Рішення № 100737815, 01.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 листопада 2021 року о/об 14 год. 20 хв.Справа № 280/7794/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Запорізької областної прокуратури (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29-А; код ЄДРПОУ 02909973)

про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по виплаті вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Запорізької областної прокуратури (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд: 1) стягнути з Запорізької областної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 22086,09 грн.; 2) стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку по виплаті вихідної допомоги починаючи з 21.08.2020.

У позовній заяві зазначено наступне. Позивач з листопада 2013 року по 20.08.2020 безперервно працював в органах прокуратури Запорізької області. Наказом прокурора Запорізької області №1570к від 18.08.2020 позивача звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та органів прокуратури Запорізької області з 20.08.2020 на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру». З листа Запорізької обласної прокуратури №27-93вих-21 від 04.08.2021, який надано на запит позивача про надання публічної інформації, позивачу стало відомо, що при звільнені роботодавець не виплатив вихідну допомогу, яка передбачена ст.44 Кодексом законів про працю України (КЗпП України). Вважає бездіяльність роботодавця в особі відповідача щодо невиплати вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку протиправною, а невиплачена сума вихідної допомоги підлягає стягненню. Відповідно до довідки про заробіток позивача №18-433вих-20 від 21.08.2021 сума середньомісячної заробітної плати складала 22086,09 грн. Таким чином, оскільки відповідачем не виплачено позивачу вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку, є підстави стягнути з Запорізької обласної прокуратури, як правонаступника Прокуратури Запорізької області, на користь позивача вихідну допомогу в зв`язку із звільненням в розмірі 22086,09 грн. Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, у разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Позовні вимоги є безпідставними та не грунтуються на вимогах законодавства. Так, позивач посилається як на підставу для виплати йому вихідної допомоги на наказ прокурора Запорізької області від 18.08.2020 за №1570к про його звільнення з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону №1697-VI з 20.08.2021. У той же час, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №280/6512/20 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема скасовано наказ прокурора Запорізької області від 18.08.2020 за №1570к. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, у зазначеній справі, яка набрала законної сили 08.07.2021, рішення у частині скасування цього наказу залишено без змін. Поновлення на роботі після скасування в судовому порядку наказу про звільнення нівелює право такої особи на отримання вихідної допомоги, оскільки відсутній юридичний факт, з яким законодавець пов`язує набуття права на отримання такої допомоги - звільнення з роботи на підставах, передбачених ст. 40 Кодексу законів про працю України. Отже, позивача не можна вважати таким, що звільнений з органів прокуратури, у зв`язку з чим право на отримання вихідної допомоги останній не набув. Таким чином, у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги у зв`язку з набранням законної сили рішення суду про поновлення останнього на посаді в органах прокуратури. Окрім того, розмір середньої заробітної плати позивача, вказаний у довідці обласної прокуратури від 21.08.2020 № 18-433вих-20, внаслідок лічильної помилки не є вірним (оновлена довідка додається до відзиву).

Представник відповідача проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою судді від 06.09.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 04.10.2021.

04.10.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2021.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У наказі Прокуратури Запорізької області від 18.08.2020 за №1570к зазначено: «… Керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», НАКАЗУЮ: ЗВІЛЬНИТИ ОСОБА_2 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20 серпня 2020 року. Відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області сплатити ОСОБА_1 компенсацію за 06 календарних днів за період роботи з 21.11.2019 по 20.08.2020 невикористаної щорічної відпустки. Підстава: рішення п`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 22.07.2020 №8н. …».

У Довідці від 21.08.2020 за №18-433вих-20, виданої Прокуратурою Запорізької області позивачу, зазначено: «… Видана ОСОБА_1 про те, що його середньоденна заробітна плата на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області (розрахована відповідно до п.8 розділ IV постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100) складала 1027,26 грн. (Одна тисяча двадцять сім гривень 26 копійок). Розмір середньоденної заробітної плати розраховано за один робочий день, в тому числі: за червень 2020 року нарахована заробітна плата за 20 робочих днів - 21830,20 грн., за липень 2020 року нарахована заробітна плата за 17 робочих днів - 16178,31грн.: 21830,20 +16178,31 = 38008,51 : 37 робочих дні = 1027,26 грн. Середньомісячна заробітна плата (розрахована відповідно до п.8 розділ IV постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100) складала 22086,09 грн. (Двадцять дві тисячі вісімдесят шість грн. 09 копійок). 1. 1027,26 грн. х 43 робочий день (згідно графіка робочого часу за червень - липень 2020 року) = 44172,18 грн. 2. 44172,18 грн. : 2 місяці = 22086,09 грн. Довідка видана на запит ОСОБА_1 …».

