Рішення № 10075121, 15.06.2010, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа 2-1626/10 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Марцішевської О.М.

при секретарі Снігурській Т.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Черкаського професійного автодорожнього ліцею до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення без надання іншого житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Черкаський професійний автодорожній ліцей звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення, посилаючись на те, що є власником та балансоутримувачем гуртожитку по АДРЕСА_1, вказаний гуртожиток має статус учнівського і призначений для проживання студентів та учнів ліцею в період навчання. Відповідачка, не будучи працівником ліцею, займає кімнати АДРЕСА_1даного гуртожитку загальною площею 55,2 кв.м, в яких прописана з 05.01.1990 року. У 1998 році відповідачка виселилась з гуртожитку у власну квартиру, однак з реєстрації не знялась, кімнаті відповідачкою закриті, ліцей доступу до них немає. Просить суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування кімнатамиАДРЕСА_1, стягнути з відповідачки судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав та збільшив, вказував, що ОСОБА_2, її повнолітні син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_3 прописані в АДРЕСА_1, а фактично проживають в кімнатах 350, 306, 307 вказаного гуртожитку без законних підстав. В період роботи ОСОБА_2 в ПТУ-22 в 1988 році остання з усного дозволу адміністрації вселилась в АДРЕСА_1 з неповнолітнім на той час сином ОСОБА_3 Після народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, відповідачі самоправно зайняли також АДРЕСА_1. Спільне рішення адміністрації ПТУ-22 та профкому про надання відповідачам кімнат в гуртожитку не приймалось, ордер на вселення їм не видавався. 07.08.1992 року Василик звільнена з роботи в ПТУ-22 по переводу в ЗОШ № 7. Відповідачі підлягають виселенню з займаного житлового приміщення без надання іншого житла, оскільки самостійного права на постійне проживання в даному учнівському гуртожитку не набули, їх поселення в гуртожиток відбулось без видачі ордера, в подальшому 15.12.2004р. з відповідачкою ОСОБА_2 був укладений строковий договір найму жилих кімнат 305, 306, 307 в гуртожитку, строк якого закінчився в грудні 2006 року. Даний гуртожиток не призначений для постійного проживання сімей, обовязку забезпечувати відповідачів житлом ліцей не має, оскільки у трудових відносинах з ліцеєм відповідачі не перебувають та не перебували. Вимогу позивача виселитись з гуртожитку відповідачі не виконують, такими діями порушені права позивача як власника вказаного гуртожитку, зокрема на поселення учнів ліцею в даний гуртожиток. Просить суд виселити відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 з АДРЕСА_1без надання іншого житлового приміщення.

Відповідачка ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнали, вказували, що ОСОБА_2 на підставі заяви про реєстрацію зареєстрована з 1990 року в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 зареєстровані в АДРЕСА_1, який не являється учнівським. В період роботи ОСОБА_2 в ПТУ-22 їй була надана для проживання АДРЕСА_1, куди остання вселилась в 1988 році з неповнолітнім на той час сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Після народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року доньки ОСОБА_3, відповідачці ОСОБА_2 адміністрацією ПТУ була надана також к.305 для проживання, оскільки дана кімната звільнилась. В подальшому відповідачі зайняли також АДРЕСА_1, так як вона звільнилась. 07.08.1992 року Василик звільнена з роботи в ПТУ-22 по переводу в ЗОШ № 7. Договір найму з позивачем від 15.12.2004р. відповідачка не укладала, а підпис в даному договорі від її імені є підробленим, з приводу чого звернулась до правоохоронних органів. Оскільки відповідачка ОСОБА_2 та її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на законних підставах були вселені до гуртожитку по АДРЕСА_1, близько 20 років проживають у вказаному гуртожитку в АДРЕСА_1, вважали вимоги позивача про їх виселення безпідставними, також просили суд застосувати правила позовної давності. Просили суд в позові відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_3 в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, просили суд в позові відмовити, представником своїх інтересів визначили ОСОБА_2

Заслухавши пояснення сторін, адвоката, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються житловим законодавством.

Відповідно до ст.9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому законом порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Ніхто не може бути виселений з займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян.

З матеріалів справи видно, що рішенням виконавчого комітету Соснівської районної ради № 65-5/4.6 від 01.03.1978 р. затверджено акт державної комісії від 28.02.1978р. про прийняття в експлуатацію гуртожитку по АДРЕСА_1 на 360 місць та передано гуртожиток на баланс обласного управління профтехосвіти.

Згідно Статуту Черкаського професійного автодорожнього ліцею (далі Ліцею), зареєстрованого 18.07.2003р. ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом. Його засновником є Міністерство освіти і науки України, в сфері управління якого він і перебуває. Ліцей є правонаступником професійно-технічного училища № 22 м.Черкаси. Обєктами права власності ліцею можуть бути навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, комунікації, обладнання, засоби навчання, а також учнівський гуртожиток. Юридична адреса ліцею м.Черкаси, вул.Онопрієнка,4, учнівського гуртожитку АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.11.2008 року визнано за позивачем право власності на нерухоме майно гуртожиток на 360 місць корисною площею 3564,8 кв.м, житловою площею 2214,2 кв.м балансовою вартістю 1882623 грн., розташований за адресою АДРЕСА_1.

Право власності позивача на гуртожиток по АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно 17.06.2009. № 23040574.

Будівля гуртожитку утримується на балансі позивача.

