Рішення № 100737199, 02.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/2150/21

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Сервіс Альянс" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року було задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Сервіс Альянс" (вул. Комерційна, 5, м.Житомир,10009, код ЄДРПОУ 40868692) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Визнано протиправними і скасувано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0009040701 від 19.01.2021, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Сервіс Альянс" розмір від`ємного значення суму податку на додану вартість 1 655 760,00 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 0 грн.

Визнано протиправними і скасувано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 0009070701 від 19.01.2021, яким збільшено товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Сервіс Альянс" суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4 016 446,00 грн. з яких: 3 213 157,00 грн. за податковим зобов`язанням та 803 289,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Сервіс Альянс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 22700 грн.

Представником позивача до суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 117978 грн. понесених судових витрат.

На адресу суду надійшли заперечення відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заперечень вказано на відсутність актів приймання-передачі наданих послуг та виконаних робіт. Крім того, Головне управління ДПС у Житомирській області вважає, що розмір гонорару не відповідає складності справи, оскільки дана справа є незначної складності.

Керуючись приписами ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення у порядку письмового провадження.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги подано до суду документи: копію договору про надання правничої допомоги від 08.01.2021 №08/01/21, копію додаткової угоди від 15.02.2021 до вказаного договору, копію платіжного доручення №1353 від 05.10.2021.

Відповідно до умов додаткової угоди від 15.02.2021 року до Договору від 08.01.21. позивач перерахував на користь адвоката Мамедова А.В., за надані ним послуги, - 117 978,00 грн., трохи в меншій сумі ніж передбачалось попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат.

Отже розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд також враховує положення частини сьомої статті 134 КАС України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналізуючи умови договору про надання правової допомоги та додаткової угоди від 15.02.2021 у якій сторони цієї угоди домовились що вартість послуг зі складення та подання позовної заяви про визнання протиправними і скасуванні податкових повідомлень-рішень: №0009040701 від 29.01.2021, яким завищено розмір від`ємного значення суму податку на додану вартість (далі-ПДВ) 1 655760,00 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (Штрафу) в сумі 0 грн. та № 0009070701 від 29.01.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4 016446,00 гри. з яких: 3 213 157,00 гри. за податковим зобов`язанням та 803 289,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Представництво інтересів товариства в суді першої інстанції становить 117978 грн.

Вказані обставини спростовують твердження відповідача, щодо відсутності актів приймання-передачі наданих послуг та виконаних робіт, оскільки такі послуги та умови їх надання були детально обумовлені у додатковій угоді від 15.02.2021.

Як уже зазначалося судом, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, визначаючись зі співмірністю витрат на правничу допомогу суд враховує суму грошових зобов`язань, які було донараховано спірними податковими повідомленнями-рішеннями та які було скасовано судом при розгляді даної справи та яка становить 5 672 206 грн.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов всиновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 117978,00 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Сервіс Альянс" (вул. Комерційна, 5, м.Житомир,10009, код ЄДРПОУ 40868692) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 43142501) понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 117978,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя М.С. Токарева