Рішення № 100737899, 29.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року Справа № 280/25/20 провадження: №ПР/280/11/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Грицан Олександра Васильовича (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.8А),

Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Маслова Максима Сергійовича (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.8А)

Державної архітектурно-будівельна інспекцію України (01133, м.Київ, бул. Л.Українки, буд.26; код ЄДРПОУ 37471912) в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.8А)

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Грицан Олександра Васильовича (далі - відповідач 1, інспектор будівельного нагляду Грицан О.В.), Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Маслова Максима Сергійовича (далі - відповідач 2, інспектор будівельного нагляду Маслов М.С.), в якій позивач просить суд:

1) скасувати постанову №124 від 23.12.2019 по справі про адміністративне правопорушення, винесену відповідачем 1 та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.96-1 КУпАП відносно позивача;

2) визнати протиправними та скасувати припис №126 від 13.12.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, винесеного відповідачем 1 та відповідачем 2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі договору, укладеного між ПрАТ «Укрграфіт» та ТОВ «ППІ «ГІПРОПРОМ», позивачем здійснювався авторський нагляд за виконанням будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20, «ПрАТ «Укрграфіт». У період з 02.12.2019 по 13.12.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області проведена позапланова перевірка на вказаному об`єкті, за результатами якої 13.12.2019 відповідачем 1 та відповідачем 2 винесено оскаржуваний припис №126, яким зобов`язано позивача привести здійснення авторського нагляду на об`єкті у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності до 27.12.2019. Крім того, відповідачем 1 винесено спірну постанову №124 від 23.12.2019 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на позивача адміністративний штраф, передбачений частиною 6 статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у розмірі 8 500,00 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваним приписом та постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскільки відповідачі не врахували те, що підрядник виконував будівельні роботи відповідно до внесених змін до проектної документації. Посилається на помилковість твердження відповідачів щодо не внесення позивачем записів про відвідування об`єкта під час авторського нагляду, оскільки згідно плану графіку, що є невід`ємною частиною Договору про здійснення авторського нагляду, передбачено 8 виходів на об`єкт будівництва, які відповідно були відображені у журналі авторського нагляду. При цьому, на момент перевірки в журнал авторського нагляду були внесені всі вісім записів про відвідування об`єкту будівництва, які були передбачені договором на ведення авторського нагляду. Крім того, звертає увагу, що у спірному приписі та у спірній постанові, зазначено, що «внесення змін до проектної документації в порядку здійснення авторського нагляду за будівництвом не допускається», однак вказане твердження відповідачів не відповідає пункту 5.5. ДСТУ – НБА. 2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом», який не містить такого положення. Зміни до проектної документації внесено відповідно до вимог законодавства. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 позовну заяву повернуто позивачеві.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у справі №280/25/20 - скасовано, та справу направлено для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2020 залишено без руху позовну заяву, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09.06.2020.

02.06.2020 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в ході перевірки об`єкту «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20, встановлено, що роботи з реконструкції спірного об`єкта будівництва виконано підрядною організацією ТОВ «Раддіс» з відхиленням від затверджених проектних рішень. В порушення вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, позивачем в загальному журналі робіт не зафіксовано порушення підрядною організацією, яке полягало у виконанні будівельних робіт з відхиленням від затверджених проектних рішень. Також про дані обставини не повідомлено відповідача, як орган у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, що свідчить про неналежне здійснення позивачем авторського нагляду на вищезазначеному об`єкті будівництва. Звертає увагу, що у разі внесення змін до затвердженої проектної документації, такі проектні рішення підлягають експертизі в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва. Після проведення експертизи такий проект підлягає перезатвердженню у встановленому законом порядку, та вже після цього будівельні роботи на об`єкті будівництва можуть виконуватись на підставі скоригованої проектної документації. На день здійснення перевірки відкоригована та перезатверджена в установленому законом порядку проектна документація була відсутня. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 24.06.2020.

24.06.2021 інспектор будівельного нагляду Маслов М.С. подав відзив на позовну заяву, який за змістом є аналогічним відзиву на позовну заяву Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2020 клопотання представника позивача адвоката Загорського Д.Д. про залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі в справі в якості співвідповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі – також відповідач 3). Розгляд справи розпочато спочатку, відкладено підготовче засідання на 23.07.2020.

