Рішення № 100737827, 01.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 листопада 2021 року Справа № 280/6742/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області(надалі – відповідач), якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0019538-2404-0830 від 26.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване ППР прийняте Го відповідачем з порушенням норм законодавства є протиправними та підлягає скасуванню. Позивачем зазначено, що відповідач невірно розраховував податок згідно оскаржуваного ППР виходячи з того, що ОСОБА_1 є власником житлових будинків площею 67, 4 м. кв. (смт. Кушугум) та 153, 3 (м. Запоріжжя) та протиправно застосовано ставку податку у розмірі 0,50 % по смт. Кушугум та 1, 00 по м. Запоріжжя від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м. будівлі, замість 0% як встановлено Рішенням міської ради м. Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження «Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та №30 від 26.02.2016, № 50 від 25.08.2016, якими встановлено нульову ставку податку для будинків площа яких не перевищує 250 кв. метрів. Позивач, з урахуванням наданої відповіді на відзив, просив позивні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 09.08.2021 адміністративний позов залишено без руху.

27.08.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 01.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, 22.09.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що згідно Податкового кодексу до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Відповідно до підпункту 266.3.1 та підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу визначено, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості та обчислюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) платника податку на відповідні платіжні реквізити за місцезнаходженням об`єкту житлової та нежитлової нерухомості. Згідно Податкового кодексу, ставки податку для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування території громад, залежно від місця розташування та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м бази оподаткування. Вважає що дії контролюючого органу були правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено та не спростовано сторонами, що ОСОБА_1 власником об`єктів житлової нерухомості:

- житлового будинку в смт. Кушугум загальною площею 67, 4 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1.

- житлового будинку в м. Запоріжжі загальною площею 153, 3 м. кв., за адресою: АДРЕСА_2 , частка власності 1/1.

В квітні 2021 позивач засобами поштового зв`язку отримала податкові повідомлення рішення винесені відповідачем:

- № 0019538-2404-0830 від 26.02.2021, яким визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік в сумі 3303 , 60 грн.

- № 0019536-2404-0830 від 26.02.2021, яким визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік в сумі 726, 23 грн.

Згідно з даними податковими повідомленнями рішеннями позивачу було нараховане до сплати податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 рік на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , загальна площа яких складає 220, 7 кв.м.

Позивач не погоджуючись з сумою нарахування податку, визначеного в повідомленнях -рішеннях подала скаргу від 16.04.2021 до відповідача.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 01.07.2021 про результати розгляду скарги, зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0019538-2404-0830 від 26.02.2021, позивач звернулась до суду за його оскарженням.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

Згідно з ст. 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно та в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

За приписами пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України у разі, якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

У відповідності до п. 12.4 ст. 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, крім іншого:

12.4.1.встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

12.4.2.визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу;

12.4.3.прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пункт 12.5 ст. 12 ПК України передбачає, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Підстави та порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені статтею 266 ПК.

Так, згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 та 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Пунктом 266.4 ст. 266 ПК України врегульовано питання встановлення та застосування пільги із сплати цього податку.

Так, відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а)для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б)для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв.метрів;

в)для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Підпунктом 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 затверджено "Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)", яке опубліковано шляхом розміщення на офіційному сайті міськради (надалі - Положення).

До вказаного «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі - «Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.

Зазначені Рішення Запорізької міської ради судом протиправними та нечинними не визнавались.

Пунктом 2.4. Положення врегульовані питання застосування пільг зі сплати цього податку.

Так, відповідно до підпункту 2.4.1. п. 2.4 Положення база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а)для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

б)для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 370 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

За пп. 2.4.2 п. 2.4 Положення міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя з об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

В абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 Положення (зокрема, з урахуванням змін внесених Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 21.12.2016 за №49) зазначено, що ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, починаючи з 1 січня 2017 року становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: - квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів.

Судом встановлено, що позивачу належить на праві власності житлові будинки за адресою АДРЕСА_1 площею 67, 4 м. кв., АДРЕСА_2 площею 153, 3 м. кв., на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2008 №7214 посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С. та договору купівлі-продажу від 17.10.2013 №555 посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гавриленко Н.Ю.

Враховуючи наведене, оскільки у ОСОБА_1 у приватній власності перебуває лише 2 житлові будинки загальною площею 220, 7 кв., то для її нерухомості встановлена нульова ставка податку.

Зазначене підтверджується й інформацією розміщеною на офіційних порталах Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України.

Так, на офіційному порталі Державної фіскальної служби України розміщена наступна інформація: «… Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у м. Запоріжжя визначені Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 (зі змінами, внесеними рішеннями від 30.06.15 №5, від 26.02.16 №30, від 25.08.16 №50, від 21.12.2016 №49). Рішення Запорізької міської ради розміщені на офіційному сайті міської ради. У м.Запоріжжя ставка податку для об`єктів житлової нерухомості складає - 1% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр (у 2019 році - 37,23 грн.). … Для фізичних осіб база оподаткування об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується: - для квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; ... Згідно рішення Запорізької міської ради, якщо у власності фізичної особи перебуває квартира або квартири, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, то податок не сплачується. При перевищенні цієї граничної межі (120 кв. м) податок не сплачується лише з 60 кв. метрів (пільга згідно Податкового кодексу), залишок метражу оподатковується за ставкою - 37,23 грн. …».

На офіційному порталі Державної податкової служби України розміщена наступна інформація: «… Якщо площа квартири у м. Запоріжжя більше 60 кв.м. Чи сплачується податок? Податок на житлову нерухомість сплачують фізичні особи, якщо площа житла перевищує встановлений ліміт. Особливістю сплати податку на нерухомість фізичними особами є те, що податок сплачується за минулий базовий податковий (звітний) період, із застосуванням минулорічних ставок і пільг. Як визначено Податковим кодексом, для фізичних осіб база оподаткування об`єктів житлової нерухомості зменшується: - для квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; Рішенням Запорізької міської ради у м. Запоріжжя ставка податку для об`єктів житлової нерухомості складає - 1% розміру мінімальної заробітної плати за 2019 рік за 1 кв. метр (у 2020 році цей розмір - 41,73 грн.). Якщо у власності фізичної особи перебуває квартира (квартири), загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, то податок не сплачується. При перевищенні цієї граничної межі (120 кв. м) податок не сплачується з 60 кв. метрів (пільга згідно Податкового кодексу), залишок метражу оподатковується за ставкою - 41,73 грн. …».

Також, аналогічне наведене в офіційному виданні Державної фіскальної служби Україні - журналі «Вісник. Офіційно про податки».

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від № 0019538-2404-0830 від 26.02.2021, прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області всупереч приписів пп.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, абз.1 пп.2.5.2 п.2.5 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)», у зв`язку з чим спірне рішення контролюючого органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0019538-2404-0830 від 26.02.2021, винесене Головним управління ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова