Рішення № 100738048, 05.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 жовтня 2021 року Справа № 280/5746/19 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Лузан К.Ю. та сторін

від позивача: адвокат Сідельникова О.Л.,

від відповідача: Кузнецова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача – Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663),

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача форми «Ф» від 21.06.2017 №2839-13 щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 51667,06 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача форми «Ф» від 26.03.2019 №0005386-5007-0828 щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 61023,75 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача форми «Ф» щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 55963,20 грн. Також у позовній заяві міститься клопотання про витребування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність правових підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу визначено податкове зобов`язання на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2016 - 2018 роки. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він володіє житловим будинком загальною площею 573,7 кв. м. (житловою 303,6), решта об`єктів, є допоміжними спорудами, нежитловими приміщеннями. Вони не є об`єктами оподаткування. Крім того відповідно до абз.9 п. 2.4.2 Рішення Запорізької міської ради № 5 від 28.01.2015 сто відсоткова пільга з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надається на наступні об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб: господарські (присадибні) будівлі допоміжні (нежитлові) приміщення до яких належать сараї, склади, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, тощо, очисні споруди. Як вбачається з витягу (долучено до позовної заяви) та технічної документації на об`єкт нерухомості площа житлового будинку становить 303,6 м.кв, решта площі 673 м. кв. (967,6 – 303,6) займають допоміжні приміщення, які не враховуються при визначенні бази оподаткування в силу вимог пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України та Рішення ЗМР № 5 від 28.01.2015. Таким чином контролюючим органом невірно визначено базу оподаткування та оскаржуванні ППР підлягають скасуванню. Крім того оскаржуваним рішенням встановлено пільгу для житлових будинків, а отже площа об`єкту оподаткування повинна бути зменшено на таку площу. Також позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення рішення не надсилались та не вручались платнику податків, а отже неможливо встановити чи своєчасно вони були прийняті що невілює обов`язок платника податку сплачувати зобов`язання За таких обставин позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для визначенні позивачу суми грошового зобов`язання.

25 листопада 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 18.12.2019 об 11 год. 30 хв.

16.12.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №52979) надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 як за власником рахується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 967,6 кв.м.. На підставі цих даних контролюючим органом проведено розрахунок податку на нерухоме майно та винесено стосовно позивача оскаржувані податкові повідомлення - рішення про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 - 2018 роки. Відповідач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено та направлено податковим органом з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, однак доказів цього не надано. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

18 грудня 2019 р. ухвалою суду зупинено провадження у справі до 02 березня 2020 року об 09 год. 15 хв.

14.01.2020 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №192) подана відповідь на відзив.

02 березня 2020 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 01 червня 2020 року об 15 год. 10 хв.

01 червня 2020 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 28 жовтня 2020 року об 17 год. 00 хв.

З 28 жовтня 2020 року по 03.11.2020 суддя Сацький Р.В. перебував на лікарняному.

Судове засідання призначено на 13 січня 2021 року об 14 год. 00 хв.

13 січня 2021 р. ухвалою суду продовжено зупинення у справі до 15 березня 2021 року об 16 год. 00 хв.

15 березня 2021 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 20 травня 2021 року об 16 год. 20 хв.

20 травня 2021 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 19 серпня 2021 року об 15 год. 00 хв.

19 серпня 2021 р. ухвалою суду поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 19 серпня 2021 року об 15 год. 00 хв.

19 серпня 2021 року ухвалою суду замінено відповідача - його правонаступником.

19 серпня 2021 року суд ухвалою зупинив провадження у справі до 05 жовтня 2021 року до 14 год. 10 хв.

05 жовтня 2021 р. ухвалою суду поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 05 жовтня 2021 року об 14 год. 10 хв.

В судовому засідання представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала, просила суд їх задовольнити.

