Ухвала суду № 100736065, 01.11.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2561/21

Провадження № 2/0203/1079/2021

УХВАЛА

01 листопада 2021 року суддя Кіровського районного суд м. Дніпропетровська Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні № 2/0203/1079/2021 позовну заяву ОСОБА_1 , –

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2021 року без справляння судового збору подавалася ця заява з пред`явленням позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-сервісна компанія «Проспект», де третіми особами вказані Дніпровська міська рада і КП «Жилсервіс-2» ДМР, на предмет оскарження рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку від 20 липня 2018 року про визначення управителя і затвердження умов укладення з ним договору обраною для цього уповноваженою особою співвласників та оспорювання договору від 09 листопада 2018 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком на АДРЕСА_1 . Позов пред`являвся з дотриманням правил підсудності з підстав заперечення необхідних повноважень на укладення такого договору внаслідок проведення зборів співвласників та оформлення про це протоколу з порушенням вимог законодавства за відсутності кворуму.

Позовна заява ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2021 року залишалася без руху з підстав недоліків її змісту у викладі обставин обґрунтування підстав позову та у способі захисту інтересів, який не викладений персонально щодо ОСОБА_3 і суперечить процесуальному закону, зачіпаючи права та інтереси осіб, які не залучаються учасниками справи, а також через неналежну кількість оформлених копій заяви з додатком, відповідно.

Копію цієї ухвали судді для позивача третього серпня одержав на правах його повіреного за довіреністю ОСОБА_4 , який 13 серпня 2021 року через канцелярію суду в інтересах позивача подав заяву, в якій наполягав на недоцільності усунення вказаних в ухвалі недоліків. ОСОБА_4 з інвалідністю третьої групи серед адвокатів в єдиному реєстрі не значиться, а даних за встановлення опіки чи піклування над ОСОБА_1 з інвалідністю другої групи немає, з огляду на що ОСОБА_4 може бути представником ОСОБА_1 в суді згідно ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів у спрощеному позовному провадженні у справах, віднесених відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України до малозначних.

Враховуючи відсутність у позовній заяві клопотання про її прийняття за правилами спрощеного позовного провадження та ознак малозначності справи, а також набуття істотного значення дати пред`явлення позову за правилами про трирічну позову давність, ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2021 року позовна заява з підстав недоліків її змісту у способі захисту інтересів, що зачіпає права та інтереси не залучених співвласників, які брали участь у зборах та приймали оскаржуване рішення, та відсутності належної кількості копій позовної заяви з додатком залишалася без руху повторно строком на десять днів з часу вручення копії ухвали.

Особисто ОСОБА_1 копія цієї ухвали вручена у рекомендованому поштовому відправленні 13 вересня 2021 року, повідомлення про що з трек-ідентифікатором Укрпошти № 4910111096814 приєднане до справи. Проте, через канцелярію суду 22 вересня 2021 року від імені ОСОБА_1 знову подана заява за підписом його повіреного ОСОБА_4 , який не має права на представництво в суді у справах цієї категорії складності, і який замість усунення перелічених в ухвалі недоліків позовної заяви влаштував суперечку з судом, проявляючи неповагу до встановлених в суді правил.

Так, право доступу до правосуддя за усталеною практикою тлумачення Європейським Судом з прав людини статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не має абсолютного характеру і допускає мовчазні обмеження строків і форми звернення, в тому числі з легітимною метою стримуючого фактору від легковажних позовів та сутяжництва. За відсутності у держави ефективної програми правового всеобучу недосяжним для населення з недостатньою правовою освітою стає розуміння істотних відмінностей оскарження нормативно-правових актів уряду та органів місцевого самоврядування від правових актів індивідуальної дії чи від оспорювання правочинів, як і суттєвих особливостей встановленого для кожного з них порядку вияву юридичної заінтересованості, що в жодному з цих випадків не передбачає пред`явлення вимог по типу actio popularis, окрім прокурора, внаслідок чого правосвідомість повіреного у справах заявника допускає перекладення свого обов`язку нести тягар пов`язаних з розглядом справи витрат на виготовлення для належних учасників справи копій документів на рахунок державних коштів, виділених на утримання судових органів, виправдовуючи такий спосіб ухилення від своїх процесуальних обов`язків досягнутим рівнем правової культури проведення неприпустимих аналогій правозастосування.

Зокрема, спільне майно багатоквартирного будинку, для утримання якого визначається управитель, згідно статті 5 Закону України № 417-VIII від 14.05.2015 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» віднесене до спільної сумісної власності власників квартир і нежитлових приміщень цього будинку без можливості її поділу та без права виділу, внаслідок чого у спорі співвласників на підставі ст.ст. 368-369 ЦК України допускається обов`язкова процесуальна пасивна співучасть відповідно до ст. 50 ЦПК України на стороні відповідачів всіх співвласників, відповідальних за прийняття оскаржуваного рішення, що заявник свідомо ігнорує з огляду на підраховані ним пов`язані з цим витрати, тоді як у самій позовній заяві зазначив про їх відсутність, щоб уникнути надання попереднього орієнтовного розрахунку на 20 000 гривень витрат.