23.07.2021 представник позивача подав відповідь на відзив відповідача 2, в якій не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, з підстав зазначених у позовній заяві. Додатково зазначив, що в основу спірних рішень не було покладено факт і жодних доказів того, що зміни до проектної документації не було затверджено в установленому порядку. Також в основу спірних рішень не покладено факт не проходження експертизи змін до проекту, а тому відповідачі не можуть посилатись на такі обставини, як на підставу для відмови у позові. При цьому, проходження експертизи у спірному випадку законом не вимагається. Звернув увагу на те, що здійснення повідомлення про внесення змін до проекту та забезпечення проходження внесених змін експертизі є обов`язком саме замовника, а не автора проекту або інженеру, який здійснює авторський нагляд, у зв`язку з чим вказані обставини не можуть бути підставою, що підтверджує винуватість позивача. Крім того, наголосив на тому, що посилання відповідачів на те, що ОСОБА_1 внесені зміни до затвердженої проектної документації, не відповідають дійсності, оскільки відповідний запис зроблено на аркуші робочого креслення на будівельному майданчику як попереднє рішення поточного питання і не може розглядатися як коригування проекту. Сам по собі запис на робочих кресленнях не є зміною до них чи новим кресленням.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 03.08.2020.

03.08.2020 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, який за змістом є аналогічним відзиву на позовну заяву Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

03.08.2020 відповідач 3 подав заперечення на відповідь на відзив, де він підтримав свої доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що не погоджується з доводами позивача про можливість внесення змін у робочу документацію без розроблення завдання на коригування проекту та його перезатвердження в установленому законодавством порядку, оскільки відповідно до законодавства, що регулює спірні правовідносини, документація розробляється на підставі затвердженої стадії проектної документації і відповідно має їй відповідати.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2020 провадження у справі зупинено, призначено наступне підготовче засідання на 07.10.2020.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа, а саме: Постанови №124 від 23.12.2019 по справі про адміністративні правопорушення, винесеної інспектором будівельного нагляду Грицан О.В.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 заяву представника позивача про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/5537/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Український графіт" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалами Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 провадження у справі поновлено, продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 07.07.2021.

07.07.2021 представник позивача подав до суду додаткові письмові пояснення.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04.08.2021.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 зупинено провадження у справі, призначено наступне судове засідання на 30.09.2021.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2021 провадження у справі поновлено.

У судове засідання 30.09.2021 учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, суд враховує, що 03.08.2020 відповідач 1 та відповідач 2 звернулись до суду із клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності, 30.09.2021 представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених у статті 205 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.

20.06.2019 між ПрАТ «Український графіт» (Замовник) та ТОВ «Провідний проектний інститут «Гіпропром» (Підрядник) укладено договір Підряду №804/1980460/20, за умовами якого Підрядник зобов`язується на свій ризик здійснювати, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити авторський нагляд за будівництвом об`єкту: «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20, «ПрАТ «Укрграфіт».

Згідно наказу ТОВ «Провідний проектний інститут «Гіпропром» №48 від 07.06.2019 «Про організацію авторського нагляду» головного інженера проекту Маркіна В.А. призначено керівником групи авторського нагляду за ходом виконання будівельно-монтажних робіт по об`єкту «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20 «ПрАТ «Укрграфіт».

23.07.2019 ПрАТ «Український графіт» зареєстровано у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на вищевказаному об`єкті будівництва за №ЗП061192041532.

01.08.2019 та 05.08.2019 «ПрАТ «Укрграфіт» звернулось до ТОВ «Провідний проектний інститут «Гіпропром» із заявами (листами) №29/3220 та №29/3256, у яких просило внести зміни до проектної документації «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20 «ПрАТ «Укрграфіт».

06.08.2019 відбулась нарада, на якій вирішено внести зміни (коригування) до проектної документації М2709 «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м. Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20, «ПрАТ «Укрграфіт» в порядку, визначеному чинним законодавством, а саме:

1) змінити зовнішнє опорядження газобетонної стіни будівлі, прилеглої до стіни існуючого цеху, на інший спосіб опорядження, в зв`язку з неможливістю нанести запроектовані матеріали на стіну будівлі: тонкий шар декоративної штукатурки і фасадного фарбування (малий проектний проміжок - 200 мм між стінами будівель);

2) змінити матеріал, площу та обсяги вимощення по периметру будівлі на бетон замість асфальтобетону, та змінити геометричні розміри вимощення відповідно до щільності забудови існуючими конструкціями (тверда основа по периметру будівлі);

3) змінити улаштування ганку на висоті та сходинках, в зв`язку з перепадом висот між запроектованою відміткою будівлі та фактичними відмітками рівня землі;

4) запроектувати додаткові отвори у стіні будівлі в осях 1-2, згідно з додатком №1 до листа ПрАТ «Укрграфіт» вих. №29/3256 від 05.08.2019,

про що складений відповідний протокол, який погоджений директором ТОВ «Провідний проектний інститут «Гіпропром» та затверджений генеральним директором ПрАТ «Укрграфіт».

02.12.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області видано інспекторам будівельного нагляду Грицану О.В. та Маслову М.С. направлення №452 на здійснення позапланової перевірки на об`єкті «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20, «ПрАТ «Укрграфіт» у період з 02.12.2019 по 13.12.2019.

З 02.12.2019 по 12.12.2019 фахівцями Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на підставі наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 29.11.2019 №81П проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами якої складений акт №461 від 13.12.2019.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема частини 4 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі – Закон №687-XIV) пунктів 5, 6 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 (далі – Порядок №903), пунктів 4.9.5, 5.5 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014, а саме:

в журналі авторського нагляду за будівництвом та в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області відсутні зауваження відповідальної особи за ведення авторського нагляду головного інженера проекту ОСОБА_1 щодо виконання підрядником ТОВ «Раддіс» будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20 «ПрАТ «Укрграфіт» з відхиленням від затверджених проектних рішень:

- в частині улаштування вимощення з бетону класу С12/15 з армуванням сіткою 100х100 0 5 мм по фасаду 1-2 та фасаду 2-1 шириною орієнтовним розміром 54 см, товщиною орієнтовно 100 мм;

- в частині улаштування ганку висотою 340 мм, з улаштуванням двох сходів висотою відповідно 155 мм (перша сходинка) та 185 мм (друга сходинка);

- в частині улаштування: "фасад 1-2" - два отвори відповідно (МН1, МН2) та додатковий отвір нижче МН2, "фасад 2-1" - один твір (МН3), "фасад А-Б" - дверний і віконний отвір, а також додатковий отвір лівіше віконного отвору;

- в частині обробки зовнішньої газобетонної стіни прилеглої до стіни цеху гідрофобізатором замість виконання тонкошарової декоративної штукатурки;

відповідно до записів в журналі авторського нагляду за будівництвом від 15.07.2019, в таблиці «реєстрація відвідування об`єкта спеціалістами» внесено 8 записів. Відповідно переліку актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт загального журналу робіт від 15.07.2019 – 63 записи. Тобто головним інженером проекту Маркіним В.А. не внесено всі записи про відвідування об`єкта під час авторського нагляду за будівництвом, що свідчить про неналежне ведення авторського нагляду.

Згідно наданих під час перевірки аркушів проекту, головним інженером перевірки проекту ОСОБА_1 було внесено зміни до затвердженої проектної документації та зазначено: «Зміни в проекті по авторському нагляду не потребують змін в кошторисній документації», однак внесення змін до проектної документації в порядку здійснення авторського нагляду за будівництвом не допускається, згідно пункту 5.5 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014.

На підставі вищенаведеного перевіряючими особами у акті зроблений висновок про ведення відповідальною особою за ведення авторського нагляду, головним інженером проекту ОСОБА_1 авторського нагляду на об`єкті не належним чином.

13.12.2019 відповідачем 1 та відповідачем 2 складено припис №126 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до якого від позивача в строк до 27.12.2019 вимагалось привести об`єкт «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20 «ПрАТ «Укрграфіт», у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, 13.12.2019 стосовно позивача складений протокол про адміністративне правопорушення.

Не погоджуючись із висновками акту №461 від 13.12.2019, позивач 21.12.2019 подав до Департаменту до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області заперечення.

23.12.2019 відповідачем розглянуті матеріали справи про адміністративне правопорушення та прийнята постанова №124, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.96-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 8 500,00 грн.