Водночас, у Довідці від 17.09.2021 за №21-804вих-21, виданої Запорізькою обласною прокуратурою позивачу, зазначено: «… Видана ОСОБА_1 про те, що його середньоденна заробітна плата на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області, розрахована відповідно до п.8 розділу IV постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, складає 1026,47 грн. (Одна тисяча двадцять шість гривень 47 копійок). Розмір середньоденної заробітної плати розраховано за один робочий день, в тому числі: - за червень 2020 нарахована заробітна плата за 20 робочих днів - 21830,90 грн., - за липень 2020 нарахована заробітна плата за 17 робочих днів - 16148,31грн.: 21830,90 + 16148,31 = 37979,21 : 37 робочих днів = 1026,47 грн. Кількість робочих днів згідно з графіком роботи установи: червень 2020 - 20 днів; липень 2020 - 23 дні (20 днів + 23 дні)/2 = 21,5 днів - середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді; 1026,47 х 21,5 = 22069,11 грн. Середня місячна заробітна плата, розрахована згідно з п.8 Постанови №100 - 22069,11 грн. (Двадцять дві тисячі шістдесять девять грн. 11 коп.). …».

У листі Запорізької обласної прокуратури від 04.08.2021 за №27-93вих-21 на адресу позивача зазначено: «… Обласною прокуратурою розглянуто Ваш запит на публічну інформацію щодо надання відомостей про нарахування Вам виплат та з інших питань. Повідомляємо, що 20.08.2020 Вам нарахована заробітна плата у сумі 19655,53 грн., що складається з: 1.Посадового окладу - у розмірі 4011,00 грн. за 14 відпрацьованих днів; 2.Надбавки за вислугу років - у розмірі 802,20 грн. за 14 відпрацьованих днів; 3.Надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - у розмірі 3369,24 грн. за 14 відпрацьованих днів; 4.Суми індексації заробітної плати - у розмірі 190,55 грн.; 5.Компенсації за 06 календарних днів невикористаної на дату звільнення щорічної відпустки (відповідно до наказу прокурора області від 18.08.2020 №1570к) - у розмірі 4443,78 грн.; 6.Надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - у розмірі 401,10 грн. за 14 відпрацьованих днів (відповідно до наказу прокурора області від 21.08.2020 №1609к); 7.Щомісячна премія - у розмірі 6437,66 грн. за 14 відпрацьованих днів (відповідно до наказу прокурора області від 26.08.2020 №1631к). З нарахованої суми заробітної плати було утримано: 1.Податок з доходів фізичних осіб - у розмірі 3538,00 грн.; 2.Військовий збір - у розмірі 294,83 грн.; 3.Профспілковий внесок - у розмірі 152,12 грн.; 4.Виплачену заробітну плату за 1 половину серпня - у розмірі 4680,00 грн.; 5.Виплату суми розрахунку при звільненні - у розмірі 5553,77 грн.; 6.Виплачену суму щомісячної премії та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 5436,81 грн. Вихідна допомога при звільненні Вам не нараховувалась та не виплачувалась. На виконання вимог статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» повідомляю, що підстави та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, передбачений статтею 23 цього Закону. …».

Судом прийнято до уваги, що Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №280/6512/20 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення комісії, наказу про звільнення та зобов`язання поновити на роботі – визнано протиправним та скасовано рішення №8н п`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 22 липня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 атестації; визнано протиправним та скасовано наказ Прокурора Запорізької області №1570к від 18 серпня 2020 року про звільнення прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 з посади та з органів прокуратури Запорізької області; поновлено ОСОБА_1 на посаді в Запорізькій обласній прокуратурі, рівнозначній посаді, яку він обіймав станом на день звільнення з Прокуратури Запорізької області; стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 серпня 2020 року по 13 січня 2021 року у сумі 156144,61 грн.; допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місць у розмірі 22086,09 грн.; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в Запорізькій обласній прокуратурі, рівнозначній посаді, яку він обіймав станом на день звільнення з Прокуратури Запорізької області; стягнуто на користь ОСОБА_1 солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора та Запорізької обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн. (вісімсот сорок) 80 коп.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №280/6512/20 задовольнити частково апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Запорізької обласної прокуратури – Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року у адміністративній справі №280/6512/20 змінено, виклавши п`ятий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції (з урахуванням ухвали Дніпропетровського окружного суду від 21.01.2021 року у справі №160/6512/20 про виправлення описки): «Стягнути з Запорізької обласної прокуратури (69057, м.Запоріжжя, вул.О.Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.08.2020 року по 13.01.2021 року (включно) у сумі 102726 (сто дві тисячі сімсот двадцять шість) грн., з вирахуванням всіх передбачених законодавством обов`язкових платежів до бюджету»; в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №280/6512/20 (адміністративне провадження №К/9901/28147/21) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення комісії, наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Судом досліджено: Розрахунковий лист позивача; Трудову книжку позивача АВ №742132; інші матеріали справи.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Згідно з ст.44 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