У судовому засідання представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до даних реєстру за вказаною адресою розташовані об`єкти житлової та нежитлової нерухомості а саме: Житловий будинок літера Н ( житлова площа 303.6 м2 ); Гараж літ. О; Намет літ. П; Вольєр літ. С; Альтанка літ. Т; Вежі літ Ф, Х, Ц, Ч; Бельведер літ. У; Навіс літ. Щ;Каміни № 19; Замощення І;Паркани №№ 1, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 21, 22, 23; Підпірні стінки №№ 10, 14, 15, 16, 17, 18; Фонтан № 11;Тенісний корт № 20.

Загальна площа вищевказаних об`єктів становить 967,6 м2 .

На підставі цих даних контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення- рішення щодо відповідача

-форми «Ф» від 21.06.2017 №2839-13 щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 51667,06 грн;

-форми «Ф» щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 55963,20 грн.

-форми «Ф» від 26.03.2019 №0005386-5007-0828 щодо нарахування позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 61023,75 грн;

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Положення підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

У відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Абзацом сьомими підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень став висновок контролюючого органу про те, що позивач є власником наступної нерухомості:

- Житловий будинок літера Н ( житлова площа 303.6 м2 );

- Гараж літ. О

- Намет літ. П

- Вольєр літ. С

- Альтанка літ. Т

- Вежі літ Ф, Х, Ц, Ч

- Бельведер літ. У

- Навіс літ. Щ

- Каміни № 19

- Замощення І

- Паркани №№ 1, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 21, 22, 23

- Підпірні стінки №№ 10, 14, 15, 16, 17, 18

- Фонтан № 11

- Тенісний корт № 20.

Загальна площа вищевказаних об`єктів становить 967,6 м2.

Як встановлено з оскаржуваних податкових повідомлень - рішень позивачу визначено зобов`язання, як власнику саме житлової нерухомості, про що зазначено в податкових повідомленнях - рішеннях.

Разом з тим, судом встановлено, що контролюючим органом помилково використано загальну площу всіх об`єктів відображених в реєстрі при визначенні суми податку. Оскільки згідно даних технічного паспорту площа кожного з об`єктів відображена окремо. Рішенням Запорізької міської ради № 5 від 28.01.2015 сто відсоткова пільга з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надається на наступні об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб: господарські (присадибні) будівлі допоміжні (нежитлові) приміщення до яких належать сараї, склади, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, тощо, очисні споруди. Також цим рішенням визначені пільги для об`єктів житлової нерухомості, що полягають в зменшенні площі та застосуванні нульової ставки податку.

В свою чергу, відповідно до приписів пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Крім того, контролюючим органом не враховано положення рішення Запорізької міської ради № 5 від 28.01.2015(зі змінами) щодо встановлення ставок податку та пільг, а також не надано доказів своєчасності прийняття та направлення оскаржуваних податкових-повідомлень рішень.

У той же час, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

У зв`язку із цим, податкові повідомлення-рішення є безпідставними та підлягають скасуванню.

Водночас, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу здійснювати розрахунки податкових зобов`язань зі сплати податків суб`єктами господарювання та в ході судового розгляду фактично проводити перевірку. Такі функції належать виключно відповідачу як суб`єкту владних повноважень та фіскальному органу.

Крім того, нормами Податкового кодексу України встановлено, що виключно податкові органи наділені повноваженнями визначення розміру грошових зобов`язань та штрафних санкцій, що підлягають накладенню на платників податків.

Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд звертає увагу на те, що повноваження щодо визначення суми грошових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження щодо визначення грошового зобов`язання та застосування штрафу в іншому розмірі.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі №804/3230/17 та від 06.11.2018 у справі №813/3274/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1ст.143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першоїстатті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1686,54 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1529624322.1 від 21.11.2019.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663, 69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області форми «Ф» від 21.06.2017 №2839-13 щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 51667,06 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області форми «Ф» від 26.03.2019 №0005386-5007-0828 щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 61023,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області форми «Ф» щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 55963,20 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663, 69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн 54 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 11.10.2021.

Суддя Р.В.Сацький