Не погодившись з приписом №126 від 13.12.2019 та постановою по справі про адміністративне правопорушення №124 від 23.12.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, судом встановлено, наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 29.11.2019 №81П, на підставі якого відповідачем 3 проведено позаплановий контрольний захід, був оскаржений в судовому порядку Приватним акціонерним товариством «Український графіт».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №280/5537/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021, у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Український графіт» до Департаменту Державної архітектуро-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу та визнання дій протиправними відмовлено у повному обсязі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку №553).

Відповідно до пункту 18 Порядку №553, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку №533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

За положеннями пункту 20 Порядку №533 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормами статті 96-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за окремі, самостійні, види правопорушення з відповідною сукупністю ознак, які становлять певний склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 6 статті 96-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства, що тягне за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (архітектора) від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частин 1, 2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За правилами частині 1 статті 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. На підставі протоколу та матеріалів перевірки, за наявності складу адміністративного правопорушення, відповідна посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю уповноважена на накладення адміністративного стягнення, зокрема у вигляді штрафу.

Зі змісту Акту від 13.12.2019 №451 поміж іншого мова йдеться про допущення позивачем у якості суб`єкта авторського нагляду порушення частини 4 статті 11 Закону №687-XIV пунктів 5, 6 Порядку №903 пунктів 4.9.5, 5.5 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014, які полягають у:

- відсутності у журналі авторського нагляду зауважень щодо виконання підрядником будівельних робіт з відхиленням від затверджених проектних рішень;

- не внесенні всіх записів про відвідування об`єкта під час авторського нагляду до журналу авторського нагляду за будівництвом;

- внесенні змін до проектної документації в порядку здійснення авторського нагляду за будівництвом.

Суд зазначає, що приписами статті 11 Закону №687-XIV визначено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд (частина 1).

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником (частина 3).

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства (частина 4).

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України (частина 5).

Пунктами 5, 6 Порядку №903, встановлено, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Представник групи авторського нагляду під час відвідування об`єкта архітектури вносить в обидва примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника.

У разі відмови підрядника виконати роботи з усунення виявлених відхилень генеральний проектувальник письмово повідомляє про це замовнику (забудовнику) та відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття ними заходів згідно із законодавством.

При цьому, пунктами 4.9.5, 5.5 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Щодо проведення авторського нагляду за будівництвом», які затверджені наказом Мінрегіонрозвитку України 31.12.2014 №33, передбачено, що групою авторського нагляду відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється перевіряння відповідності виконання будівельних робіт і виявлення на будівництві відхилень від проектних рішень, у тому числі в частині застосування будівельних конструкцій, матеріалів, виробів, деталей, обладнання. Обсяг робіт з перевірки залежить від призначення та специфіки об`єкта будівництва і визначається у технічному завданні на авторський нагляд.

Згідно із пунктом 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури представники групи авторського нагляду вносять в обидва примірники журналу записи щодо відхилень від проектних рішень, які допущені підрядником, та пропозиції стосовно їх усунення.

Також у журналі авторського нагляду рекомендується вносити запис про зміну в проектній документації. Слід зауважити, що внесення змін в проектну документацію шляхом записів у журналі авторського нагляду згідно з вимогами чинного законодавства не допускається.

Запис про відвідування об`єкта будівництва представниками групи авторського нагляду вноситься і за відсутності зауважень.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що генеральним проектувальником вносяться зауваження в журнал авторського нагляду лише в разі встановлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення. Крім того, за наявності вказаних фактів, особа, яка здійснює авторський нагляд, зобов`язана повідомити про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

За встановленим обставинами у справі, 01.08.2019 та 05.08.2019 ПрАТ «Укрграфіт» звернулось до ТОВ «Провідний проектний інститут «Гіпропром» із заявами №29/3220 та №29/3256, у яких просило внести зміни до проектної документації «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять, за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20 «ПрАТ «Укрграфіт».

