Ухвала суду № 100739645, 02.11.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3390/20

№ провадження 1-кп/646/364/2021

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

02.11.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Теслікова І.І.

при секретарі Мірзоєвої К.Р.

за участю: прокурора Рент – Яциченко М.В.

захисника Євглевського В.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

представника потерпілої Герасименка Г.Л.

розглянувши у судовому засіданні у залі місцевого суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 149 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, за змістом якого ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 149 Кримінального кодексу України.

Відносно обвинуваченої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами суду був продовжений та строк дії якого збігає.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилалась на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачена ОСОБА_2 може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також прокурор зазначила, що вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, відсутність законного джерела доходів та відсутність стійких соціальних зв`язків, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачена та її захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, вислухавши прокурора, обвинувачену і її захисника, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

Пунктом 20-5 розділу XI Перехідних положень КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Враховуючи, що суддя Шелест І.М. знаходиться у відпустці, строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 спливає 05.11.2021, тому з метою захисту та дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у вказаному кримінальному провадженню, питання про продовження запобіжного заходу відповідно до вимог абз. 5 п. 20-5 розділу XI Перехідних положень КПК України, підлягає вирішенню головуючим суддею, оскільки справа розглядається колегіально.

У відповідності до ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Частиною 9 статті 35 КПК України визначено, що склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.

Вирішуючи питання клопотання прокурора суд також виходить з того, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 149 КК України, які у відповідності до положень статті 12 КК України є особливо тяжкими злочинами.

Що стосується особистої ситуації ОСОБА_1 , то вона раніше не судима, не працює, не має: родини, постійного місця проживання, постійних офіційних джерел доходу; протягом тривалого часу проживала за межами України, у зв`язку з чим була оголошена у міжнародний розшук за обліками Генерального секретаріату Інтерполу.

За вищенаведених обставин суд вважає наявними ризики: переховування обвинуваченої від суду та можливості вчинення нею нового злочину.

Суд повністю не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченої, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам можливості її переховування від суду або вчинити новий злочин.

Судом при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченої, враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання виною у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обставини, що характеризують обвинувачену, а саме, що остання офіційно не працює, тобто не має постійного джерела доходу, розлучена, а отже не має стійких соціальних зв`язків, тому суд вважає, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному випадку не зменшилися та продовжують існувати, а саме такі ризики як: можливість переховування від органів досудового слідства та суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Доказів про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу суду не надано. Обставин, які були б підставою для обрання обвинуваченому іншого більш м`якого запобіжного заходу стороною захисну наведено не було.

Суд, враховуючи дані особи обвинуваченої, вважає, що наявні підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість вчиненого та відповідно, можливість ухилення від явки до суду з метою уникнення покарання.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 140-143, 314-316, 327 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обраний щодо обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27, продовжити на 60 днів – по 31 січня 2022 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: І.І. Теслікова