Ухвала суду № 100736161, 02.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

02 листопада 2021 р. Справа №200/14576/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122

про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_2 ні заборгованості з пенсії за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року у розмірі 92256,39 грн., стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року у розмірі 92256,39 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_3 з 01.07.2014 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_3 нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з 01.07.2014 року.

У позовній заяві представник позивача просив суд поновити позивачу строк звернення до суду, посилаючись на те, що спір у цій справі пов`язаний з невиплатою пенсійним органом сум пенсійного забезпечення, які є джерелом існування, доходом та власністю, в зв`язку з чим вказує, що строк звернення до суду за відновленням порушених прав може обмежуватися лише спеціальною нормою Закону № 1058, що не суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Позивач звертає увагу на те, що розмір цієї пенсії не є спірним, а мова йде тільки про її виплату. Також, вказує, що порушення права з сторони відповідача є триваючим у часі та на даний час продовжуються порушуватися про що зазначалося у позовній заяві, а також відсутній спір щодо її розміру. Крім того, представник позивача просив суд, відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, оскільки перебуває в скрутному матеріальному становищі та не має змоги його сплатити.

Розглянувши матеріали адміністративного позову та клопотання представника позивача, суд дійшов вискову про поновлення позивачу строк звернення до суду з даним позовом та відстрочення сплати судового збору з наступних підстав.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами частини 2 статті 122 КАС України дійсно встановлено загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав, у шість місяців.

Однак, частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд враховує, що позивач, вимоги якого, за своєю суттю, виникли у зв`язку із тим, що попередньо призначені їй суми пенсії, починаючи з жовтня 2016 року по вересень 2019 року, не отримані ним, а ця вимоги безпосередньо спрямовані на виплату їй призначеної пенсії за минулий час, отже такі вимоги не обмежуються будь-яким строком.

Крім того суд зазначає, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Водночас, процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Таким чином, право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Суд враховує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Основного Закону).

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Враховуючи обставини справи та з метою захисту порушених прав позивача, суд приходить висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, та вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду.

Крім того, суд наголошує, що згідно ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 8 липня 2011 року, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ст. 2 вищевказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд зазначає, що статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень:

- зменшити розмір належних до оплати судових витрат;

- звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково;

- відстрочити оплату судових витрат на визначений строк;

- розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, оскільки позивач є непрацездатною особою, страхові виплати не отримує, а також не сплата позивачем судового збору не повинна перешкоджати доступ остання до суду, для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Адміністративний позов подано у строк, установлений законом. Підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 133, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_2 ні заборгованості з пенсії за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року у розмірі 92256,39 грн., стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року у розмірі 92256,39 грн.

2. Відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору у справі № 200/14576/21 до ухвалення судового рішення.

3. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_2 ні заборгованості з пенсії за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року у розмірі 92256,39 грн., стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року у розмірі 92256,39 грн., відкрити провадження в адміністративній справі № 200/14576/21.

4. Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

5. Позивачу надати суду докази наявності відкритого рахунку у територіальних відділеннях ПАТ “Державний ощадний банк України”; оригінали документів на яких ґрунтуються позовні вимоги для огляду (копії до матеріалів справи).

6. Відповідачу надати суду пенсійну справу позивача, рішення про припинення/зупинення виплати пенсії позивачу, довідку про нараховану та фактично виплачену пенсії позивачу, у разі не можливості надання довідки про нарахування позивачу надати суду письмові пояснення стосовно того, чи нараховувалась позивачу пенсії з моменту припинення та на час розгляду справи судом.

7. Відповідачу в строк п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надіслати копію відзиву та доданих до нього документів усім учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду з відповідними доказами.

8. Позивачу в строк п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву надіслати копію відповіді на відзив та доданих до них документів усім учасникам справи одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду з відповідними доказами.

9. Відповідачу в строк п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення на відповідь на відзив та надіслати копію заперечень усім учасникам справи одночасно з надісланням заперечень до суду з відповідними доказами.

10. Сторони можуть звернутися до суду із заявою про продовження процесуальних строків, встановлених судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином", відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ (який набрав чинності 17.07.2020 року).

11. Адміністративна справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Олішевської В.В. одноособово.

12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud200/.

Суддя В.В. Олішевська