Рішення № 100740934, 29.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2021 року м. Рівне №460/9288/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі – відповідач 1), Поліської митниці Держмитслужби (далі – відповідач 2), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2019 року №№ 0010071304, 0010081304.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі помилкових висновків, без врахування всіх обставин, які мають значення для їх прийняття. Так, жоден з документів, які надавалися для митного оформлення товару у встановленому законом порядку недійсним не визнано. Під час митного оформлення транспортного засобу, з приводу якого виник даний спір, як вбачається з електронної митної декларації, жодних рішень про коригування митної вартості не приймалось, будь-яких зауважень від митних органів не надходило, всі митні процедури були завершені і товар був випущений у вільний обіг. Крім цього, позивач зазначив про те, що податковим органом не з`ясовано дійсного отримувача спірного транспортного засобу, оскільки ані митний, ані податковий орган не направляли належним чином оформлених запитів до компанії-продавця вказаної у експортній митній декларації наданій уповноваженими органами Федеративної Республіки Німеччина, а також не відібрано пояснень або зроблено запит відносно покупця, ціни та умов придбання автомобіля. Також наголосив, що податковий орган безпідставно надав перевагу зазначеній вище експортні декларації над документами наданими позивачем для митного оформлення без об`єктивних на те причин. Наголосив, що згідно з документами, на яких базувався акт перевірки, він взагалі не був покупцем автомобіля, хоча придбав і розмитнив його на території України. З огляду на вказане, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем 1 подано до суду відзив, в якому вказано, що за результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, керуючись положеннями частини п`ятої статті 54, статті 345, статті 351, пункту 5 частини першої статті 352, частини чотирнадцятої статті 354 Митного кодексу України та положеннями підпункту 54.3.2, підпункту 54.3.6 пункту 54.3, пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України, під час перевірки фізичної особи ОСОБА_1 через порушення положень митного законодавства під час перевірки правильності визначення митної вартості товару після його випуску у обіг, контролюючим органом визначено вартість імпортованого товару - транспортного засобу марки RENAULT моделі MEGANE, ідентифікаційний номер кузова – НОМЕР_1 , в розмірі 4986,28 євро, а не 1500 євро, як задекларовано позивачем. Дане рішення контролюючого органу прийняте на підставі документально підтверджених відомостей, які надійшли від уповноваженого органу іноземної держави, які мають значення для оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України, та які відрізняються від задекларованих у поданій митній декларації. Зазначено, що встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів та податку на додану вартість. За результатами перевірки донараховано грошові зобов`язання та направлено позивачу оскаржені ним у цій справі податкові повідомлення-рішення, а також розрахунки податкових зобов`язань та штрафних санкцій. З таких підстав, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Крім того, у відзиві відповідачем заявлене клопотання про допущення процесуального правонаступництва у справі щодо відповідача, а саме заміни Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449) на Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166). Заява обґрунтована тим, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Рівненській області. Натомість, 30 вересня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про проведення державної реєстрації створення Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, яке є правонаступником майна, прав та обов`язків ліквідованого Головного управління ДПС у Рівненській області.

Відповідач 2, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив.

Позивач подав відповідь на відзив відповідача 1, в якій зазначив, що документами отриманими відповідачем від компетентних органів Федеративної Республіки Німеччина не може надаватись необґрунтована перевага при визначенні дійсної митної вартості товару перед документами на підставі, яких цей товар був розмитнений, оскільки в означених документах, які здобуті податковим органом, він, як отримувач автомобіля, не фігурував.

Ухвалою від 21.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.03.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 20.05.2021 суд вирішив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

ОСОБА_1 на митну територію України було ввезено автомобіль марки RENAULT моделі MEGANE; ідентифікаційний номер кузова – НОМЕР_1 ; об`єм двигуна – 1461 см3; тип двигуна – дизель; код типу двигуна – K9K636D068388; тип кузова – універсал; загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника, – 5; коліс формула – 4х2; категорія транспортного засобу – М1; призначення: для перевезення пасажирів по дорогах загального призначення.

До митного оформлення зазначеного транспортного засобу подано разом з митною декларацією № UA205100/2017/006187 від 22.12.2017 ряд документів, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) №257/2017 від 20.12.2017.

Так, згідно з митною декларацією № UA205100/2017/006187 від 22.12.2017 заявлена митна вартість автомобіля визначена декларантом на підставі рахунку-фактури від 20.12.2017 у розмірі 1500 євро. При цьому, відповідно до згаданого інвойсу імпортованого транспортного засобу він виставлений фірмою «Johannes Tangel Fahrzeughandel» на ім`я ОСОБА_1 . Вказане не заперечується учасниками справи за змістом заяв по суті.

Надалі у період з 22.08.2019 по 23.08.2019 Головним управління ДФС у Рівненській області проведена документальна невиїзна перевірка ОСОБА_1 щодо дотримання нею вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, і своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України і товару з поданням митної декларації № UA205100/2017/006187 від 22.12.2017.

В ході перевірки контролюючим органом було досліджено такі документи:

1) електронну копію митної декларації, що міститься в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» типу 1М40ДЕ від 22.12.2017 № UA205100/2017/006187, за якою переміщення транспортних засобів через митний кордон України здійснила громадянка ОСОБА_1 , які є предметом дослідження згідно листа уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина;

2) копію митної декларації, та документів, що стали підставою для митного оформлення автомобіля марки RENAULT моделі MEGANE, ідентифікаційний номер кузова – НОМЕР_1 , на ім`я громадянки ОСОБА_1 , надані Волинською митницею ДФС листом від 16.08.2019 № 2161/7/03 -70-66-01 (вх. від 22.08.2019 № 3467/7/17-00);

3) інформацію та документи, що надані уповноваженими органами Федеративної Республіки Німеччина щодо надання інформації про митне оформлення автомобіля марки RENAULT моделі MEGANE, ідентифікаційний номер кузова – НОМЕР_1 , надіслані Головним управлінням ДФС у Волинській області листом від 29.01.2019 № 512/7/03-20-14-02-06 (вх. № 483/7/17-00 від 04.02.2019).

У акті податкової перевірки зазначено, що у поданій декларантом позивача до митного оформлення декларації від 22.12.2017 в графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» вказано суму 1500 євро, а заявлена митна вартість складає 1981,46 євро.

Однак, відповідно до документів надісланих компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина, а саме митної декларації від 21.12.2017 №MRN17DE485174212668E0, згідно з якою, на думку податкового органу, здійснено експорт транспортного засобу марки RENAULT моделі MEGANE, ідентифікаційний номер кузова – НОМЕР_1 , рахунку (Rechnung) Nr.262/2017 від 15.12.2017, документа Gutschrift Nr.262/2017 від 15.12.2017, вартість автомобіля становить 4986,28 євро. Відправником такого автомобіля виступила компанія «Johannes Tangel Fahrzeughandel».

За результатами перевірки було складено Акт від 27.08.2019 № 1704/17-00-13-04/3383716446, в якому встановлено наступні порушення:

- статті 49, частини першої статті 51, статті 52, частини другої статті 53, статті 257, частини першої та другої статті 270, частини першої статті 272, пункту 2 частини першої статті 277, статті 278, статті 289 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на загальну суму 10030,16грн;

- статті 49, частини першої статті 51, статті 52, частини другої статті 53, статті 257, частини першої та другої статті 270, частини першої статті 272, пункту 2 частини першої статті 277, статті 278, статті 289 Митного кодексу України, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 22066,34грн.

На підставі акта від 27.08.2019 № 1704/17-00-13-04/3383716446 Головним управління ДФС у Рівненській області 12 вересня 2019 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0010071304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами, на суму 12537,70грн, в тому числі за податковим зобов`язанням – 10030,16грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2507,54грн;

- податкове повідомлення-рішення №0010081304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за ПДВ за ввезення товарів на суму 27582,93грн, в тому числі за податковим зобов`язанням – 22066,34грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 5516,59грн.

