Ухвала суду № 100737269, 02.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/23294/21

категорія 111060000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги

27.10.2021 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № ф-17110-52 від 18.11.2019 винесену Головним управлінням ДПС у Житомирський області відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № ф-17110-52 від 11.11.2020 винесену Головним управлінням ДПС у Житомирський області відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Так, поданою заявою, позивач збільшує позовні вимоги, зокрема також оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) № ф-17110-52 від 11.11.2020 винесену Головним управлінням ДПС у Житомирський області відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст.122 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог предметом даного позову являється також оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 35588,74 грн грн.

Так, відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, згідно з п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI від 08.07.2010 №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У той же час, положеннями вищевказаного Закону визначений порядок дій платника у разі незгоди з отриманою вимогою - адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Таким чином, викладеними нормами, встановлений обмежений строк для оскарження платником єдиного внеску вимогу контролюючого органу, зокрема протягом 10 календарних днів з дня її отримання.

Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 по справі №802/983/18-а, а тому повинна застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, за змістом заяви про збільшення позовних вимог, вимога про сплату боргу (недоїмки) датована 11.11.2020. Як пояснює ОСОБА_1 про оскаржувану вимогу дізналася лише 10.08.2021, втім будь-яких доказів того, що саме 10.08.2021 остання дізналася про порушення своїх прав винесеною оскаржуваної вимоги до поданої заяви не додано. Тобто, докази того, коли саме відповідачем повідомлено її про наявність оскаржуваної вимоги про сплату боргу до матеріалів справи не додано, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

Таким чином, вимога про сплату боргу (за змістом прохальної частини заяви про збільшення позовних) датована 11.11.2020, однак до суду ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог 27.10.2021, про що свідчить штем Житомирського окружного адміністративного суду, тобто з пропуском 10 - денного строку звернення до суду.

Відповідно до положень ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, у порушення вказаних норм до поданої заяви про збільшення позовних вимог, позивачем не додано окрему заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, що є порушенням ч.6 ст.161 КАС України .

Крім того, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у порушення норм вказаної статті до заяви про збільшення позовних вимог не додано документ про сплату судового збору.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З прохальної частини поданої заяви вбачається, що вона містить дві вимоги, з яких вимога немайнового характеру, є похідною майновій вимозі, а тому, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 908 грн (35588,74 грн х 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

За таких обставин, а також враховуючи, що згідно з абзацом четвертим ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривні, за подання до суду зазначеної заяви про збільшення позовних вимог, позивач має сплатити судовий збір у розмірі: 908 грн за такими реквізитами: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору – юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником – фізичною особою – ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно до частини 13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:

- окремої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поважних доказів його пропуску, в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) № ф-17110-52 від 11.11.2020;

- належних доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Єфіменко