Відповідно до вимог ст. 127 ЖК України та п.2 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.86 р. № 208, гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Згідно з ст.129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надану жилу площу.

Таким чином, гуртожиток має особливий правовий режим користування, зокрема, це тимчасове проживання у період роботи чи навчання у звязку з трудовими відносинами або навчанням у навчальному закладі освіти, житлові приміщення надаються у тимчасове користування на умовах оплати за користування гуртожитком за спеціальними ставками оплати.

Відповідно до ч.3 ст.116 Житлового Кодексу осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого приміщення.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 з 17.09.1988 року працювала в Професійно-технічному училищі № 22 м.Черкаси на посаді викладача, прийнята по переводу з дитячого садка № 23.

Відповідно до даних домової книги на гуртожиток по АДРЕСА_1, обліку сектору адресно-довідкової роботи ВГІРФО ГУМВС ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 зареєстровані в АДРЕСА_1

Фактично відповідачі займаютьАДРЕСА_1 зазначеного гуртожитку.

Згідно довідки відповідача від 15.06.2010р. відповідачам ордери на зайняття кімнат АДРЕСА_1, не видавались, рішення профспілкового комітету та адміністрації не приймалось.

Як пояснила відповідачка в судовому засіданні, в к.306 спірного гуртожитку вона вселилась в 1988 році з неповнолітнім на той час сином ОСОБА_3 на підставі заяви про реєстрацію. Після народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року доньки ОСОБА_3 зайняли також к.305 для проживання, оскільки дана кімната звільнилась, в подальшому відповідачі зайняли також АДРЕСА_1в звязку з її звільненням.

15.08.1992 року ОСОБА_2 звільнена з роботи в ПТУ-22 по переводу в школу № 7.

Згідно пояснень відповідачки, тимчасова відсутність її за місцем реєстрації пояснюється необхідністю догляду за братом, який проживає в м.Шпола, її син ОСОБА_3 з дружиною тимчасово відсутні в звязку з роботою за кордоном, донька навчається в Харківському Національному фармацевтичному університеті на заочній формі навчання, іншого постійного житла не мають.

Як пояснив відповідач, 15.12.2004р. з відповідачкою ОСОБА_2 та адміністрацією ліцею був укладений строковий договір найму жилих кімнат 305, 306, 307 в гуртожитку, строк якого закінчився в грудні 2006року, також зазначав, що укладення цього договору не відповідало вимогам житлового законодавства, оскільки відповідачка вселилась в гуртожиток без ордера. ОСОБА_2 підписання даного договору заперечила, пояснивши, що з приводу підроблення в цьому договорі підпису від її імені звернулась до правоохоронних органів.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 ордер на займану жилу площу в АДРЕСА_1 учнівського гуртожитку по АДРЕСА_1 як єдину законну підставу для вселення не отримували, що відповідачкою не заперечувалось, доводи відповідачки та її адвоката про те, що відповідачі були поселені в гуртожиток постійно, обєктивними доказами не підтверджені, зокрема відповідачі не довели наявність у них законних підстав для їх проживання у гуртожитку, посилання на те, що даний гуртожиток не є учнівським спростовуються Статутом Черкаського професійного автодорожого ліцею та рішенням господарського суду Черкаської області від 25.11.2008 року про визнання за ліцеєм права власності на гуртожиток АДРЕСА_1, учнівський гуртожиток не являється жилим приміщенням, пристосованим для постійного проживання сімей.

Підтвердженням того, що відповідачі усвідомлювали, що не набули права постійного користування займаними приміщення, є також те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з 1986 року по даний час.

Вимогу позивача виселитись з гуртожитку відповідачі не виконують, такими діями порушені права позивача як власника вказаного гуртожитку, зокрема на поселення учнів ліцею в даний гуртожиток.

Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Обмеження прав власника можливе лише з підстав, встановлених законом ( ст.317, 321 ЦК України).

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Питання про виселення з житлового приміщення в судовому порядку вправі ставити власник житлового приміщення, даний позов поданий в грудні 2009 року, до спливу трирічного строку з моменту реєстрації 17.06.2009р. права власності за позивачем на приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 25.11.2008 року, з моменту набуття права власності на майно починається перебіг строку позовної давності для захисту цього права, тому суд не може визнати обґрунтованими посилання відповідачки та її адвоката на пропуск позивачем строку позовної давності.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, спірні правовідносини регулюються ст. ст. 128, 129 ЖК України, оскільки гуртожиток має особливий правовий режим проживання і законом визначено порядок надання жилої площі у гуртожитку, зокрема, передбачена обов'язковість видачі ордеру на жилу площу у гуртожитку, оскільки ордер на жилу площу у гуртожитку, як єдину підставу для вселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 не отримували, у трудових відносинах з відповідачем вони не перебували і не перебувають, користування відповідачами АДРЕСА_1 здійснюється з порушенням норм житлового законодавства, тому відповідачі підлягають виселенню з займаних кімнат в даному гуртожитку без надання іншої жилої площі.

На підставі ст.88 ЦПК України до стягнення з відповідачів на корисить позивача підлягають понесені останнм судові витрати по оплаті державного мита в сум 8,50 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,214-215 ЦПК України, ст.9, 116, 125, 127, 128, 129 ЖК України, ст.ст. 11, 15, 257, 261, 268, 317, 319 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов Черкаського професійного автодорожнього ліцею задоволити.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Черкаського професійного автодорожнього ліцею судові витрати в сумі 45 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: