Ухвала суду № 100737761, 01.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

01 листопада 2021 рокуСправа № 280/10262/21 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул.Різницька, 13/15), третя особа – Рівненська обласна прокуратура (33028, м.Рівне, вул.16 Липня, 52) про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Генерального прокурора (далі - відповідач), третя особа – Рівненська обласна прокуратура, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 12 жовтня 2021 року 348к в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника прокурора Рівненської області з 24 березня 2015 року;

зобов`язати Генерального прокурора при подальшому розгляді й вирішенні питання про поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі 808/2109/15 діяти з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 12 жовтня 2021 року348к.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі 808/2109/15 задоволено в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Рівненської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним та скасувано наказ Генерального прокурора України 212к від 23 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника прокурора Рівненської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника прокурора Рівненської області з 28 березня 2015 року. Стягнуто з Прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 березня 2015 року по 15 червня 2020 року у сумі 1 252 915,04 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 16473,61 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника прокурора Рівненської області.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі 808/2109/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі 808/2109/15 – задоволено. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Рівненської області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі 808/2109/15 - залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 скасовано в частині стягнення з Прокуратури середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.03.2015 року по 15.06.2020 та задовольнено позов цій частині. Стягнуто з Прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.03.2015 по 15.06.2020 року у сумі 2524736,58 грн. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30.03.2021 по справі 808/2109/15 касаційні скарги Прокуратури Рівненської області, Офісу Генерального прокурора задовольнено частково. Змінено рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі 808/2109/15, мотивувальну частину викладено в редакції цієї постанови. Змінено резолютивну частину постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі 808/2109/15, викладено пункт четвертий у такій редакції: «Стягнути з Прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 березня 2015 року по 15 червня 2020 року у сумі 2512899,85 грн (два мільйони п`ятсот дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 85 копійок)». В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі 808/2109/15 залишено без змін.

Наказом Генерального прокурора 348к від 12.10.2021, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 по справі 808/2109/15, скасовано наказ Генерального прокурора України 212к від 23.03.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника прокурора Рівненської області у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункуту 7-2 статті 36 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника прокурора Рівненської області з 24 березня 2015 року.

Позивач, не погодившись з правомірністю спірного наказу, звернувся із позовною вимогою про його скасування.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги фактично зводяться до оскарження рішення відповідача щодо неналежного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Позивач зазначає, що при виконанні рішення суду, відповідачем прийнято протиправний наказ, оскільки позивача поновлено на посаді першого заступника прокурора Рівненської області, посади якого не існує, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 113-ІХ перейменовано як назви регіональних прокуратур, так і посаду, з якої було звільнено позивача: прокуратуру Рівненської області - на Рівненську обласну прокуратуру, а посаду першого заступника прокурора Рівненської області - на першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, що свідчить про те, що такий наказ не відповідає рішенню суду по справі 808/2109/15.

Тобто, предметом спору у цій справі є невиконання (неналежне виконання) рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі 808/2109/15.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин справи, зокрема, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі 808/2109/15, що набрало законної сили, суд зазначає, що позовні вимоги, заявлені в даній адміністративній справі, пов`язані з виконанням рішення суду.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання рішення суду, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, рішення суду виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання рішення суду не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі 806/2143/15.

Отже, наведене свідчить про обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права, оскільки в даному випадку необхідно звертатися до суду з питанням щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі 808/2109/15, що в свою чергу передбачено нормами ст.ст. 382, 383 КАС України, а не з новим адміністративним позовом.

Аналізуючи викладене вище суд дійшов висновку, що новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративій справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.

Керуючись ст.ст. 170, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі 280/10262/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Генерального прокурора, третя особа – Рівненська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування наказу.

Заяву про забезпечення позову залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати на адресу позивача разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова