Постанова № 100745490, 02.11.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7212/21

Провадження № 3/487/2109/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 року суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А., за участю секретаря -Мазницької Н.Ю., прокурора – Вільчака З.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши в м. Миколаєві матеріали адміністративної справи, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області ДСР Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

23.09.2021 року оперуповноваженим УСР в Миколаївській області ДСР Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Радуканом Д.С. складено протокол №499 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 .

Так, відповідно до вищезазначеного протоколу, ОСОБА_1 займав посаду заступника начальника служби флоту ДУ «Держгідрографія» ФДУ «Миколаївський район держгідрографії» та згідно п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» відносився до суб`єкту, на якого поширюється дія вказаного закону. Наказом начальника філії ДУ «Держгідрографія» ФДУ «Миколаївський район держгідрографії» №35-к від 18.02.2020 року його було звільнено з посади заступника начальника служби флоту у зв`язку із скороченням штату.

У порушення вимог ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» та Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016 року, ОСОБА_1 несвоєчасно подав електронну декларацію після звільнення за 2020 рік, а саме 10.06.2021 року, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016 року №959/29089, про порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування декларація перед звільненням - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав та пояснив, що дійсно подав декларацію після звільнення в пропущений строк, оскільки не знав, що потрібно подавати таку декларацію.

Прокурор в судовому засіданні адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП підтримав.

Вислухавши прокурора, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення №499 від 23.09.2021 року, рапортом оперуповноваженого 1-го сектору протидії корупції УСР в Миколаївській області ДСР Національної поліції України Радукана Д., повідомленням про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №652/01-2/21 від 08.04.2021 року, скріншотами з сайту Єдиного державного реєстру декларацій та іншими доказами.

Вищевказані докази знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою і нічим не спростовані.

Підстави ставити під сумнів зазначені докази відсутні.

Таким чином, суд приходить до переконання, що своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд приймає до уваги характер скоєного правопорушення, відомості про особу порушника, його відношення до вчиненого проступку та обставини за яких його було вчинено.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною та достатньою мірою відповідальності є штраф в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн. (Реквізити для оплати: Отримувач Миколаїв. ГУК / Заводськ. р-н / 21081100, ЄДРПОУ 37992030, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) UA698999980313030106000014480, Код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. (реквізити для оплати: Номер рахунку (IBAN): UA808999980313121206000014480, Отримувач: Миколаїв. ГУК / Заводськ.р-н / 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), «00» Без деталізації за відомчою ознакою.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення до виконання три місяця.

Суддя: А.А. Лагода