Рішення № 100739776, 01.11.2021, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1529/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2021 року м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Сірик І.С.

за участю секретаря судового засідання Барабащук О.А.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківськ Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року позивачі звернулися до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилаються на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, який 02.12.2020 року рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області розірвано. Фактичні шлюбні відносини були припиненні з травня 2020 року. До розірвання шлюбу з серпня 2020 року ОСОБА_1 вступила у стосунки із ОСОБА_2 та в даний період часу проживала разом з ним. В цей час ОСОБА_1 завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина, батьком якого являється ОСОБА_2 .

11.07.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 через он-лайн систему «Дія» подали підписану електронними підписами спільну заяву про реєстрацію народження сина ОСОБА_4 , як ОСОБА_4 .

13.07.2021 року отримали відмову в реєстрації такого народження, так як з моменту розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не пройшло 10 місяців і в силу ч. 2 ст. 122 СК України - дитина народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Батьки дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 готові були подати заяву про визнання батьківства, однак для цього потрібна також і спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , однак останній відмовляється подати спільну заяву. З огляду на це вбачається порушення прав їх, на те щоб спільна дитина була записана під іменем та прізвищем свого біологічного батька.

На підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просили визнати ОСОБА_2 батьком дитини « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 ; виключити з актового запису №1566 від 20 липня 2021 року, відомості про батька - ОСОБА_3 ; внести зміни до актового запису №1566 від 20 липня 2021 року, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказавши в графі батько - ОСОБА_2 , громадянин України, змінивши прізвище дитини « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », по-батькові « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_4 .

Позивачі в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали, однак в судове засідання не з`явилися, направили до суду заяви в якій просили справу слухати без їхньої участі, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав частково та не заперечував проти задоволення позову в частині визнання батьківства та внесення змін до актового запису, заперечив щодо стягнення з нього судових витрат по розгляду вказаної справи.

Від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, при цьому суд також приймає до уваги визнання позову відповідачем, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб , та відповідає вимогам ч. 4 ст. 206 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 02.12.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Згідно ч. 2 ст. 122 СК України, дитина народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 122 СК України подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

У відповідності до роз`яснень, які містяться п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

З системного аналізу положень ст. 129 СК України в сукупності з нормами глави 5 ЦПК України, яка регулює докази та доказування, вбачається, що доказами у даній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні даного спору мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності, які підтверджують чи спростовують походження дитини від певної особи.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту батьківства ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4 .

У відповідності до роз`яснень, які містяться у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Таким чином, наявні підстави для внесення відповідних змін до актового запису про народження ОСОБА_4 , а саме відомостей про батька дитини.

Згідно ч. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів понесених ними у справі витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах`витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачам адвокатом Попович Я.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №893 від 29.05.2012 (а.с.6).

Згідно з Розрахунком Гонорару до Договору про надання правової допомоги та Довідки про суму сплаченої Клієнтом гонорару по договору правової (правничої) допомоги №2307-С від 23.07.2021 року загальна вартість наданих послуг, становить 3 300,00 грн.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3300,00 грн., суд виходить з того, що представником позивача надано детальний розрахунок стосовно наданих юридичних послуг відповідно до умов укладеного договору про надання правничої допомоги, а стороною відповідача, в свою чергу, не надано доказів, які б спростовували, що зазначені стороною позивача витрати не є співмірними зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову або значенням справи для сторін. Крім того згідно квитанції про сплату №47240 від 30.07.2021 року позивачем ОСОБА_2 сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., також згідно квитанції №47217 від 30.07.2021 року позивачем ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн, який також належить стягнути із відповідача на користь позивачів.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 122, 129, 134 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 109, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати громадянина України ОСОБА_2 , батьком дитини - громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виключити з актового запису №1566 від 20.07.2021 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., відомості про батька - ОСОБА_3 .

Внести зміни до актового запису №1566 від 20.07.2021 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши у графі батько - ОСОБА_2 , громадянин України, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », а по-батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », ім`я, місце народження та дату народження дитини залишити без змін.

Вказане рішення суду є підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини в порядку ст. 134 СК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені останньою по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати понесені останнім по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім ) гривень 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати понесені ними на професійну правничу допомогу в розмірі 3300 ( ти тисячі триста) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жител АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 01.02.2000 року Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області.

Третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківськ Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), адреса місцезнаходження 76018, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ вул.Галицька,25.

Суддя Сірик І.С.