Рішення № 100738185, 26.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 жовтня 2021 року (11 год. 47 хв.)Справа № 280/6453/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Конишевої О.В.

за участю секретаря судового засідання Козинець А.А.,

представників сторін:

позивача- Лисенко Є.А.,

відповідача –Білий Д.В., Попова І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі – позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №000174/32-00-51-04/00130926 від 29.06.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства, стосовно своєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, відбулось не з вини ПАТ«Запоріжжяобленерго», а з вини НКРЕКП,що виключає протиправність діянь останнього, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Несвоєчасна сплата позивачем узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість викликана з об`єктивних обставин, які знаходились поза межами виливу ПАТ «Запоріжжяобленерго», а відтак відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.50.1 ст.50, п.57.1 та 57.3 ст.57, п. 200.2 ст.200, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України (далі-ПКУ), а саме: несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій, зазначених у акті перевірки, у зв`язку із чим контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення, яким у відповідності до пункту 124.3 статті 124 Податкового кодексу України визначено суму штрафу. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих контролюючим органам, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.08.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 30.08.2021.

Ухвалою суду від 30.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 05.10.2021.

Ухвалою суду від 05.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.10.2021

19.10.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.2021.

26.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

31.05.2021 фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку ПАТ «Запоріжжяобленерго» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 04.12.2020 по 31.05.2021, за результатами якої складено Акт №400/32-00-51-04/00130926 від 31.05.2021 (далі-акт перевірки).

У висновку Акту перевірки зазначено, що камеральною перевіркою встановлено порушення: п.57.1 та 57.3 ст.57, п.200.2 ст.200, п.203.2 ст.203 , п.50.1.ст.50 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 04.12.2020 по 31.05.2021 із затримкою більше 30 календарних днів у сумі 97 736 074, 17 грн

На підставі Акту камеральної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 000174/32-00-51-04/00130926 від 29.06.2021, яким до позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість застосовано штраф 50 % у сумі 48 868 037, 09 грн.

Судом досліджено акт перевірки та розрахунок штрафних санкцій до Акту перевірки, в якому зазначено про застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 48 868 037, 09 грн. передбаченої п.124.3 ст.124 ПК України, у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість задекларованих в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 25.02.2019 №9030456531, від 20.03.2019 №9051843872, від 19.04.2019 №9079065662, від 20.05.2019 №9104081112, від 20.06.2019 №9131910956, від 22.07.2019 № 9158654271, від 20.08.2019 №9187525960.

Позивач 21.06.2019 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 № 9132927365, яким задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 29 773 грн., граничний строк сплати по якому припадає на 21.06.2019.

Позивач в термін передбачений податковим законодавством, а саме 21.06.2019 вказані податкові зобов`язання сплачено не було.

01.07.2021 позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 000174/32-00-51-04/00130926 від 29.06.2021 на суму 48 868 037, 09 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПКУ податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов2язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПКУ).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПКУ передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПКУ виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПКУ сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Так, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 124.2 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Пунктом 124.3 ст.124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з приписами п. 11 підрозділу XX ПКУ - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, застосування ст. 124 ПКУ у редакції, чинній на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Платником податків було самостійно визначено суму податкового зобов`язання, тобто на етапі підготовки податкової звітності платник усвідомлював про обов`язок в подальшому сплатити своєчасно дані зобов`язання.

Законом України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Також, Законом №466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, у відповідності із п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.1, п.112.2 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Таким чином, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктами 124.2, 124.3 статті 124 ПКУ настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а не навпаки, як помилково вважає відповідач, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що саме платник податків повинен довести обставини на підтвердження того, що затримка сплати узгодженого грошового зобов`язання вчинена ним не умисно.

Позивач зазначає, що в період з лютого 2015 по квітень 2019 підприємство практично не отримувало на свої поточні рахунки кошти в обсязі, необхідному для сплати податків, ЄСВ, виплати заробітної плати. Порушення строків сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ сталось через дії державного регулятора НКРЕКП, які не залежали від підприємства та на які підприємство не мало можливості впливати. За період з лютого 2018 року по березень 2019 pоку внаслідок регуляторних дій НКРЕКП, сума заборгованості ПАТ «Запоріжжяобленерго» по виплаті заробітної плати перед найманими працівниками становила від 351 млн.грн., що підтверджується відповідними довідками (копії додаються).

Всього протягом 2016-2019 p.p.. внаслідок застосування до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з боку НКРЕКП додаткових щодобових утримань коштів з рахунків, позивачем не отримано на свої поточні рахунки кошти на загальну суму 1 446,2 млн.грн.

