Постанова № 100750742, 01.11.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4585/21

Провадження № 3/159/2559/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Волкова Ю.Ф.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт № НОМЕР_1 виданий 22.10.2018 органом 0719, РНОКПП НОМЕР_2 ), громадянина України; керівника ТОВ «Волиньсервісбуд», місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),

встановила:

11 серпня 2021 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення №145 від 09 серпня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 , будучи керівника ТОВ «Волиньсервісбуд», не подав річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком за 2020 рік (граничний термін подання - 10.06.2021), чим порушив пункт 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі - ПК України).

В судові засідання 02.09.2021, 21.09.2021, 12.10.2021, 01.11.2021 ОСОБА_1 не прибув (двічі клопотав про відкладення судових засідань, призначених на 02.09.2021 та на 21.09.2021). Про причини неявки в судові засідання 12.10.2021 та 01.11.2021 суду не повідомив.

Таким чином, будучи достеменно обізнаним про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 жодних доказів та заперечень для спростування складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене першою статті 163-1 Кодексу, не передбачається обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі на підставі наявних у матеріалах доказів.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшла таких висновків

Диспозицією частини першої статті 163-1 Кодексу передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Тобто частина перша статті 163-1 Кодексу є бланкетною нормою та відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема до законів України, якими передбачено подання аудиторських висновків.

Згідно з абзацом четвертим пункту 46.2 статті 46 ПК України платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Отже, обов`язок платники податку оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом визначається на підставі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до вимог частини другої статті 7 Кодексу, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності, а згідно до вимог статей 245, 280 Кодексу завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 01.11.1996 за № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

При цьому, статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.

Згідно зі статтею 7 Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

До протоколу про адміністративне правопорушення органом долучено лише акт камеральної перевірки щодо не подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом із аудиторським звітом за 2020 рік від 02 серпня 2021 року № 6193/03-20-18-07/39734726, в якому зазначено, що ТОВ «Волиньсервісбуд» відповідно до статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувній галузі, який зобов`язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом за 2020 рік, подавати контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом із аудиторським звітом за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Протокол про адміністративне правопорушення визнається джерелом доказів у справі за умови його відповідності вимогам статей 254-256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відомості, викладені в протоколі про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не визнаються. В розділі 8 протоколу «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» останнійзаперечив обов`язок ТОВ «Волиньсервісбуд» подавати фінансову звітність з аудиторським звітом, так як здійснює видобуток корисних копалин місцевого значення, а тому «подає скорочену фінансову звітність, що не зобов`язує оприлюднювати фінансову звітність разом з аудиторським висновком». Доказів на спростування позиції ОСОБА_1 контролюючий орган суду не надав.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Державної податкової служби у Волинській області не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 163-1 Кодексу, у діях ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених податковим органом обставин, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 163-1, 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя,

постановила:

Провадження у справі № 159/4585/21 (провадження № 3/159/2559/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 Кодексу – закрити, через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської областіЮ. Ф. Волкова