У ст.40 КЗпП України зазначено: «Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; … Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус».

Відповідно до п.9 ч.1 ст.51 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру» прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Як зазначено у ч.5 ст.51 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру», на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Згідно з п.4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого 08.02.1995 постановою Кабінету Міністрів України №100 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі - «Порядок обчислення середньої заробітної плати»), при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; и) виплати, пов`язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та повторно призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням норм цього Порядку. У разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

У Рішенні Конституційного Суду України від 07.05.2002 за №8-рп/2002 у справі №1-1/2002 зазначено, зокрема: «… Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв`язку з цим обмежувати право на судовий захист. Правове регулювання Конституцією України та спеціальними законами України статусу, … посадових осіб … не означає, що на них не можуть не поширюватися положення інших законів щодо відносин, не врегульованих спеціальними законами. …».

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що ч.5 ст.51 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VII «Про прокуратуру» та ч.4 ст.40 КЗпП України передбачений виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у такий виключний перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а, отже, не заборонено застосування положень ст.44 КЗпП України при вирішенні спірного питання.

Суд також звертає увагу що чинним національним законодавством закріплені правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги.

Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин.

У день фактичного звільнення із займаної посади позивачу належала до виплати вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку. Незалежно від причини і підстави, відповідач повинен був під час звільнення дотримуватись вимог чинного законодавства України, провести звільнення працівника у порядку, визначеному законом з виплатою всіх гарантованим законодавством коштів, в тому числі і вихідної допомоги.

Відповідачем не надано до суду доказів фактичного виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №280/6512/20 з урахуванням Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №280/6512/20.

Судом прийнято до уваги наведене у Довідці від 17.09.2021 за №21-804вих-21, виданої Запорізькою обласною прокуратурою позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що середній місячний заробіток позивача (з урахуванням приписів п.4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати») становив 22069 грн. 11 коп. Дана сума відповідачем не заперечується.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на отримання вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 22069 грн. 11 коп.

Звідси, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд з метою захисту прав позивача вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 22069 грн. 11 коп.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №640/23379/19 (адміністративне провадження №К/9901/35075/20), від 25.02.2021 у справі №640/8451/20 (адміністративне провадження №К/9901/2517/21), від 21.01.2021 у справі №260/1890/19 (адміністративне провадження №К/9901/19155/20), від 23.12.2020 у справі №560/3971/19 (адміністративне провадження №К/9901/15065/20).

Згідно з ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

За матеріалами справи останнім робочім днем позивача було 20.08.2020, а середньоденна заробітна плата складає 1026 грн. 47 коп.

Станом на день судового засідання (01.11.2021) відповідачем не виплачено позивачу вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 22069 грн. 11 коп.

Суд не може вирішити спір на майбутнє.

Звідси, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд з метою захисту прав позивача вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.08.2020 по 01.11.2021 у сумі 306914 грн. 53 коп. (306914 грн. 53 коп. = 299 робочих днів х 1026 грн. 47 коп. середньоденної заробітної плати).

Аналогічне застосування норм права здійснено, наприклад, Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 17.12.2020 у справі №280/3628/20, від 28.07.2021 у справі №280/873/21 та Верховним Судом в ухвалі від 20.09.2021 у справі №280/873/21 (адміністративне провадження №К/9901/32349/21).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької областної прокуратури (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29-А; код ЄДРПОУ 02909973) про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по виплаті вихідної допомоги – задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької областної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 22069 грн. 11 коп.

Стягнути з Запорізької областної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.08.2020 по 01.11.2021 у сумі 306914 грн. 53 коп.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

У стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 01.11.2021.

Суддя О.О. Прасов