Рішення № 100736394, 02.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 р. Справа№200/11261/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи “Територальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справи України по Донецькій області" (місцезнаходження: 87553, Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, вул.Новоросійська, 28, код ЄДРПОУ 08734322), третя особа Міністерство внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) про

визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в оформленні і направленні до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ч.1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”;

зобов`язання оформити та направити до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ч.1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є колишнім співробітником органів внутрішніх справ України, звільнений з органів внутрішніх справ відповідно Закону України “Про національну поліцію” 06.11.2015 року. Позивач зазначає, що у зв`язку з наявністю необхідного пільгового стажу за вислугу років ним була подана заява про та необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через Головне управління Національної поліції в Донецькій області, відповідно до Порядку № 3-1, однак листом від 29.07.2021 року за № Г-1256/1 відповідач відмовив у поданні відповідної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у зв`язку із відсутністю необхідного календарного стажу за вислугу років. Позивач вважає зазначену відмову відповідача протиправною, оскільки вважає, що він має достатній стаж для призначення пенсії за вислугу років, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач вказує, що позивач права на пенсію згідно з Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” позивач не має через відсутність календарного стажу.

Зазначили. що відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262- XII, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б” - “д”, “ж” статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше. Календарний рік - це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді. Частиною другої статті 17 Закону № 2262 передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально- виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. З огляду на вказані обставини, відповідач вважає безпідставним посилання позивача на те, що до спірних правовідносин для визнання права на призначення пенсії за вислугу років підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393,відповідно до якої для призначення пенсії за вислугу років має зараховуватися пільговий стаж, оскільки згідно з ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту застосовується правовий акт, який має вищу юридичну силу. Відтак, приписи п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 суперечать приписам п. “а” ст.12 Закону № 2262 застосуванню підлягає саме Закон України, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України має вищу юридичну силу.

У зв`язку з чим вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 05 жовтня 2021 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року відкладено розгляд справи на 02 листопада 2021 року о 09:15 год.

Сторони до суду не з`явились, про час, місце, дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 15 лютого 2001 року.

Позивач проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України з 17.02.1995 по 06.11.2015 року.

Згідно наказу Головного управління МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року № 354 о/с “По особовому складу” відповідно до розділу ХІ Закону України “Про національну поліцію” та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено зі служби в поліції за п. 63 «ж» (через скорочення штату) майора міліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого відділу карного розшуку Краматорського міського відділу з 06 листопада 2015 року.

Відповідно до наказу Головного управління МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 №411 о/с, яким внесено зміни до наказу від 06.11.2015 №354, вислуга років позивача на 06 листопада 2015 року у календарному обчисленні та для виплати грошової допомоги складає: 22 роки 01 місяць 25 днів, без встановлення премії у листопаді 2015 року.

Відповідно до наказу Головного управління МВС України в Донецькій області від 18.03.2019 №5 о/с, яким внесено доповнення до наказу від 06.11.2015 №354, вислуга років позивача на 06 листопада 2015 року у пільговому обчисленні складає: 30 років 02 місяці 23 дні.

Позивач зазначає, що він звернувся до сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно із п. “а” статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, вказані обставини не спростовується відповідачем.

Листом від 29.07.2021 року за № Г-1256/1 Головне управління Національної поліції в Донецькій області повідомило позивача про те, що відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Зазначено про відсутність підстав для направлення документів позивача до Департаменту персоналу МВС України.

Позивач не погоджуючись з відмовою відповідача, викладеною у зазначеному листі, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статте 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у даній справі є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2262- ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно пункту “а” частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше:

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Стаття 17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Також, положення статті 17-1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом а статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Відповідно до підпункту “а” пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

З вказаної Постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.

Таким чином, з аналізу викладених положень наведеного Порядку вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом “а” статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.

Враховуючи вище викладене, пільговий стаж є календарною одиницею виміру та повинен бути врахований до “вислуги років”, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 393, разом із визначеним періодом часу 26 років 06 місяців 07 днів.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а дійшов до висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі № 480/4241/18 дійшов висновку про те, що є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Крім того колегія суддів Верховного Суду у справі № 480/4241/18 наголосила на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії.

Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.

У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: “В цілях Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393”.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 360/3121/18 від 04 серпня 2021 року.

Суд наголошує, що вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить 30 років 02 місяці 23 дні, яка передбачена п. “а” статті 12 Закону № 2262.

Окрім іншого, суд зазначає, що пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 № 135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Таким чином, чинним законодавством на відповідача покладено обов`язок підготувати і направити документи для призначення пенсії, який відповідачем належним чином не виконано. До компетенції відповідача не належить вирішення питання про наявність підстав (в т.ч. стажу) для призначення чи перерахунку пенсії позивачу.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у оформленні всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. “а” ст. 12 Закону № 2262-ХІІ та зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо оформлення та направлення до відповідного органу Пенсійного фонду України заяви та документів необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. “а” ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 грн. згідно квитанції від 18.08.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 908 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи “Територальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справи України по Донецькій області" (місцезнаходження: 87553, Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, вул.Новоросійська, 28, код ЄДРПОУ 08734322), третя особа Міністерство внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови в оформленні і направленні до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ч.1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”; зобов`язання оформити та направити до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ч.1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” – задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної установи “Територальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справи України по Донецькій області" (місцезнаходження: 87553, Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, вул.Новоросійська, 28, код ЄДРПОУ 08734322) щодо відмови ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )у оформленні та направленні до відповідних органів Пенсійного фонду України заяви та документів необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Зобов`язати Державну установу “Територальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справи України по Донецькій області" (місцезнаходження: 87553, Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, вул.Новоросійська, 28, код ЄДРПОУ 08734322) оформити та направити до відповідних органів Пенсійного фонду заяву та документи для призначення ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, відповідно до п. “а” статті 12 Закону України України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи “Територальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справи України по Донецькій області" (місцезнаходження: 87553, Донецька область, м.Маріуполь, Приморський район, вул.Новоросійська, 28, код ЄДРПОУ 08734322) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов