзду на пішохода та потягло за собою його смерть.

ОСОБА_2 зобов`язаний був виконувати даний пункт ПДР України, навіть якщо б потерпілий, враховуючи стан сильного алкогольного сп`яніння, як це припускає експерт А .М.Біляков , сам би впав на дорогу перед автомобілем «Mercedes-Bens Econik 2628», що рухався, а тому дані експертного висновку експертів А.М.Білякова та А.М.Головіна , не дивлячись на деякі розбіжності з іншими зібраними справі доказами, не спростовують вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та не викликає сумнівів у суду.

Таким чином під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про цивільний позов, суд виходив з наступного.

Виходячи із уточнених позовних вимог, представник потерпілої просив стягнути з Дочірнього підприємства «Фірма Альтфатер Київ» на користь потерпілої ОСОБА_1 1872874,02 грн. завданої злочином шкоди, що складається з майнової шкоди в сумі 372874,02 грн. та 1500000,00 моральної.

Представник цивільного відповідача ДП «Фірма Альтфатер Київ» просив в задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що обвинувачений вимог ПДР не порушував, злочину не вчиняв, шкоди не завдавав.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) , обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно п. 22.1 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як випливає із матеріалів справи, цивільна відповідальність власника автомобіля «Mercedes-Bens Econik 2628» днз. НОМЕР_1 застрахована в АТ «АСК «Інго Україна», про що в матеріалах справи міститься поліс № АМ/1763868 (Т.1, а.с.121).

Згідно даного полісу відповідальність страхової компанії за шкоду, завдану життю та здоров`ю становить 200000,00 грн., майну 100000,00 грн.

Разом з тим, позивач до страхової компанії за виплатою не звертався, а відразу пред`явив позов до відповідача.

Свою позицію з даного приводу висловила Велика Палата Верховного суду в Постанові від 4 липня 2018 року (справа 755/18006/15-ц).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Так, сума, пов`язана із витратами на поховання включається до страхових виплат згідно п. 27.5 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відшкодування суми, пов`язаної із придбанням ліків законодавством не передбачено. Не передбачено законодавством також і стягнення із особи, що заподіяла смерть потерпілому, грошових коштів на погашення його заборгованості за кредитними зобов`язаннями. Вступ у спадщину є правом позивачки, а не її обов`язком, отже вона могла відмовитися від нього і в неї б не виникало обов`язків по сплаті коштів за кредитними зобов`язаннями померлого. Оскільки позивачка добровільно взяла на себе цей обов`язок, то він не може вважатися шкодою, завданою внаслідок смерті потерпілого ОСОБА_3 . Суд не може задовольнити позов також і в частині вимог, пов`язаних із втратою годувальника, оскільки суду не надано жодних доказів, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою, яка була на утриманні ОСОБА_3 .

Разом з тим, відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана потерпілій.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права захищаються законом і є непорушними (ст. 21 Конституції України).

Тому обов`язок відшкодування моральної шкоди виникає із самого факту протиправної поведінки щодо потерпілих і надання додаткових доказів не потребує. Цілком зрозуміло, що протиправна поведінка обвинуваченого по відношенню до потерпілих викликала в них обурення, фізичні та душевні страждання, що підтверджують самі потерпілі, оскільки наслідки завданих травм вплинули на їх здоров`я та спосіб життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 в заподіянні потерпілому ОСОБА_3 смерті встановлена в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 27.3 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Разом з тим, навіть у випадку звернення позивачки до страхової компанії, ця сума є занадто малою, щоб компенсувати їй моральні страждання, пов`язані із смертю сина.

Так, як зазначає представник позивачки в цивільному позові, моральні страждання ОСОБА_1 пов`язані з втратою єдиного сина, що постійно з нею проживав, надаючи їй постійної фізичної та матеріальної допомоги. Через смерть свого сина, яка настала внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зазнала немайнових втрат, спричинених моральними та іншими стражданнями, які позначили негативні зміни в житті потерпілої: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх за своє життя та життя оточуючих через суцільну незахищеність (загинути можна у дворі власного будинку, просто виносячи сміття), негативні переживання та спогади про сина, який загинув та вже ніколи не буде поряд, потреба в уникненні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та реакції при згадуванні понівеченого тіла сина (погіршився стан здоров`я, підвищився артеріальний тиск), знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакція замикання, бажання уникати контактів, тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого та відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 є особою, яка раніше не судима, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

З урахуванням зазначених обставин провадження, віку, стану здоров`я, відношення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для призначення обвинуваченому мінімального основного в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. Так, обвинувачений не розкаявся у вчиненому, однак під час судового засідання висловив жаль з приводу вчиненого та вибачився перед потерпілою через її представника.

Суд також не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки обвинувачений вже багато років працює водієм і позбавлення цього права призведе до втрати ним засобів до існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів слід покласти на обвинуваченого.

Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Виходячи із зазначеного та на підставі ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтись для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Фірма Альтфатер Київ» (ідент. код. 25280118) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 300000,00 грн. (триста тисяч) грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в сумі 2628,4 грн. (дві тисячі шістсот двадцять вісім грн. 40 коп.).

Речовий доказ: «Mercedes-Bens Econik 2628» днз. НОМЕР_1 - залишити у власності Дочірнього підприємства «Фірма Альтфатер Київ».

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя С.А. Агафонов