На виконання вищевказаних заяв Замовника, Проектувальником ТОВ «Провідний проектний інститут «Гіпропром» 06.08.2020 були внесені зміни (коригування) до проектної документації, а саме:

1) змінено зовнішнє опорядження газобетонної стіни будівлі, прилеглої до стіни існуючого цеху, на інший спосіб опорядження, в зв`язку з неможливістю нанести запроектовані матеріали на стіну будівлі: тонкий шар декоративної штукатурки і фасадного фарбування (малий проектний проміжок - 200 мм між стінами будівель);

2) змінено матеріал, площу та обсяги вимощення по периметру будівлі на бетон замість асфальтобетону, та змінити геометричні розміри вимощення відповідно до щільності забудови існуючими конструкціями (тверда основа по периметру будівлі);

3) змінено улаштування ганку на висоті та сходинках, в зв`язку з перепадом висот між запроектованою відміткою будівлі та фактичними відмітками рівня землі;

4) запроектовано додаткові отвори у стіні будівлі в осях 1-2, згідно з додатком №1 до листа ПрАТ «Укрграфіт» вих. №29/3256 від 05.08.2019.

Наказом від 20.08.2019 №151 ПрАТ «Укрграфіт» затверджені вищевказані зміни до проектної документації.

Отже, наведені обставини свідчать про внесення змін до проектної документації об`єкту будівництва, відповідно до яких і проводились роботи на об`єкті «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20 «ПрАТ «Укрграфіт».

При цьому, згідно приписів абзацу 2 пункту 5.5 розділу 5 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Щодо проведення авторського нагляду за будівництвом», які набрали чинності з 01.07.2015, не встановлено обов`язку вносити запис до журналу про зміну в проектній документації, а приписи цього пункту містять лише відповідні рекомендації.

Також суд звертає увагу, що положення пункту 5.5 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 передбачають, що внесення змін в проектну документацію шляхом записів у журналі авторського нагляду згідно з вимогами чинного законодавства не допускається, однак до суду не надано журнал авторського нагляду, в якому містяться записи позивача про внесення змін в проектну документацію.

Суд зазначає, що висновок відповідачів про ведення позивачем неналежного авторського нагляду за будівництвом на об`єкті фактично зводиться до того, що ОСОБА_1 здійснював контроль за відповідністю будівельних робіт проекту будівництва, зміни в який не були належним чином затверджені та не пройшли експертизи.

Відповідно до положень статті 9 Закон №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 1 статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі - Порядок № 45).

За приписами абзацу 7 пункту 1 Порядку №45 визначено, що коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №560 затверджений Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи (далі - Порядок №560).

Згідно положень пункту 3 Порядку №560, при дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект.

Зміни до затверджених (схвалених) проектів будівництва вносяться на підставі завдання на проектування.

Схвалення та перезатвердження проектів будівництва здійснюється у порядку, встановленому для їх затвердження.

Відповідно до пункту 5 Порядку №560, перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проводиться експертиза проектів будівництва, а у випадках, визначених Законом України «Про інвестиційну діяльність», - державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

Згідно пункту 11 зазначеного Порядку, експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

За змістом пункту 12 Порядку №560 замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.

Згідно з частиною 6 статті 36 Закону №3038-VI у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або змінено інші відомості про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Отже, затвердження проектів будівництва у разі внесення до них змін та проведення експертизи відноситься до повноважень замовника будівництва. У свою чергу, замовником експертизи проекту будівництва є також замовник або проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт. За вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності замовник будівництва несе відповідальність, передбачену законом.

Проте, за змістом Акту від 13.12.2019 №451 встановлено вчинення позивачем порушень у сфері містобудівної діяльності, які полягають у здійсненні неналежного авторського нагляду за будівництвом на об`єкті за відсутності належно оформленої проектної документації.

Суд зазначає, що згідно приписів пункту 3.2.1 розділу 3 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 авторський нагляд - контроль, який здійснюється архітектором — автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами відповідно до вимог чинного законодавства та договору із замовником з метою забезпечення відповідності виконаних будівельних робіт проектній документації.

У спірному випадку позивач здійснював авторський нагляд за виконанням будівельних робіт відповідно до проектній документації з урахуванням внесених змін, які погоджені проектувальником та затверджені замовником. У свою чергу обставини, пов`язані з неналежним затвердженням змін до проекту документації будівництва чи не проведення експертизи внесених змін, знаходяться поза межами компетенції особи, уповноваженої на здійснення авторського нагляду.

Щодо посилань відповідачів на те, що позивачем не внесені у журнал авторського всі записи про відвідування об`єкта під час авторського нагляду за будівництвом, суд зазначає таке.

