Рішення № 100752465, 02.11.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1303/21

Провадження №2/568/956/21

02 листопада 2021 р. м.Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.

розглянувши матеріали цивільної справи

за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

до Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області (35500, Рівненська область, Дубенський район, с.Крупець, вул.Довга, 68, ЄДРПОУ:04387496)

про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування, а саме: право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов вищевказаний будинок. На час відкриття спадщини разом з нею постійно проживав однією сім`єю її син (батько - позивача), який прийняв спадщину своєчасно шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном з моменту смерті спадкодавця.

Проте, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , неоформивши нотаріально своїх спадкових прав після смерті матері.

Спадщину після смерті батька своєчасно прийняла позивачка, шляхом звернення до приватного нотаріуса із заявою на прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу та видано Свідоцтво про право на спадщину.

Проте, нотаріально оформити свої спадкові права на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2, не може через відсутність правовстановлюючих документів на нього.

Відтак позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на вказану земельну ділянку, тому змушений звернутись до суду за захистом свого права.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 16.09.21 року вказану справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 20.10.21 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.11.21 р.

В судове засідання відповідач не з`явився. Разом з тим, подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, ОСОБА_3 на праві власності належав житловий будинк з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідками Крупецької сільської ради та випискою з погосподарської книги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.11.21 р.

З довідки №969 від 25.08.21 р. вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , фактично в спадщину вступив її син ОСОБА_2 , який здійснював догляд за даним будинком.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 22.08.11 р.

Державним нотаріусом заведено спадкову справу номер №52401896 та видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 01.01.2004 або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Оскільки, смерть спадкодавця ОСОБА_3 наступила до 01.01.2004р., тому до даних правовідносин застосуванню підлягають норми ЦК УРСР (в ред.1963 р.).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно з ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

За ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини; ці дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_3 не залишила заповіт, тому спадкування належного їй майна здійснюється за законом. ОСОБА_2 , син померлої належить до першої черги спадкоємців.

Судом встановлено, що своє право на успадковане майно після смерті ОСОБА_3 , її син ОСОБА_2 у встановленому порядку не оформив.

Враховуючи, що батько позивачки помер після 22.08.11р., тому до даних правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують своє право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину.

Враховуючи той факт, що батько позивачки не оформив свого права на будинок в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_3 , тому право на прийняття належної йому спадщини в порядку ч.1 ст. 1276 ЦК України перейшло до його спадкоємця - до позивачки в порядку спадкової трансмісії.

Таким чином, позивачка у справі є спадкоємцем ОСОБА_3 за спадковою трансмісією.

Оскільки, у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Враховуючи те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України, її цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за нею права на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2.

Керуючись ст.ст.200, ст.206, ст.263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права на спадкове майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок у АДРЕСА_2 , що належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкової трансмісії після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Крупецька сільська рада Дубенського району Рівненської області (35500, Рівненська область, Дубенський район, с.Крупець, вул.Довга, 68, ЄДРПОУ:04387496)

Повний текст рішення виготовлений 02.11.21 р.

Суддя А.О. Сільман