Ухвала суду № 100753266, 22.10.2021, Оболонський районний суд міста Києва

22.10.2021 Справа № 756/16332/15-к

№ 1-в/756/270/21

№ 756/16332/15-к

У Х В А Л А

іменем України

22 жовтня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Дев`ятка В.В.,

за участю: секретаря - Черковської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву захисника - адвоката Святогора Олексія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про повернення майна,

в с т а н о в и в:

Адвокат Святогор О.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із заявою від 28.09.2021 про повернення майна.

Вказана заява адвоката обґрунтована тим, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 07.04.2017 було засуджено ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі. Під час здійснення досудового розслідування у ОСОБА_1 та членів його сім`ї з помешкання було вилучено майно, однак вказаним вироком не було вирішено його процесуальний статус.

Ураховуючи викладене, адвокат Святогор О.А. просить суд повернути ОСОБА_1 майно, яке було вилучено під час досудового розслідування з помешкання останнього.

Адвокат Святогор О.А. та прокурор Офісу Генерального прокурора Єжов А.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлялися належним чином. При цьому, адвокат Святогор О.А. подав до суду заяву, якою підтримав заяву про повернення майна та просив проводити її розгляд без його участі.

Суд вважає, що неявка вищевказаних осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, у відповідності до положень ч. 5 ст. 539 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Ураховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви за наявними в ній матеріалами, а також матеріалами кримінального провадження № 1-кп/756/93/17 (№ 756/16332/15-к).

Дослідивши заяву та документи додані в її обґрунтування, а також дослідивши матеріали кримінального провадження № 1-кп/756/93/17 (№ 756/16332/15-к), суд дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Судом встановлено наступне.

Так, відповідно до протоколу обшуку від 23.06.2015, за місцем проживання ОСОБА_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності ОСОБА_2 , було проведено обшук, у ході якого вилучено майно (том № 12 кримінального провадження № 756/16332/15-к, а.с. 50-62).

Крім того, відповідно до протоколу обшуку від 23.06.2015, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, поблизу буд. 1-А, в автомобілі марки «Mazda», моделі «3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 , було проведено обшук, у ході якого вилучено майно, а саме два ноутбуки (том № 12 кримінального провадження № 756/16332/15-к, а.с. 63-70).

Як убачається з відповіді прокурора Офісу Генерального прокурора Єжова А.В. від 22.02.2021 № 11/1/2-22155-16, вилучені в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42015000000002025 від 30.09.2015, та вилучені у інших кримінальних провадженнях, які були об`єднані під час судового розгляду у справу № 756/16332/15-к, речові докази, інші предмети та цінності зберігаються у Офісі Генерального прокурора.

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 07.04.2017 ухвалено, у тому числі, наступне:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 342, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 353 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 342 КК України, у виді 2 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 353 КК України, у виді 3 років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 120 КК України, у виді 3 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 153 КК України, з застосуванням ст. 54 КК України, у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції;

за ч. 3 ст. 289 КК України, з застосуванням ст. 54 КК України, у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції;

за ч. 3 ст. 146 КК України, з застосуванням ст. 54 КК України, у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції;

за ч. 2 ст. 127 КК України, з застосуванням ст. 54 КК України, у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 11 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдати:

за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, у зв`язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення;

за ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 357, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, у зв`язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 17.06.2015. У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установах попереднього ув`язнення з 17.06.2015 по 07.04.2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Також, було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на користь УК в Оболонському районі м. Києва (код 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006), судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 7 750 (сім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень з кожного.

Вказаний вирок набрав законної сили 22 листопада 2019 року.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Абзацом 9 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України встановлено, що у резолютивній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.

Однак, суд зазначає, що під час ухвалення вироку у справі № 1-кп/756/93/17 (№ 756/16332/15-к) судом не вирішено питання щодо всіх речових доказів та документів, які були вилучені протоколами обшуків від 23.06.2015.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Таким чином, з урахуванням викладеного та беручи до уваги, що вирок Оболонського районного суду м. Києва від 07.04.2017 набрав законної сили, питання щодо речових доказів та документів, які були вилучені протоколами обшуків від 23.06.2015, судом при ухваленні вироку не вирішено, а також те, що засудженому ОСОБА_1 не призначалось додаткове покарання у виді конфіскації майна, суд приходить до висновку, що заява адвоката Святогора О.А., подана в інтересах ОСОБА_1 , про повернення майна підлягає задоволенню.

Разом з цим, суд зауважує, що повернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 речей, які потребують передбаченого Законом дозволу, зокрема, куль до вогнепальної зброї, підлягають поверненню останнім за наявності такого дозволу.

Водночас, суд приходить до висновку, що в частині повернення майна, яке було вилучено під час проведення обшуку 23.06.2015, за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: документів та посвідчень виданих на ім`я інших громадян, слід відмовити, оскільки хоч вказані документи та посвідчення і було вилучено за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте у суду відсутні відомості, що вказані документи належать останнім, а тому підстав повертати дані документи та посвідчення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у суду на даний час немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 368, 372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву адвоката Святогора Олексія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про повернення майна, - задовольнити.

1.Зобов`язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, яке було вилучено протоколом обшуку від 23.06.2015, за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 .

В частині повернення речей, які потребують передбаченого Законом дозволу, зокрема, куль до вогнепальної зброї, - повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лише за наявності такого дозволу.

В частині повернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документів та посвідчень виданих на ім`я інших громадян, - відмовити.

2.Зобов`язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора повернути ОСОБА_2 майно, яке було вилучено протоколом обшуку від 23.06.2015, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, поблизу буд. 1-А, в автомобілі марки «Mazda», моделі «3», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.

Суддя В.В. Дев`ятко