Рішення № 100740950, 01.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 листопада 2021 року м. Рівне № 460/5151/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт роботи у сільськогосподарському виробництві; 2) зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.7 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04 лютого 2021 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що виховала п`ятеро дітей віком до 14 років. Також вказує на те, що зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції, а тому відповідач протиправно відмовив їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як жінці, що постійно зайнята у сільськогосподарському виробництві та виховала не менше п`яти дітей до 14-річного віку через відсутність документів, що підтверджують факт виробництва сільськогосподарської продукції. За наведених обставин просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування заперечень зазначив, що надані позивачем разом з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах докази не підтверджують факту зайнятості позивача у виготовленні сільськогосподарської продукції. Не підтверджено факту зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції і в ході перевірки. З огляду на зазначене зазначає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

17 травня 2021 року позовна заява надійшла до суду.

21 травня 2021 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 липня 2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

19 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно зі статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як жінці, яка працює у сільськогосподарському виробництві та виховала п`ятьох і більше дітей.

ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю, яка виховала п`ятеро дітей до чотирнадцяти років, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, копії яких додані до матеріалів позовної заяви.

Листом від 15.03.2021 №1700-0702-8/10787 пенсійний орган відмовив позивачу у призначенні пенсії на підставі вказаної норми у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт виробництва сільськогосподарської продукції.

Не погоджуючись з такою відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з вимогами статті 45 Закону №1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Пунктом 7 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання п.7 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 №244, якою визначено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу (п.1). Право на пенсію на вказаних у пункті 1 зазначеної постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання. Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства (п.2).

Таким чином, основними умовами, для призначення жінці пенсії, передбаченої пунктом 7 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, є:

- виховання нею не менше п`яти дітей (в тому числі усиновлених) до 14-річного віку;

- зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві на час звернення за призначенням пенсії.

Відповідачем не заперечується той факт, що ОСОБА_1 народила та виховала пятьох дітей, зокрема п`ятеро з них до 14-річного віку.

Спірним у цій справі є зайнятість позивача на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві.

Отже, в межах цієї справи підлягають встановленню обставини, які підтверджують або спростовують те, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.7 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV була зайнята на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві.

Відповідно до запису від 23.07.2020 №25 трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на підставі наказу від 22.07.2020 за №115-к 23.07.2020 прийнято на роботу у ТОВ СГП "імені Воловікова" підсобним робітником.

Жодних виправлень чи неточностей зазначений запис не містить.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "імені Воловікова" зареєстроване як юридична особа 28.08.2001 (запис від 07.12.2004 15911200000000056). Основними видами економічної діяльності є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (КВЕД 01.11); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (КВЕД 01.13); розведення великої рогатої худоби молочних порід (КВЕД 01.41); допоміжна діяльність у рослинництві (КВЕД 01.61); допоміжна діяльність у тваринництві (КВЕД 01.62); перероблення молока, виробництво масла та сиру (КВЕД 10.51); роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.29).

Відповідно до довідок ТОВ СГП «імені Воловікова» від 19 лютого 2021 року №104 та від 19 квітня 2021 року №202 позивач дійсно прийнята роботу підсобним робітником згідно Наказу №115-к від 22 липня 2020 року та зайнята на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві, а саме працює в зерноскладі де проводить зважування, сушіння, підгортання та очистку зерна, а ще задіяна на польових роботах та на фермах.

Доказів того, що зазначені довідки містять недостовірну інформацію відповідачем не надано, а судом в ході розгляду справи не встановлено.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з п.1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що документами, які підтверджують участь в сільськогосподарському виробництві, є трудова книжка із записом про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.11.2018 у справі №822/1241/15 (№К/9901/4712/18, №К/9901/4711/18).

Як встановлено судом з трудової книжки позивача, з 23.07.2020 ОСОБА_1 прийнято на роботу до ТОВ СГП «імені Воловікова» підсобним робітником.

Враховуючи викладене, зазначений запис у трудовій книжці ОСОБА_1 у поєднанні з довідками ТОВ СГП «імені Воловікова» від 19 лютого 2021 року №104 та від 19 квітня 2021 року №202 у повній мірі підтверджує зайнятість останньої на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві з 23.07.2020.

Доказів визнання у встановленому законом порядку недійсними, нечинними або такими, що внесені помилково, запису у трудовій книжці позивача від 23.07.2020 №25 та зазначених вище довідок від 19 лютого 2021 року №104 та від 19 квітня 2021 року №202, виданих ТОВ СГП «імені Воловікова» відповідачем суду не надано.

Щодо посилань відповідача на те, що в ході перевірки наданих йому документів ТОВ СГП «імені Воловікова», а саме в нарядах на відрядну роботу за січень-квітень 2021 року, табелях обліку використання робочого часу за липень-грудень 2020 року та січень-лютий 2021 року зазначено « ОСОБА_1 », що унеможливлює встановити відповідачем факт здійснення саме позивачем роботи, пов`язаної з виготовлення сільськогосподарської продукції, суд зазначає наступне.

Відповідачем не спростованого того факту, що позивач в період з 23.07.2020 року був зайнятий у виготовленні сільськогосподарської продукції. Також відповідачем не доведено того факту, що у ТОВ СГП «імені Воловікова» у зазначений вище період працює ще хтось з тим же прізвищем та ініціалами, що й у позивача, щоб викликало сумнів у тому, що саме ОСОБА_1 , а не інша людина виконувала роботу, пов`язану виготовлення сільськогосподарської продукції в вищезгаданий період. Отож, факт незайнятості позивача у виготовленні сільськогосподарської продукції відповідачем не доведено.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що на час звернення із заявою до відповідача позивач працювала у сільськогосподарському виробництві та виховала п`ятьох дітей до чотирнадцятирічного віку, а тому мала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з підпунктом 7 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачена сума судового збору в розмірі 908 відповідно до квитанції від 17 травня 2021 року № 92, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт роботи у сільськогосподарському виробництві.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.7 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04 лютого 2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076).

Повний тект рішення складений 01 листопада 2021 року.

Суддя Т.О. Комшелюк