Рішення № 100739393, 27.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року справа №380/13130/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

представник позивач Несторович В.Б.,

представник відповідача не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках та вилучення готівки.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (далі – позивач, ГУ ДПС у Львівській області) з позовною заявою до Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (далі – відповідач, підприємство) у якій просить: стягнути з Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та вилучення готівки в розмірі 465696,43 грн.

Підставою позову зазначено несплату відповідачем заборгованості перед бюджетом. Відповідач у встановлені строки добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 09.08.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засіданнями, за наявними матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позов. Просить відмовити у задоволенні вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках, а стягнення податкового боргу провести за рахунок реалізації майна, що перебуває у податковій заставі. Зазначає, що суму боргу підприємство отримало як правонаступник. Крім того, підприємство має зобов`язання сплачувати заробітну плату і поточні податки, за рахунок своєї діяльності отримує не достатню кількість коштів, тому фінансується з місцевого бюджету.

Ухвалою суду від 20.09.2021 призначено для розгляду справи судове засідання.

В судовому засіданні по розгляду справи представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач явку представника не забезпечив, просив розгляд справи відкласти.

Вирішуючи питання про продовження розгляду справи за вказаних обставин суд керувався тим, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи передбачені КАС України строки розгляду адміністративних справ, беручи до уваги приписи ст.119 КАС України, дослідивши обсяг наявних у справі доказів, зважаючи на те що провадження справі було відкрито 09.09.2021, суд дійшов висновку що розгляд справи можна продовжити за наявними матеріалами.

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

Сколівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства зареєстроване як юридична особа, (ЄДРПОУ 22390774), є платником податків. Відомості про перебування підприємства в стані припинення відсутні.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області від 21.04.2021 №4887/5/13-01-13-12, станом на 01.04.2021 податковий борг відповідача становить 465696,43 грн., в тому числі: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 465696,43 грн. (в т.ч. основний платіж 255629,00 грн., штрафна санкція 79919,41 грн., пеня 139148,02 грн.).

Вказані суми також відображені у копії зворотного боку облікової картки платника податків за відповідним платежем.

З метою узгодження вказаної заборгованості відповідачу скеровано податкові вимоги форми “Ю1” за №1/11 від 12.01.2008 на суму 81,21 грн. та форми “Ю2” за №2/43 від 27.02.2008 на суму 6499,90 грн.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість добровільно, у встановлені законом строки, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2017, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Позивач відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, є платником податків та, згідно з п. 16.1.4 ст.16 ПК України, несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, відповідно до ст. 36 ПК України, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені п. 37.3 ст. 37 ПК України. Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 ст. 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Судом з`ясовано, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань та штрафних санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який виник на підставі:

- 29034,87 грн. - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 10.05.2019 №0045055412 (яке винесено на підставі Акта перевірки від 14.03.2019 №562/13-01-54-12/35130622), (дата виникнення боргу 30.06.2019);

- 26666,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9243483823 від 18.10.2019 (дата виникнення боргу 30.10.2019). 204,00 грн. - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 04.11.2019 №0175825704 (яке винесено на підставі Акта перевірки від 01.11.2019 №423/13-01-57-04/22390774), (дата виникнення боргу 18.11.2019);

- 140,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9275005466 від 19.11.2019 (дата виникнення боргу 30.11.2019);

- 1948,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9304564155 від 18.12.2019 (дата виникнення боргу 30.12.2019);

- 5743,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9331337538 від 17.01.2020 (дата виникнення боргу 30.01.2020);

- 2000,00 грн. - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 15.01.2020 №0002845704 (яке винесено на підставі Акта перевірки від 03.12.2019 №676/13-01-57-04/22390774), (дата виникнення боргу 31.01.2020);

- 19589,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9028000379 від 18.02.2020 (дата виникнення боргу 01.03.2020);

- 3000,00 грн. - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 27.01.2020 №0010925704 (яке винесено на підставі Акта перевірки від 14.01.2020 №34/13-01-57-04/22390774), (дата виникнення боргу 09.03.2020);

- 5553,60 грн. - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 04.03.2020 №0026345704 (яке винесено на підставі Акта перевірки від 25.02.2020 №296/13-01-57-04/22390774), (дата виникнення боргу 20.03.2020);

- 11493,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9055003963 від 17.03.2020 (дата виникнення боргу 30.03.2020);

- 16458,00 грн. - основний платіж, згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9082773603 від 16.04.2020р. (дата виникнення боргу 30.04.2020);

- 802,24 грн. - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 05.05.2020 №0042855704 (яке винесено на підставі Акта перевірки від 04.05.2020 №691/13-01-57-04/22390774), (дата виникнення боргу 15.05.2020);

- 22134,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9110196172 від 19.05.2020 (дата виникнення боргу 01.06.2020);