Так, не погоджуючись із наведеними вище рішеннями податкового органу, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Щодо заяви відповідача про допущення процесуального правонаступництва сторони у справі, то суд виходить з такого.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого, у тому числі, включене Головне управління ДПС у Рівненській області.

Абзацами 3 та 4 пункту 2 вказаної Постанови установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом ДПС України від 30 вересня 2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Рівненській області.

30 вересня 2020 року проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44070166) юридичної особи ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321.

Наказом ДПС України від 12 листопада 2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС», затверджено Положення про Головне управління ДПС у Рівненській області (Положення доступне для перегляду в мережі Інтернет за посиланням: https://rv.tax.gov.ua/data/files/253986.pdf).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 вказаного Положення, Головне управління ДПС у Рівненській області як відокремлений підрозділ ДПС України є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449).

Наказом ДПС України від 24 грудня 2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби".

За правилами частини першої статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд зазначає, що функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи публічного права (крім випадку повної відмови держави від виконання певних функцій, що потребуватиме відповідних змін у законодавстві), а тому, у будь-якому випадку, враховуючи принцип безперервності влади, має бути вирішено питання про «функціональне» правонаступництво юридичної особи публічного права, щодо якої не існує запису в ЄДР про припинення.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для заміни відповідача у справі на правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166).

Вирішуючи спір по суті, то суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно зі статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом (частина друга статті 270 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 272 Митного кодексу України визначено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 277 Митного кодексу України об`єктами оподаткування митом є товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Статтею 289 Митного кодексу України передбачено, що обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України; після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Слід зауважити, що податкове законодавство не визначає мінімальних строків протягом, яких проводяться перевірки, а навпаки передбачає граничні (максимальні) терміни для здійснення таких перевірок.

З досліджених судом доказів вбачається, що до висновку про порушення ОСОБА_1 указаних в спірних рішеннях норм законодавства та про наявність підстав для нарахування оскаржуваними рішеннями суми грошових зобов`язань за платежем «мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами» та «податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» податковий орган дійшов виходячи з аналізу митної декларації, та документів, що стали підставою для митного оформлення автомобіля марки RENAULT моделі MEGANE, ідентифікаційний номер кузова – НОМЕР_1 , на ім`я громадянина ОСОБА_1 , наданих Волинською митницею ДФС листом від 16.08.2019 № 2161/7/03 -70-66-01 (вх. від 22.08.2019 № 3467/7/17-00) та інформації з документами, що надані уповноваженими органами Федеративної Республіки Німеччина щодо імпортованого автомобіля.

У акті податкової перевірки зазначено, що в поданій декларантом позивача до митного оформлення декларації від 22.12.2017 в графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» вказано ціну автомобіля 1500 євро, а загальна митна вартість складає 1981,46 євро.

Однак відповідно до документів надісланих компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина, а саме митної декларації від 21.12.2017 №MRN17DE485174212668E0, згідно з якою, на думку податкового органу, здійснено експорт транспортного засобу марки RENAULT моделі MEGANE, ідентифікаційний номер кузова – НОМЕР_1 , рахунку (Rechnung) Nr.262/2017 від 15.12.2017, документа Gutschrift Nr.262/2017 від 15.12.2017, вартість автомобіля становить 4986,28 євро. Відправником такого автомобіля виступила компанія «Johannes Tangel Fahrzeughandel»

Тобто, згідно з позицією податкового органу вартість купівлі імпортованого транспортного засобу була 4986,28 євро, а не 1500 євро, як задекларував позивач.

