Постанова № 100736560, 02.11.2021, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1128/21

Номер провадження № 2-а/0186/14/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Кривошея С.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі поліцейського СРПП капрала поліції Бублика Богдана Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з адміністративною позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі поліцейського СРПП капрала поліції Бублика Богдана Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначив, що 18 серпня 2021 року о 23 годині 03 хвилини в місті Першотравенську, вулиця Гагаріна, поліцейський СРПП капрал поліції Бублик Богдан Олегович розглянувши справу щодо нього, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, виніс постанову, якою визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Підставою прийняття даного рішення та винесення постанови серії БАВ №004059 від 18 серпня 2021 року, стало те, що 18 серпня 2021 року о 22 годині 55 хвилин, він керуючи автомобілем марки ЗАЗ-1102, р/н НОМЕР_1 , в місті Першотравенську, Дніпропетровської області, вул. Гагаріна, у якого не освітлений номерний знак в темну пору доби, також у якого не горіли задні габаритні вогні, чим було порушень п.2.9 та п.31.4.3 ПДР України, та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.

З даною постановою він категорично незгодний та вважає її такою, що винесена всупереч вимогам чинного законодавства України з наступних підстав.

Автомобіль марки ЗАЗ-1102, р/н НОМЕР_1 , яким він керував 18 серпня 2021 року о 22 годині 55 хвилин, був зупинений працівниками поліції в місті Першотравенську, був та є технічно справним і всі зовнішні світлові прилади як працювали так і працюють в режимі відповідно до вимог конструкції транспортного засобу.

У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18 серпня 2021 року, серії БАВ №004059, відсутні будь-які належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, а тому їх відсутність дає підстави для скасування вищезазначеної постанови.

Крім того, капралом поліції Бубликом Б.О. не було вжито жодних заходів щодо надання йому можливості реалізувати його право на отримання правової допомоги на підставі ст.268 КУпАП, тому капрал Бублик Б.О. незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, порушивши його права. При винесенні зазначеної постанови, капрал Бублик Б.О. не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Вважає, що постанова від 18 серпня 2021 року серії БАВ №004059 не відповідає вимогам ст.283 КУпАП та не містить жодного належного та допустимого доказу того, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частинами 1, 6 ст.121 КУпАП, тобто відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1, 6 стаття 121 КУпАП.

Просить суд визнати дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі поліцейського СРПП капрала поліції Бублика Богдана Олеговича протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18 серпня 2021 року серії БАВ №004059.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції України Кучеренко В.В. не погодившись з позовними вимогами, надала відзив на позовну заяву в якому прохала суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №004059 від 18 серпня 2021 року є законною та обґрунтованою, оскільки позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху України, а саме п.2.9 в) та п.31.4.3, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 6 ст.121 КУпАП. Крім того зазначила, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у справі та посилаючись на ст.283 КУпАП, п.7 ч.1 ст.3 КАС України вважала, що належним відповідачем у справі є поліцейський СРПП відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Бублик Богдан Олегович, так як він є уповноваженою посадовою особою органу Національної поліції на розгляд справи та винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відносно позивача поліцейським СРПП відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Бубликом Б.О. 18 серпня 2021 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №004059, згідно якої, 18 серпня 2021 року о 22 год. 55 хв., по вулиці Гагаріна, міста Першотравенська, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ-1102» р/н НОМЕР_1 , у якого не був освітлений номерний знак в темну пору доби, також у якого не горіли задні габарити, чим порушив п.2.9 в) п.31.4.3 ПДР України, та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 6 ст.121 КУпАП. На підставі даного порушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122 цього Кодексу.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.121 КУпАП, адміністративна відповідальність наступає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За визначенням, наведеним у ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.9.2 «в» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно п.2.3 а) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу. Особливу увагу слід приділити перевірці систем транспортного засобу, від яких залежить безпека руху, - гальмової системи, рульового керування, приладів зовнішнього освітлення і сигналізації тощо.

Пунктом п.31.1 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п.31.5. ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Пунктом 31.4. Правил забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності п. 31.4.3. зовнішніх світлових приладів: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б)порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г)на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Таким чином, Правила дорожнього руху містять вичерпний перелік несправностей світлових приладів, за наявності яких дозволено продовжувати рух транспортним засобом до місця стоянки чи ремонту або усунути несправності на місці.

В інших випадках, у разі наявності несправностей світлових приладів рух транспортним засобом заборонено.

Як зазначено у позовній заяві та не було спростовано відповідачем, автомобіль позивача має справний технічний стан та всі зовнішні світлові прилади працювали та працюють в режимі відповідно до вимог конструкції транспортного засобу.

На підтвердження правомірності винесеної постанови відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, які б підтверджували факт порушення позивачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху та скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 6 ст.126 КУпАП.

Також вважаю за необхідне зазначити, що сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визначені поліцейським підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів, на підставі яких поліцейським зроблено висновки про вчинення позивачем адміністративних правопорушень.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача про правомірність оскаржуваної постанови, оскільки доведення вчинення особою адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами законодавством покладено на суб`єкта владних повноважень, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 08.07.2020 у справі №177/525/17.

Також, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 06 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція. (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98)

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2021 року серії БАВ №004059, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 6 ст.121 КУпАП, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про визнання дій відповідача протиправними, суд наголошує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Наведений перелік є вичерпним, у зв`язку з чим визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними чи протиправними не ґрунтуються на вимогах Закону, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо ствердження представника відповідача Кучеренко В.В. про те, що Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області є неналежним відповідачем у справі, а належним відповідачем є поліцейський СРПП відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Бублик Б.О., суд не приймає їх до уваги з огляду на наступне.

Приписами ч.1 ст.1 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст.13 ЗУ «Про Національну поліцію» систему поліції складають:

1) центральний орган управління поліцією;

2) територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі № 724/716/16, від 17.06.2020 року у справі № 127/6881/17 та від 17.09.2020 року у справі № 742/2298/17.

Так, Верховний Суд у вказаних справах виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що належним відповідачем у справі є саме Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області – яке є юридичною особою.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, за які останнім сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 25 серпня 2021 року, яка знаходиться в матеріалах справи, позовні вимоги задоволено частково, тому приходжу до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог в сумі 454,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9, 14, 77, 122, 123, 243, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, - суддя

ВИРІШИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в особі поліцейського СРПП капрала поліції Бублика Богдана Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії БАВ №004059 від 18 серпня 2021 року, винесену поліцейським СРПП відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Бубликом Богданом Олеговичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, згідно якої останнього визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.ч.1, 6 ст.121 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м.Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.С. Кривошея.