- 3938,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9140572860 від 19.06.2020 (дата виникнення боргу 30.06.2020);

- 1197,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9170333595 від 17.07.2020 (дата виникнення боргу 30.07.2020);

- 24005,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9204114148 від 18.08.2020 (дата виникнення боргу 31.08.2020);

- 12930,21 грн. - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 07.09.2020 №0067245704 (яке винесено на підставі Акта перевірки від 04.09.2020 №969/13-01-57-04/22390774), (дата виникнення боргу 21.09.2020);

- 37993,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9236712469 від 18.09.2020 (дата виникнення боргу 31.09.2020);

- 6938,00 грн. - основний платіж, згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9270241964 від 19.10.2020 (дата виникнення боргу 30.10.2020);

- - 4805,49 грн. - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Ш» від 10.11.2020 №0003030418 (яке винесено на підставі Акта перевірки від 09.11.2020 №978/13-01-04-18-09/22390774), (дата виникнення боргу 24.11.2020);

- 29258,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9304675496 від 18.11.2020 (дата виникнення боргу 30.11.2020);

- 25793,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9336231356 від 16.12.2020 (дата виникнення боргу 30.12.2020);

- 7538,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9368760250 від 18.01.2021 (дата виникнення боргу 01.02.2021);

- 34387,00 грн. - основний платіж, згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9028812183 від 18.02.2021 (дата виникнення боргу 02.03.2021);

- 130148,02 грн. - пеня згідно з зворотнім боком облікової картки платника податків та довідки про заборгованість.

У п. 57.1 ст. 57 ПК України зазначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження, згідно з змінами за Законом №466-IX від 16.01.2020).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано першу податкову вимогу форми “Ю1” за №1/11 від 12.01.2008 на суму 81,21 грн. та другу податкову вимогу форми “Ю2” за №2/43 від 27.02.2008 на суму 6499,90 грн., які скеровувалися відповідачу та отримані ним.

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було.

Доказів оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень чи зазначених податкових вимог у встановленому законом порядку суду не надано.

Доказів погашення заборгованості повністю також не надано. Суд зазначає, що відповідач лише вказав у відзиві на те, що підприємство самостійно частково сплачує борг та надав платіжні доручення /арк. спр. 89-93/. Однак суд зауважує, що вказаними документами підтверджується лише сплата поточних платежів по податку за січень, травень та червень 2021 року.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України суми наявного податкового зобов`язання (сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання) набувають статусу податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання за на суму 465696,43 грн. є податковим боргом.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (із змінами, внесеними згідно із Законом №466-IX від 16.01.2020 - не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги).

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім вищевказаного, суд також враховує, що відповідач визнає наявність заборгованості. Покликання Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на те, що воно є комунальним підприємством і фінансується з місцевого бюджету, суд оцінює критично, адже відсутність або обмежене фінансування неприбутковість установи/організації, відповідно до податкового законодавства не є підставою для звільнення платника від обов`язку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Щодо звернення стягнення на майно, яке перебуває у податковій заставі, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим ПКУ, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У контролюючого органу виникає повноваження звернути стягнення на майно платника податків, що перебуває у податковій заставі (шляхом продажу такого майна), за таких умов: у платника податків існує податковий борг; платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше 60 календарних днів; у платника податків немає грошових коштів (готівки та/або на банківських рахунках) у сумі, достатній для погашення податкового боргу; звернення стягнення на майно може бути здійснено за рішенням суду.

Однак, у даному випадку слід звернути увагу на окрему процедуру звернення стягнення на майно, яке перебуває у податковій заставі.

Судом вже зазначалося, що відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності – за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Слід мати на увазі, що у ст. 96 ПК України передбачено особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Проте, ці особливості стосуються випадків, коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено. Таким чином, ці особливості не змінюють пріоритету стягнення податкового боргу насамперед за рахунок коштів такого платника податків.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Тобто питання надання дозволу на звернення стягнення з майна що перебуває у податковій заставі є предметом окремого позову, та може бути вирішене після первинного зврнення стягнення на готівкові кошти. При цьому, суд наголошує, що відповідач не спростовує наявність коштів, не надає жодних доказів їх недостатньої кількості для погашення заборгованості. Доводи відповідача зводяться виключно до факту недофінансування та обов`язку сплати поточних податкових зобов`язань. Вказані обставини, на переконання суду, не є підставою для недотримання контролюючим органом встановленого законодавством алгоритму дій при здійсненні заходів щодо погашення податкового боргу боржником.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі, на суму 465696,43 грн., наявність та розмір якого відповідачем не спростовується, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного законодавства.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача стягувати не слід.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, 294-295КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сколівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (ЄДРПОУ 22390774) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та вилучення готівки в сумі 465696 (чотириста шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн. 43 коп.

3. Судові витрати з відповідача не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 01.11.2021.

Суддя Кравців О.Р.