Ухвала суду № 100737232, 02.11.2021, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/673/21

Номер провадження 2/383/319/21

УХВАЛА

02 листопада 2021 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Могиленко В.М.,

представника позивача – адвоката Боруш А.О.,

представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, визнання права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та визнання недійсним спадкового договору, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Боруш Андрій Олександрович звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , у якому просить:

визнати недійсним рішення тридцять четвертої сесії позачергової сесії сьомого скликання Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.07.2019 року №400;

визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 3520884000:02:000:5250, для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області №490 від 25.10.2019 року та витребувати у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вказану земельну ділянку;

визнати недійсним спадковий договір від 19.06.2020 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною І.А., зареєстрованого в реєстрі за №414, в частині що стосується спірної земельної ділянки.

02.11.2021 року представник позивача – адвокат Боруш А.О. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №383/307/21 по кримінальному провадженню №42019121230000027 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України. В обґрунтування клопотання зазначив, що предметом вказаного кримінального провадження є рішення тридцять четвертої сесії позачергової сесії сьомого скликання Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.07.2019 року №400, а тому вирок у вказаному кримінальному провадженні має доказове значення у даній справі, а саме може підтверджувати обставини службового підроблення рішення тридцять четвертої сесії позачергової сесії сьомого скликання Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.07.2019 року №400, яке є предметом спору у даній справі.

Представник відповідачів – адвокат Мельник О.В. заперечила проти зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим, зміст обвинувачення невідомий, а зупинення провадження затягне розгляд даної справи на значний час.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши думку представників сторін, вивчивши клопотання, зваживши його доводи, приходить до наступного.

Згідно п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового спору.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.

Відповідно до п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 ст.201 ЦПК України (п. 6 ч.1 ст.251 ЦПК України у чинній редакції) - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі з наведеної підстави, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 308/5006/16-ц, у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 1522/27468/12.

З листа Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.10.2021 року №01-21/16/21-вих та ухвали Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25.05.2021 року по справі №38/307/21 судом встановлено, що на розгляді у Бобринецькому районному суді Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження №42019121230000027 (судова справа №383/307/21, провадження №1-кп/383/97/21) по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, по якій рішення не винесено.

Підставою позову у даній справі є зокрема, законність прийняття рішення тридцять четвертої сесії позачергової сесії сьомого скликання Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26.07.2019 року №400, які наведені позивачем у позовній заяві.

Однак стороною позивача не доведено взаємозв`язок предметів розгляду цих справ, та передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та не доведено, що від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у даній цивільній справі. Суд прийшов до висновку, що на розгляд цієї справи не впливає розгляд кримінальної справи.

Встановлення ж наявності або відсутності порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся з позовом у даній справі, не має ставитися у залежність від результатів вирішення судового спору у кримінальній справі №383/307/21.

В даному випадку незаконність спірного рішення підлягає доказуванню в межах цивільної справи, в якій воно оспорюється позивачем, а не шляхом встановлення вироком суду наявності або відсутності у діях конкретної особи складу кримінального правопорушення.

Також суд не вбачає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення кримінальної справи №383/307/21.

Крім того, зупинивши провадження у справі суд може порушити право позивача на розумні строки розгляду справи.

Так, суди, зокрема, мають керуватися вимогами п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Така позиція також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 752/9802/17.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 251, 253, 260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача – адвоката Боруш А.О. про зупинення провадження у справі – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бондаренко