Відповідачем на спростування доводів позивача проведено аналіз даних фінансової звітності за звітні періоди 2015 року - півріччя 2021 року, а саме згідно з даними Звіту про рух грошових коштів встановлено залишок коштів на кінець звітного періоду: 2015 рік - 490 тис. грн; 2016 рік - 5 280 тис. грн.; 2017 рік - 8 821 тис. грн.; 2018 рік - 29 524 тис. грн.; 2019 рік - 119 317 тис. грн.; 2020 рік - 95 046 тис. грн.; півріччя 2021 року - 283 489 тис. гривень.

Також суд погоджується з доводами відповідача, що суми залишків коштів на кінець 2019 року у розмірі 119 317 тис. грн., в повній мірі було достатньо для погашення боргу по вказаним деклараціях з ПДВ за січень - липень 2019 та уточнюючому розрахунку від 21.06.2019 у загальній сумі 97 736,07 тис. гривень.

Слід зазначити, що відповідно до розрахунку доданого до матеріалів справи позивач здійснював погашення боргу лише починаючи з грудня 2020 по травень 2021 (з 04.12.2020 по 31.05.2021, кількість днів затримки від 607 до 674 днів).

Обґрунтованим є доводи відповідача, щодо твердження позивача, що залишки коштів на поточних рахунках ПАТ «Запоріжжяобленерго» використовувались в першу чергу для погашення наявної заборгованості із заробітної плати перед працівниками та сум податків на цю заробітну плату - ЄСВ, ПДФО, військовий збір є безпідставним. З цього приводу відповідач зазначив, що станом на початок 2019 підприємство не мало заборгованості з виплати заробітної плати працівникам. Так, на офіційному сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» (www.zoe.com.ua) зазначено що станом на 05.03.2019 заборгованість із заробітної плати перед працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліквідовано. Даного факту позивач не заперечував.

Також інформація офіційного сайту повідомляє про стягнення на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» із боржника Запорізький титано-магнієвий комбінат частини заборгованості у розмірі 65 млн грн. (дана інформація є загально доступною та витяг був наданий відповідачем до матеріалів справи).

Зокрема відповідач наголошує на тому, що згідно п.44підрозділу 2 розділу ХХ Тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Тобто касовий метод свідчить про те, що податкові накладні виписані та зареєстровані в ЄРПН позивачем у зв`язку з отриманням коштів від покупців від неосновного виду діяльності.

Відповідачем був проведений аналіз зареєстрованих податкових накладних та встановлено, що у 2018 році позивачем отримано таким чином 531 826 329 грн. Дані обставини не спростовані позивачем. Зокрема про отримання такого доходу позивач взагалі не зазначає.

Враховуючи, що позивач свої дії обґрунтовує обставинами які відбувалися 2015-2019 роках, однак як було встановлено у судовому засіданні, станом на 2019 рік заборгованість по заробітній платі була погашена, більш того, встановлені залишки коштів на кінець 2019 року, що надавало можливість позивачу погасити заборгованість. Це в свою чергу виключає відсутність вини позивача, а свідчить про не виконання своїх податкових зобов`язань.

Щодо повторності, застосування контролюючим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань з ПДВ у розмірі 50% відповідно до п.124.3. ст. 124 ПК України.

Контролюючим органом вже застосовувалися штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ за попередні періоди (04.06.2019 - 29.07.2019) ПАТ «Запоріжжяобленерго» оскаржувало в судовому порядку у справі № 280/9/20. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі №280/9/20, що залишене в силі Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання протиправним та скасування ППР яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ, відмовлено.

Тому суд вважає правомірним застосування штрафу до позивача як за повторне вчинене діяння.

Стосовно можливості проведення камеральної перевірки протягом 1095 днів.

Згідно п. 76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто 30-денний строк проведення камеральної перевірки стосується лише поданих податкових декларацій або уточнюючих розрахунків, а тому контролюючий орган

може здійснювати камеральні перевірки несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ протягом строків давності встановлених у ст. 102 ПКУ (1095 днів).

Судом встановлено, що позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, діяв недобросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань на місяць при обізнаності платника податків із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання.

Створення платником податків цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.

Саме умисні дії особи (створення умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог), визначають її вину (можливість дотримуватися встановлених Кодексом правил, через вчинення дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності) у вчиненні податкового правопорушення.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16, 36 Кодексу.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесеним відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.11.2021.

Суддя О.В. Конишева