Вирок № 100739165, 02.11.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/4909/21

Номер провадження 1-кп/629/394/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря – Фалькової І.М.,

прокурора – Петренка Ю.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Бугаря О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, який має двох дітей, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-29.01.2021 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

у с т а н о в и в:

28.06.2021, приблизно о 01 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись поблизу кафе ФОП « ОСОБА_2 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , побачив у раніше не знайомого йому ОСОБА_3 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, сенсорний мобільний телефон марки «Xiaomi Mi A2», після чого у ОСОБА_1 виник умисел на викрадення вказаного мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 прослідував за ОСОБА_3 у напрямку руху останнього, вздовж будинку № 28 на м-н 3 в м. Лозова Харківської області. Підійшовши до ОСОБА_3 , який слідував у вказаному напряму, ОСОБА_1 , застосувавши насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого в момент спричинення, і яке виразилось в поштовху рукою потерпілого в потилицю, що призвело до падіння останнього на землю, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, вираженого у відкритому викраденні чужого майна, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому, і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливого мотиву, повторно, долаючи опір потерпілого, наніс ногою два удари в область обличчя потерпілого, після чого, із лівої кишені штанів останнього відкрито викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Mi A2», ІМЕІ: 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 вартістю 2818 гривень 66 копійок.

Утримуючи при собі викрадене, з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Прокурором пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю, пояснивши, що він 28.06.2021 перебував у приміщенні кафе ФОП ОСОБА_2 разом з племінником та двома жінками. В кафе, за сусіднім столиком, знаходився потерпілий, який перебував у стані алкогольного сп`яніння та чіплявся до нього. Після півночі по закриттю кафе він пішов за потерпілим. Оскільки потерпілому телефонували, він чув дзвінок телефона і зрозумів, що телефон потерпілого знаходиться у його лівій кішені штанів. Після цього, рухаючись вздовж будинку АДРЕСА_3 , він наздогнав потерпілого ОСОБА_3 , після чого штовхнув останнього рукою в потилицю, від чого той не втримався на ногах, впав на землю. Потім він наніс ногою два удари в область обличчя потерпілого ОСОБА_3 , після чого, із лівої кишені штанів останнього, відкрито викрав належний тому мобільний телефон. Потерпілий просив його повернути телефон. Вказав, що вчинення злочину було обумовлено засмученням від поведінки потерпілого по відношенню до нього. Після вчинення злочину він направився додому, вимкнув телефон, зранку витягнув та викинув сім-картки з телефону, сховав телефон вдома, залишив, щоб користуватися самому. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст. 186 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, щиро каявся, висловлював жаль з приводу вчиненого.

Враховуючи покази обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо речових доказів, вартості судових експертиз, висновку органу пробації.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину /ст. 12 КК України/.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, не одружений, зі слів має неповнолітню та малолітню дитину, які проживають разом з матір`ю у Російській Федерації та записані згідно ст. 135 СК України, за місцем проживання мешкає без реєстрації, де характеризується посередньо.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюються як середні, на думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів /а.с. 41-42/.

При відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, обставиною, яка пом`якшує таке, суд визнає щире каяття у скоєному.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який являється не одруженим, зі слів має неповнолітню та малолітню дитину, які проживають разом з матір`ю у Російській Федерації та записані згідно ст. 135 СК України, здійснює догляд за хворою матір`ю, не працює, законних джерел доходу та заощаджень не має, має слабкі соціальні зв`язки, раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, протягом іспитового строку знов вчинив новий злочин, діяв повторно, діяв умисно, з корисливих мотивів, з огляду на встановлені судом обставини, що пом`якшують, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України. Приймаючи до уваги, що даний злочин ОСОБА_1 вчинив після постановлення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.01.2021 року, однак до повного відбуття покарання, суд за правилами ст. 71, 72 КК України частково приєднує до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком від 29.01.2021.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 , наявності обставин, що пом`якшують та відсутності обставин, що обтяжують покарання, досудової доповіді органу пробації, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченого до вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який являється не одруженим, зі слів має неповнолітню та малолітню дитину, які проживають разом з матір`ю у Російській Федерації та записані згідно ст. 135 СК України, здійснює догляд за хворою матір`ю, не працює, , законних джерел доходу та заощаджень не має, має слабкі соціальні зв`язки, раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, діяв умисно, з корисливих мотивів, суд доходить висновку, про необхідність обрати у відношенні обвинуваченого міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, взявши під варту із залу суду.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту фактичного затримання.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/15530-ТВ від 16.07.2021 в сумі 686 гривень 48 копійок

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавленні волі строком на ЧОТИРИ роки ДЕВ`ЯТЬ місяців.

Відповідно до ст. ст.71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.01.2021 року у виді 3 місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ на строк П'ЯТЬ років.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - до вступу вироку по даній справі у законну силу, взявши під варту з зали суду. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Речові докази:

-Мобільний телефон «Xiaomi Mi A2», ІМЕІ: 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , дві сім-картки оператора мобільного зв`язку «Водафон» та «Київстар», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 – залишити йому ж.

-DVD-диск з відеозаписом з камери відеоспостереження від 28.06.2021, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити там же.

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.07.2021 на мобільний телефон марки «Xiaomi Mi А2», ІМЕІ №1: НОМЕР_1 , №2: НОМЕР_2 та дві сім-карти операторів мобільного зв`язку «МТС» та «Київстар».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/15530-ТВ від 16.07.2021 в сумі 686 гривень 48 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: Карина ХАРАБАДЗЕ