До того ж, ініціативну групу 16 співвласників, які вважають свої інтереси порушеними від проведення зборів з наступним укладенням договору з ТОВ «ЖСК «Проспект» з правами управителя багатоквартирним будинком, очолив саме ОСОБА_4 , як мешканець квартири АДРЕСА_2 цього будинку, на що вказують додані до позовної заяви відповіді на його персональні звернення та запити без посилань на здійснення ним представницьких повноважень, так само як і приєднана копія заяви про злочин, а належність до цієї групи ОСОБА_1 нічим не підтверджена, і привід до позову, як передумова визнання відповідно до ст. 4 ЦПК України, власне, його ОСОБА_1 заінтересованості, у викладі обставин виникнення спору у позовній заяві відсутній.

При цьому, навіть виходячи з доданих до позовної заяви відповідей, для прийняття оскаржуваного рішення зборів співвласників за правилами ч.ч. 6-8 ст. 10 вказаного Закону № 417-VIII від 14.05.2015 у протоколі типової форми загальні підсумки голосування, включно з письмовим опитуванням, мають скластися з голосів власників квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 5056,68 м2, чому відповідають відомості доданого до позовної заяви в копії примірника протоколу про голоси 97 співвласників з належними їм площами приміщень будинку сукупно 5469,57 м2 за відсутності у викладі обставин підстав позову площі квартир, власники яких не визнають підписання такого протоколу і своєї участі у зборах, і це не рахуючи можливості проведення за ч. 12 ст. 10 зазначеного Закону зборів групи співвласників квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному під`їзді або секції багатоквартирного будинку.

Крім того, юрисдикція судів за чинної редакції ст. 124 Конституції України поширюється не на всі правовідносини у державі, як колись, а на будь-який юридичний спір з віднесенням на розгляд судів інших справ у передбачених законом випадках, з огляду на що за преамбулою Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» належить звернути увагу на відсутність будь-якої норми, яка б допускала і дозволяла б з питань управління сумісною власністю судове оскарження рішень зборів співвласників, спір яких про отримання згоди будь-кого з них і дотриманий для цього порядок носить характер корпоративного саморегулювання за межами правових приписів, які встановлюють тільки юридичне значення і наслідки відсутності такої згоди. В свою чергу, з підстав відсутності необхідних повноважень у співвласника, який вчинив правочин, допускається за позовом іншого співвласника відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦК України визнання по суду недійсним правочину щодо розпорядження спільним майном, до чого договір з управителем багатоквартирного будинку не відноситься, будучи наслідком домовленостей співвласників про спільне володіння і користування сумісним майном згідно ч. 1 ст. 369 ЦК України, досягнутих в екстраординарному порядку проведення зборів відповідно до спеціального Закону, через що юрисдикція загальних судів може поширюватися на юридичний спір за прогібіторним позовом співвласника на предмет накладення відповідної заборони.

Тому залежно від з`ясованих конкретних обставин відсутності у ОСОБА_1 приводу до позову і наявності пільг з оплати судового збору, яких сам ОСОБА_4 не має, завданню цивільного судочинства суперечить використання ОСОБА_4 свого сусіда підставним позивачем з метою ухилення від справляння судового збору з позовної заяви, поданої з обраним для ОСОБА_1 предметом завідомо безпідставного позову, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України визнається зловживанням процесуальними правами на пред`явлення позову у формі сутяжництва.

Відповідно, визнавши подання такої позовної заяви зловживанням процесуальними правами, на виконання ч. 3 ст. 44 ЦПК України належить постановити ухвалу про її повернення з урахуванням встановленого порядку відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 185 цього Кодексу з огляду на обставини пропуску заявником визначеного йому строку для виконання процесуальних обов`язків, про продовження якого ніхто не клопотав без вжиття будь-яких заходів усунення вказаних заявнику недоліків форми звернення до суду за ч. 3 ст. 175 і ч. 1 ст. 177 ЦПК України, за яких позовна заява через її неприйнятність згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України вважається неподаною.

Керуючись ст.ст. 44, 175, 177, 185, 260, 271 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву про скасування рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком вважати неподаною і повернути ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявнику його право повторного звернення до суду після усунення обставин, що стали підставами для повернення цієї позовної заяви.

Копію цієї ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати заявнику, залишивши на зберігання копію позовної заяви і її додатку.

Ухвала підписана у день її складення та впродовж наступних 15 днів може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в паперовій формі з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження на випадок подання такої скарги впродовж 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.

Суддя підпис/ідпис/ О.В. Колесніченко