Як зазначалось вище за положеннями статті 11 Закону №687-XIV авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Пунктом 2 Порядку №903 визначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відвідування об`єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік (пункт 4 Порядку № 903).

Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Тобто наведеними нормами законодавства передбачено, що авторський нагляд здійснюється кваліфікованою особою на підставі укладеного із замовником договору з дотриманням вимог законодавства у цій сфері.

Додатком 4 до Договору підряду №804/1980460/20 від 20.06.2019, що є невід`ємною частиною вказаного договору, встановлений план-графік здійснення авторського нагляду за ходом будівництва по об`єкту «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять, за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20 «ПрАТ «Укрграфіт», який передбачає усього 8 виходів на об`єкт.

При цьому, журнал авторського нагляду за будівництвом вказаного об`єкту містить усі вісім записів про відвідування об`єкту.

Отже, результати авторського нагляду зафіксовані у журналі у відповідності до умов договору та чинного законодавства.

Доводи відповідачів про те, що позивач зобов`язаний вносити у журнал авторського нагляду записи щодо всіх відвідувань, ґрунтуються на нормі абзацу 3 пункту 5.5 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014, згідно якої, запис про відвідування об`єкта будівництва представниками групи авторського нагляду вноситься і за відсутності зауважень.

Суд зазначає, що позивач відповідно плану-графіку вніс всі записи за відсутності зауважень щодо відхилень від проектних рішень.

Таким чином порушення позивачем положень частини 4 статті 11 Закон №687-XIV пунктів 5, 6 Порядку №903, пунктів 4.9.5, 5.5 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, у зв`язку з чим спірний припис №126 від 13.12.2019 та спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення №124 від 23.12.2019, є протиправними та підлягають скасуванню.

В контексті вищенаведеного, суд звертає увагу, що припис не може містити декларативних (загальних) вимог щодо усунення виявлених перевіркою порушень. Натомість, він повинен містити перелік конкретних заходів, які необхідно здійснити суб`єкту для усунення виявлених порушень.

Проте, у зобов`язальній частині спірного припису зазначено: «привести здійснення авторського нагляду на об`єкті «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20 «ПрАТ «Укрграфіт», у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності до 27.12.2019», тобто припис носить загальний характер без конкретизації того, що приписується.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 05.02.2021 у справі №160/4347/19 Верховний Суд зазначив, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 13.12.2019 №126 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, винесеного стосовно позивача, та наявність підстав для його скасування.

При цьому, суд зазначає, що оскаржуваний припис винесено органом державного архітектурно-будівельного контролю в межах покладених на нього контрольних функцій, а не конкретними посадовими особами такого органу при виконанні ними своїх посадових обов`язків, у зв`язку з чим належним відповідачем в даній частині позовних вимог є саме Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, а не відповідач 1 та відповідач 2. У зв`язку з чим позов в даній частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки в межах спірних правовідносинах судом не встановлено об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частини 6 статті 96-1 КУпАП, що зумовило висновок суду про наявність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення №124 від 23.12.2019, то справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю, у зв`язку з чим позов в даній частині підлягає задоволенню.

Щодо інших аргументів, викладених у додаткових письмових поясненнях, поданих представником позивача 07.07.2021, суд зазначає, що відповідно до положень частин 1, 5 статті 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Оскільки при розгляді даної справи не виникало окремих питань, щодо яких суд надавав би дозвіл подати додаткові письмові пояснення, врахуванню підлягають вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, викладені сторонами виключно у заявах по суті справи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн., у зв`язку з чим вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 13.12.2019 №126 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 23.12.2019 №124 по справі про адміністративне правопорушення, винесену Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Грицан Олександром Васильовичем, відносно ОСОБА_1 за частиною 6 статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судові витрати зі сплати судового збору сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1 - Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Грицан Олександр Васильович, місцезнаходження: 69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.8А.

Відповідач 2 - Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Маслов Максим Сергійович, місцепроживання: 69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.8А.

Відповідач 3 - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м.Київ, бул. Л.Українки, буд.26; код ЄДРПОУ 37471912) в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (69006, м.Запоріжжя, пр.Металургів, буд.8А).

Повне судове рішення складено 29.10.2021.

Суддя М.О. Семененко