Рішення № 100749830, 29.10.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6893/21

Провадження № 2/750/1760/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі;

судді Карапута Л.В.,

секретаря Лось А.Ю.,

позивача, відповідача, представника третьої особи - Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

24.06.2021 позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути судові витрати.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснила суду, що що з дитинства дочки матір почала зловживати алкогольними напоями, відносини почали погіршуватися. Матір не в змозі підтримати дитину ні матеріально, ні морально. Також не має можливості надати дитині достойну освіту, показати достойний приклад та закласти у доньки достойні людські якості. Одночасно зазначив, що позбавлення батьківських прав буде перешкоджанням в майбутньому позивачу отримати дозвіл від відповідача на виїзд дитини за кордон на навчання.

Відповідач заперечувала проти задоволення позову, тому просила не позбавляти батьківських прав, оскільки це є крайнім заходом, також зазначила, що з 2001 року має третю групу інвалідності, за станом здоров`я приймає ліки, тому не завжди могла виконувати свої обов`язки, проте доньку свою дуже любить, піклується про неї, купує деякі речі. Спиртні напої не вживає, її стан пов`язаний з прийомом лікарських засобів. Донька збігає зі школи коли проживає як у батька, так і у матері. Фінансово підтримати доньку має змогу, але звісно не на такому рівні, як батько.

Представник третьої особи ОСОБА_4 пояснив, що коли дитина проживає у матері навчальний заклад не відвідує, оцінки та поведінка погіршуються. Потрапити до місця проживання відповідачки з дитиною неможливо.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, думку представника служби у справах дітей та думку дитини, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.09.2016 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 11).

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.

Згідно рішення виконавчого комітету Деснянської районної у місті Чернігові ради №126 від 26.06.2017 року «Про розв`язання спорів між батьками щодо виховання дітей» визначено місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 (а.с. 10).

Довідкою про реєстрацією місця проживання від 24.07.2017 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України №3 в Постанові „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" від 30.03.2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Як встановлено рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної у місті Чернігові ради від 12.12.2019 року «Про стан виконання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 батьківських обов`язків по вихованню малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » було попереджено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про необхідність виконання належним чином батьківських обов`язків по вихованню малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживання доньки з батьком (а.с. 52).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №494 від 19 серпня 2021 року «Про особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 48-51).

Згідно характеристики учениці 8-Б класу Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_2 навчалася в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5 з жовтня 2019 року по травень 2021 року, навчання закінчила на початковому та середньому рівнях. Навчалась погано, домашні завдання не виконувала. За час навчання дитина не проявила здібності до жодного з предметів. З допомогою вчителя здатна працювати краще. Протягом всього періоду навчання мати дитини не цікавилась її навчанням, не відвідувала батьківські збори. Вихованням та забезпеченням всього необхідного займався батько, який постійно був на зв`язку з класним керівником та соціальним педагогом (а.с. 14).

Згідно з поданням головного управління національної поліції в Чернігівській області від 23 березня 2021 року, відносно ОСОБА_3 працівниками поліції було складено адміністративні протоколи за частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, та за статтею 180 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, від 11 травня 2021 року, ОСОБА_2 працівниками поліції було доставлено до Чернігівської обласної дитячої лікарні та з 21 травня 2021 року остання перебуває в Хмільницькому центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за період проживання ОСОБА_2 разом з батьком на протязі 2019 року по травень 2021 року успіхи в її навчанні не покращилися. Після попередження обох батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про необхідність виконання належним чином батьківських обов`язків по вихованню доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з грудня 2019 року останні не вжили заходів до належного виховання їхньої доньки, що взагалом призвело до перебування останньої з травня 2021 року і по даний час в Хмільницькому центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації.

Згідно з норми ст. 164 СК України, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. При цьому ухилення від виконання дитини є лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та

піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Враховуючи те, що відповідач усвідомлює протиправність своєї негативної поведінки, намагається виправитися, за станом здоров`я припинила вживати спиртні напої, має третю групу інвалідності, а метою звернення позивача з позовом до суду було позбавлення батьківських прав відповідача для виїзду за кордон доньки на навчання без отримання дозволу від відповідача, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради контролю за виконанням нею батьківських обов`язків.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Попередити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про необхідність зміни ставлення до виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з покладанням на Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради контролю за виконанням нею батьківських обов`язків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 02.11.2021.

Суддя Л.В. Карапута