Ухвала суду № 100737791, 01.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

01 листопада 2021 рокуСправа № 280/10283/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, код ЄДРПОУ 00034051)

третя особа Запорізька обласна прокуратура (69005, м. Запоріжжя, вул. О.Матросова, буд. 29-а, код ЄДРПОУ 02909973)

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), третя особа Запорізька обласна прокуратура, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 12.10.2021 №365к у частині поновлення позивача на посаді заступника прокурора Запорізької області з 12 березня 2015 року;

зобов`язати відповідача при подальшому розгляді й вирішенні питання про поновлення позивача на займаній посаді відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №808/1864/15 діяти з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 12.10.2021 №365к.

Разом із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову (вх. №62040), в якій просить суд зупинити дію оскарженого наказу відповідача від 12.10.2021 №365к, а також встановити заборону відповідачу вчиняти будь-які дії чи приймати рішення, що є похідними від оскаржуваного наказу (випливають з нього).

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що наказ №365к виданий відповідачем 12.10.2021 є протиправним та таким, що не відновлює, а навпаки – порушує конституційне право позивача на працю, можливість заробляти на життя працею в органах прокуратури, яку він обрав. Також зазначає про те, що у зв`язку із поновленням його на посаді заступника прокурора Запорізької області за умов, що наразі він займається адвокатською діяльністю та є керівником двох юридичних осіб, створена можливість настання для позивача негативні наслідки, які передбачені Законом України «Про запобігання корупції» та ст. 172-4 КУпАП, у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за порушень обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача з огляду на очевидну протиправність дій відповідача та порушення трудових прав позивача, вважає ці підстави достатніми для вжиття судом заходів із забезпечення позову.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одночасно слід вказати, що обов`язок доказування у разі заявлення клопотання (заяви) про забезпечення позову покладається на заявника.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Твердження заявника, про те що у зв`язку із поновленням його на посаді заступника прокурора Запорізької області створена можливість настання для позивача негативні наслідки, які передбачені Законом України «Про запобігання корупції» та статті 172-4 КУпАП, ніяким чином не ускладнює ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки всі зазначені обставини у позовній заяві потребують доказування та не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Окрім цього, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення позову. При розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність оскаржених дій та рішень відповідача. Оцінка протиправності таких рішень та дій відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

Таким чином, виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми КАС України пов`язують можливість забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника буде відновлено з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи й аргументи підлягають судовому дослідженню під час розгляду справи по суті, а тому не є достатніми та переконливими для висновку про наявність очевидної протиправності оскаржуваного рішення та застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.

При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до частини 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 150, 151, 154 та 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. №62040 від 28.10.2021) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В.Батрак