При цьому, при проведені перевірки відповідач не врахував те, що згідно з документами, якими він обґрунтовує свою позицію, а саме: митної декларації від 21.12.2017 №MRN17DE485174212668E0, рахунку (Rechnung) Nr.262/2017 від 15.12.2017, документа Gutschrift Nr.262/2017 від 15.12.2017 отримувачем автомобіля є не ОСОБА_1 , а невідома особа - ОСОБА_2 , який такий автомобіль не імпортував, а рахунок № НОМЕР_2 виставлений цій особі 15.12.2017 тобто раніше на 5 дні, ніж виставлений рахунок за вказаний транспортний засіб позивачу (20.12.2017).

Водночас, у ході судового розгляду цієї справи суб`єктом владних повноважень не доведено обґрунтованих підстав віддання переваги одним документам, зокрема: експортній митній декларації № MRN17DE485174212668E0 та рахунку №262/2017 від 15.12.2017, в яких згідно позиції податкового органу вказано ціну товару 4986,28 євро над іншими: митною декларацією № UA205100/2017/006187 від 22.12.2017 та рахунком-фактурою (інвойсом) №257/2017 від 20.12.2017, згідно якими ціна товару - 1500 євро, при їх оцінці та визначенні ціни придбаного ОСОБА_1 автомобіля.

Сама по собі декларація надіслана контролюючим органам від уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина свідчить лише про декларування оформлення експорту автомобіля, однак не про фактичне здійснення такого експорту. Отже, контролюючим органом взято до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи отримані від закордонних митних органів, однак не перевірено обставини завершення експорту товару, оскільки отримувачами автомобіля, що фігурують у даній справі є різні особи, відповідно помилково надано більшої юридичної значущості документам отриманим від компетентних Німеччини ніж тим, що подані позивачем під час митного оформлення.

В силу вимог частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на останнього.

При цьому, відповідачем 1 не надано суду зазначених вище документів або інших належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 КАС України доказів на підтвердження своїх висновків про придбання платником податків указаного транспортного засобу саме за ціною 4986,28 євро.

Податковий орган, взявши до уваги експортну митну декларацію представлену уповноваженими органами Німеччини, безпідставно не перевірив всі обставини, які мали значення для оформлення експорту автомобіля ввезеного автомобіля, зокрема його фактичного покупця, дати продажу, дійсної ціни товару та умов його придбання позивачем, а для усунення сумнівів - не скеровані запити відповідній компанії, яка фігурує відправником товару по документах, поданих до митного оформлення декларантом.

Поряд з цим, відповідачем 1 не надано і доказів визнання недійсним рахунку-фактурі (інвойсу) №257/2017 від 20.12.2017, який було надано декларантом митному органу разом з митною декларацією при здійсненні процедури розмитнення ввезеного товару.

На підставі поданих декларантом документів, митним органом за резервним методом було визначено ціну указаного автомобіля саме у розмірі 4986,28 євро, яка ґрунтувалась на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. При цьому, рішення про корегування митної вартості ввезеного товару митним органом при здійсненні митного контролю не приймалось, що не заперечується сторонами.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, зважаючи на те, що під час проходження митного контролю уповноважені митні органи, з урахуванням поданих декларантом документів, фактично не мали зауважень до заявленої митної вартості товару і випустили товар у вільний обіг, визначивши ціну товару, що вказана у поданому до оформлення рахунку-фактурі, а відповідачем не доведено належними та достовірними доказами заниження ОСОБА_1 митної вартості ввезеного товару, суд вважає, що податковий орган дійшов необґрунтованих та передчасних висновків для здійснення донарахування грошових зобов`язань оскаржуваними рішеннями.

З наведеного суд констатує, що податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2019 року №№ 0010071304, 0010081304 є протиправними, а тому вони підлягають скасуванню судом.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.

У відповідності до частини першої статті 139 КАС України на користь позивача підлягає також стягненню сума судового збору у розмірі 840,80 грн, сплачена відповідно до квитанції №ПН5202 від 09.12.2020 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта, що прийняв оскаржувані рішення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ВП ЄДРПОУ 44070166), Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 104; код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 12 вересня 2019 року № 0010071304.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 12 вересня 2019 року №0010081304.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 840,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 жовтня 2021 року.

Суддя В.В. Щербаков