Ухвала суду № 100737509, 01.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення частини позовних вимог без розгляду

01 листопада 2021 рокум. Ужгород№ 260/3809/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (пл. Шандора Петефі, 24,м. Ужгород,Закарпатська область,88000) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

25.08.2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.

16.09.2021 року відповідачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивовані тим, що позивач має статус учасника бойових дій та щороку отримує допомогу до 5 травня, так позивачем у позовній заяві підтверджено отримання грошової допомоги у 2020 році та у 2021 році. Оскільки спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, про порушення своїх прав позивач міг дізнатись відповідно у 2020 року та у 2021 року при отриманні вказаної допомоги. Відповідач наголошує, що позивачем пропущено строк звернення до суду щодо виплати допомоги до 5 травня за 2020р., а щодо виплати допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачем подано позовну заяву до закінчення кінцевого терміну отримання допомоги, відтак відповідач вважає, що права позивача не є порушеними.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, судом встановлено наступне.

Щодо оскарження бездіяльності відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахування та виплати щорічної разової грошової допомоги позивачеві до 05 травня за 2020 рік, судом встановлено наступне.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що з 11.03.2020 року по 28.02.2021 року на всій території України тривали протиепідемічні заходи у зв`язку з небезпекою поширення COVID-19. Позивач вказує, що у нього були "законні очікування" на виконання державним органом своїх функцій щодо виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня 2020 року, а тому про безпідставність, та безперспективність подальших очікувань на справедливу поведінку держави відносно себе, позивач зрозумів лише після того, як Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради повідомив його листом за наслідками розгляду адвокатського запиту, вх.. від 20.07.2021р. про нараховані/виплачені за 2020р., та нараховані за 2021р., суми виплат. Таким чином, позивач вважає, що довідався про порушення своїх прав 15.08.2021 року.

Згідно вимог ч. 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 122 частини 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Суд констатує, що позивач звернувся до суду 20.08.2021 року з адміністративним позовом, згідно якого оскаржує бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.

Спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні 2020 року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року по справі № 380/5202/20.

Згідно частин 1, 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Відтак, суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.

Такий правовий висновок узгоджуються з правовим висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 по справі № 607/7919/17.

Характер спірних правовідносин не носить ознак триваючого правопорушення, а з врахуванням вищенаведеного, у вказаній категорії справ можна чітко встановити час, коли особі стало відомо про існування незаконних, на його думку дій, та з якого часу необхідно обраховувати процесуальний строк.

Будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не могли позбавити його можливості звернутися до суду після зарахування коштів на його рахунок (у квітні-травні 2020 року) в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України

Отримання позивачем листа відповідача від 12.08.2021 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти майже через рік після отримання щорічної допомоги до 5 травня 2020 року.

Суд враховує, що карантинні заходи в Україні, які запроваджені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) тривають, і час їх закінчення невизначений.

При цьому, Законом України від 18.06.2020 № 731-IX п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено у наступній (новій) редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином."

Тобто, позивач помилково вважає, що наявність карантинних заходів є підставою для продовження строків звернення до суду, адже 07.08.2020 закінчився 20-ти денний строк для подання заяви про поновлення строку з цих підстав та визнання причин їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Таким чином, адвокат позивача міг вчиняти дії щодо захисту його інтересів з подальшим укладенням договору в письмовій формі у найближчий можливий строк.

Враховуючи вище викладене суд приходить висновку, що позивач звернувшись до суду з позовом в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у меншому розмірі та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити разову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком - пропустив строк звернення до суду. При цьому, суд не вважає вказане позивачем у заяві обґрунтування поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені позивачем в заяві про дотримання строку звернення до адміністративного суду - визнані судом неповажними, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у меншому розмірі та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві щорічну разову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Щодо оскарження дій відповідача щодо нездійснення перерахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві щорічну разову допомогу до 5 травня 2021 року у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Перелік підстав залишення позову без розгляду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Судом встановлено, що у 2021 році, позивачеві нараховано та виплачено одноразову допомогу до 05 травня 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі 3391,00 грн.

Відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду, у зв`язку з тим, що позивач подав позовну заяву до закінчення кінцевого терміну отримання допомоги, що передбачений статтею 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Однак, враховуючи підстави заявлені в клопотанні, провівши системний аналіз вище вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що дане клопотання є не обґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити, з огляду на відсутність підстав для залишення позову без розгляду визначених у статті 240 КАС України. Крім того, законодавець не пов`язує можливість звернення до суду із правом особи звернення до суб`єкта владних повноважень із відповідною заявою щодо порушення прав, свобод та інтересів особи, з тим, що відповідний строк звернення до суб`єкта владних повноважень минув.

Керуючись статтями 229, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про залишення позову без розгляду – задовольнити частково.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради в частині вимог щодо визнання протиправними дії Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язання Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій, інваліду 3-ї групи, у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплаченої суми, донарахувати та виплатити 10076.00 гривень, за 2020 рік. – залишити без розгляду.

3. В решті клопотання про залишення позову без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

СуддяМ.М. Луцович